ПРОБІГАТИ

БІ́ГТИ(про час, події — швидко, непомітно минати),ПРОБІГА́ТИ,ПЕРЕБІГА́ТИ,ЗБІГА́ТИ,ПРОНО́СИТИСЯ,МЧА́ТИпідсил.,МЧА́ТИСЯпідсил.,ЛЕТІ́ТИпідсил.,ПРОЛІТА́ТИпідсил. — Док.:пробі́гти,перебі́гти,збі́гти,пронести́ся,промча́ти,промча́тися,пролеті́ти,промайну́ти. Хвилини бій, хвилини бій... Я чую, як біжать секунди (В. Сосюра); Проходять весни, зими пробігають, Листочки книги нашої гортають (В. Мисик); Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Т. Шевченко); Час, що три роки мчав із швидкістю снаряда, раптом зупинився (О. Довженко); Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить і ломить усе по своєму сліду, так те весілля промчалося над Чіпчиним двором (Панас Мирний); А історія летить невпинним маховим колесом, насувається молох культури — і недовго хіба проносити гуцулові його своєрідність (Г. Хоткевич). — Пор. 2.мина́ти.

ЛУНА́ТИ(про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним),ЛИ́НУТИпоет.,ЛЕТІ́ТИ,ЛИ́ТИСЯ,НЕСТИ́СЯ,ПІДНО́СИТИСЯ,ТЕКТИ́,ІТИ́(ЙТИ́),ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)підсил.,РОЗРИВА́ТИСЯпідсил.,РОЗТИНА́ТИСЯпідсил.,ВИРИВА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ(ПІДНІМА́ТИСЯ)(перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.);РОЗНО́СИТИСЯ,ПРОНО́СИТИСЯтільки 3 ос. (миттю розноситися),ЛІТА́ТИ,РОЗТІКА́ТИСЯ,РОЗХО́ДИТИСЯ(РОЗІХО́ДИТИСЯрідко),РОЗЛЯГА́ТИСЯ,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ,РОЗСТЕ́ЛЮВАТИСЯ,РОЗКО́ЧУВАТИСЯ,РОЗДАВА́ТИСЯрідше,РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯрідше (в різні боки);РОКОТА́ТИ(РОКОТІ́ТИрідко)(про рокітливі звуки);ПРОРІ́ЗУВАТИ,ПРОРІЗА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОТИНА́ТИ(несподівано різко лунати, порушуючи тишу);ПРОРИВА́ТИСЯ(долаючи шумовий бар'єр, ставати чутним);ПРОБІГА́ТИ,ПРОКО́ЧУВАТИСЯ(раптово виникаючи, поширюватися);РОЗЛУ́НЮВАТИ(поширюватися луною);ПА́ДАТИрозм. (перев. про різкі, уривчасті звуки). — Док.:пролуна́ти,поли́нути,полеті́ти,поли́тися,понести́ся,піднести́ся,потекти́,піти́,поплисти́,попливти́,уда́рити(вда́рити),розірва́тися,розітну́тися,ви́рватися,підійня́тися(підня́тися),рознести́ся,пронести́ся,розтекти́ся,розійти́ся,розлягти́ся,розстели́тися,розкоти́тися,розда́тися,розполони́тися,прорі́зати,прониза́ти,протну́ти,протя́ти,проляща́ти,прорва́тися,пробі́гти,прокоти́тися,упа́сти(впа́сти). Пісня лунала широко і бурхливо, як молода повінь (О. Гуреїв); Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра); Летів — розлягався той (батьків) вигук аж у край на Ланове, на Ставище (Є. Кротевич); Не хотілося їй зараз нічого, крім одного, — щоб пісня не кінчалась ніколи, щоб лилася й лилася отак, як вічна молодість, як її невгасиме перше кохання... (О. Гончар); Звуки дзвінків на хребті коня неслись далеко в глуху глибінь лісу й там десь ніби губились (О. Кобилянська); За місто, за села, за труд стариків Весільний, веселий підноситься спів (П. Усенко); І пісня текла, мов дзюрчання ключа (В. Бичко); Регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Яновський); Мелодія пливла над сонними дахами, і дивно було чути її цієї темної ночі (О. Донченко); Хвильки звуків пливуть у дзвінкій тиші долини (С. Чорнобривець); Пісня розлягається. Всі люди збираються в одну купу і зазирають за кон, звідкіля плине пісня (І. Карпенко-Карий); От вдаряє акорд.., зразу стає спокійно і затишно (Ю. Смолич); За плечима у юрми билось і розривалось голосіння Маланки та плач жіночий (М. Коцюбинський); З того часу двічі на день над глибокою балкою розтинався голосний шкільний дзвоник (В. Кучер); З самого глибу душі виривається пісня і так любо ллється, так виливається поволі (Панас Мирний); І мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Яновський); Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний); Долинами пісня літає (Ю. Яновський); А з дверей троїцької церкви.. розтікався прекрасний християнський спів (М. Стельмах); То не срібний дзвоник дзвонить, то її (Галі) голос розходиться по двору (Панас Мирний); Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого, то спільно лунають (Леся Українка); Чужим, далеким смутком розстелявся голос, тремтів невідомими сльозами-іскрами (С. Васильченко); О шостій годині, з першими вибухами в скелях, що гучною луною розкочувались по околицях