Словник синонімів української мови

ПРОГОЛОСИТИ

ВИГОЛО́ШУВАТИ(публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.),ПРОГОЛО́ШУВАТИ,ПРОМОВЛЯ́ТИ,ОРА́ТОРСТВУВАТИ,ПРОГОВО́РЮВАТИ,ПРОКА́ЗУВАТИ,ПРОРІКА́ТИпоет., уроч.,РЕКТИ́заст., поет.,ВІЩА́ТИзаст., уроч.,ВИРІКА́ТИзаст.;ЗАЧИ́ТУВАТИ,ЧИТА́ТИ,ПРОЧИ́ТУВАТИ(доповідь, настанову тощо). — Док.:ви́голосити,проголоси́ти,промо́вити,проговори́ти,проректи́,ви́ректи,зачита́ти,прочита́ти. Старий Книш з ґанку до народу промову виголошував (А. Головко); Знову співали хором, знову проголошували різні тости (О. Гуреїв); Він виступав на всіх мітингах і зборах, дуже красномовно промовляв (В. Минко); (Евфрозина:) Я наслухала, як він проказував із Антигони Гемонову промову — далебі, я ледве сльози здержати здолала! (Леся Українка); Послів кликнули до громади, І, виповнивши всі обряди, Латин прорік такий приказ (І. Котляревський); Він не пророк, щоб істини ректи (С. Голованівський); — Чи ти волієш на сцену — з високих котурнів віщати, Чи в героїчних рядках славити війни та кров (М. Зеров); Сіла на троні вона (Дідона), в окружному колі вояцькім, Суд вирікала, закони заводила (М. Зеров); Член Військової ради зачитав указ (В. Кучер); Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно... (Марко Вовчок); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче сколихнулися селянські голови й голоси (М. Стельмах).

ОГОЛОСИ́ТИким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь),ПРОГОЛОСИ́ТИ,ОБ'ЯВИ́ТИрідше,ОКРИЧА́ТИрідше,ОГЛАСИ́ТИзаст. — Недок.:оголо́шувати,проголо́шувати,об'явля́ти,окри́чувати,оглаша́ти. Всі вважали за краще підсміюватися з нього і оголосити диваком (О. Іваненко); Повернулася вона (Єлизавета — Луїза Лебрен) у Францію, лиш коли Наполеон проголосив себе імператором (М. Слабошпицький); Приїздив Рудченко і об'явив себе "трупом" для українофільства, але для всього прочого зовсім живим — давно б так! (Леся Українка); У своїй Тухлі знав він про "Ясну поляну", на якій давно вже погас вічний вогонь і не курився яловець і котру корчинські священики окричали місцем заклятим і нечистим (І. Франко); А ви — юродиві — тимчасом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря (Т. Шевченко).

ОГОЛО́ШУВАТИ(доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно),ОПОВІЩА́ТИ,ОБНАРО́ДУВАТИ(перев. у пресі);ПРОГОЛО́ШУВАТИ,ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно);ОБ'ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. — Док.:оголоси́ти,оповісти́ти,обнаро́дувати,проголоси́ти,видати,об'яви́ти,огласи́ти. — Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив'язаний ярлик, Що сливу названо — Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з'їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); (Мусій:) Звелів (урядник), Щоб зараз я всім об'явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); — Стражники їздили на конях, — розказував Грицько Вересай, — і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).

ПОВІДОМЛЯ́ТИкого, рідше кому (доводити до чийогось відома),СПОВІЩА́ТИ,ДАВА́ТИ ЗНА́ТИкому,ВІСТУВА́ТИкому,ПОВІСТУВА́ТИкому,ПОВІДА́ТИ(ПОВІ́ДУВАТИ)кому,ЗВІЩА́ТИрозм.,ЯСИ́ТИзаст.,ДОВО́ДИТИкому, діал.,ОСВІ́ДЧУВАТИкому, діал.,ОСВІДЧА́ТИкому, діал.;ІНФОРМУВА́ТИ,ПОДАВА́ТИкому,ОЗНАЙМЛЯ́ТИрозм.,ОЗНАЙМУВА́ТИрозм. (конкретизуючи певні дані);ПРИНО́СИТИщо (перев. про засоби зв'язку, пресу);ОГОЛО́ШУВАТИкому,ПРОГОЛО́ШУВАТИкому,ОПОВІЩА́ТИ,РОЗГОЛО́ШУВАТИсеред кого,ПРОВІЩА́ТИ(ПРОВІ́ЩУВАТИ)кому,БЛАГОВІСТИ́ТИкому, розм.,АНОНСУВА́ТИкому, книжн.,ВОЗВІЩА́ТИкому, заст. (поширювати серед багатьох людей);ПЕРЕКА́ЗУВАТИкому,ПЕРЕДАВА́ТИкому (перев. за чиїмось дорученням);ДОПОВІДА́ТИ,ДОКЛАДА́ТИ,РАПОРТУВА́ТИ,ДОНО́СИТИ,МЕЛЬДУВА́ТИдіал. (кому — перев. офіційно);ДІЛИ́ТИСЯ,ПОДІЛЯ́ТИСЯ(з ким — взаємно, між собою, часто — секретно). — Док.:повідо́мити,завідо́митидіал.звідо́митирідкосповісти́ти,да́ти зна́ти,повісти́ти,пові́дати(пові́сти),звісти́ти,довести́,осві́дчити,поінформува́ти,проінформува́ти,пода́ти,ознайми́ти,принести́,оголоси́ти,проголоси́ти,оповісти́ти,розголоси́ти,провісти́ти,провіщува́тирідковозвісти́ти,переказа́ти,переда́ти,доповісти́,докла́сти,відрапортува́ти,донести́,замельдува́ти,поділи́тися. Листоноша приніс телеграму, в якій її викликали до Києва в клініку відомого професора і повідомляли, що супроводжувати її буде спеціальний медпрацівник (Д. Ткач); Один перед одним гукали робітники, сповіщаючи про нові пропажі (М. Трублаїні); Сподіваюсь, дасте мені знати, коли будете в Києві (Леся Українка); Пастух Сава взивав до зборів: — Я давно вістував, що то за голова в нас... (К. Гордієнко); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Та що Вам повідати про те, що Ви сами, добродію, гаразд побачите (Панас Мирний); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко); Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Словник Б. Грінченка); — Щось непевно... Чи не довести сього Катрі? — Та що ж ми їй доводити маємо, коли не знаєм самі гаразд (Марко Вовчок); Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Л. Смілянський); Пес оповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові подає лісові новини (І. Франко); Ознаймляла (Палагна) нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський); Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх... Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх (Л. Костенко); Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко); — Що ж це таке? Оголошували, що кілька сот робітників треба, а взяли кількох... (І. Цюпа); Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); На тих могилах колись в старину стояла козача охорона і від одної могили до другої оповіщала людей, що, мовляв, швед переправився через Дніпро (збірник "Легенди та перекази"); Колись усе по-іншому було, як ми заміж ішли. Колись у церкві розголошували, старостів засилали (В. Кучер); По всіх церквах провіщали про нього (братство), як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (З. Тулуб); Провіщуючи зародження періодичної преси в Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви — "Утренняя звезда", "Молодик", "Ластівка" (з наукової літератури); — Благо вам! — Сказав апостол утомлений і оргію благословив. І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро (Т. Шевченко); Як ви світом гарно управляли, В вас законом радощі були. Ви блаженство людям возвіщали, Любі мрії матері землі (П. Куліш); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Лесь Мартович); — Я передам вашому дільничному лікареві, щоб він до вас зайшов (А. Дімаров); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Ю. Смолич); (Залізничник:) Я ж вам докладаю, — цей вагон потрапив випадково на обмінний пункт (І. Кочерга); Солдати чітко рапортували йому, повертаючись з вартування (І. Ле); Десь у тумані на околицях працювала розвідка. Вона час від часу доносила, що ворога близько нема (О. Десняк); Одні (опришки) смажили на патиках овече м'ясо, інші варили в казанках кулешу, розмовляли про недавні походи, ділились новинами (В. Гжицький); Спогадами своїми Микита не любив поділятися ні з ким (Л. Яновська). — Пор.ознайо́млювати.

ПРОГОЛО́ШУВАТИ(офіційно сповіщати про початок, настання, створення чогось; обрання, призначення когось на відповідальний пост тощо),ДЕКЛАРУВА́ТИ,ПРОКЛАМУВА́ТИ,ГЛАСИ́ТИзаст. — Док.:проголоси́ти,декларува́ти,прокламува́ти. Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); — Треба зібрати установчі збори, треба декларувати нашу програму (О. Довженко).

  1. проголоситикогощо кимчимдсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem проголосившипровозгласитьДеепричастная формаem провозгласив...Большой украинско-русский словарь
  2. проголоситиI ошу осиш док.i неперех. Голосити див. голосити I якийсь час. перех. без додаткаi перен. Проказати щонебудь тоном подбним до голосння у знач. .II див.i проголошувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. проголоситипроголосити дслово доконаного виду голосити якийсь час сказати плаксивим тоном проголосити дслово доконаного виду оголосити...Орфографічний словник української мови
  4. проголоси́ти1ПРОГОЛОСИТИ ошу осиш док. . непергх. Голосити див. голосити якийсь час. Он учора як сова та як сич цлу нч простогнала та проголосила Мирний III . . перех. без додатка ...Словник української мови в 11 томах
  5. проголоситиПРОГОЛОСИТИstrongstrong ошу осиш док. Голосити див. голоситиstrong якийсь час. Он учора як сова та як сич цлу нч простогнала та проголосила Панас Мирний. що без прям. до...Словник української мови у 20 томах
  6. проголоситиIstrong ошу осиш док. неперех. Голосити див. голосити I якийсь час. перех. без додаткаem перен. Проказати щонебудь тоном подбним до голосння у знач. IIstrong див. прог...Толковый словарь украинского языка
  7. проголоситинедок.em проголошувати док.em проголоситиto proclaim to announce to enounce to enunciate to state to notify вйну нейтралтет та н.em to intimate to declare...Українсько-англійський словник
  8. проголоситиабвяшчаць...Українсько-білоруський словник II
  9. проголоситиАбвяшчаць...Українсько-білоруський словник II
  10. проголоситиабвяшчаць...Українсько-білоруський словник
  11. проголоситиem проголошувати...Українсько-китайський словник
  12. проголоситиошу осин ogosi proklamowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  13. проголоситисов. от проголошувати...Українсько-російський словник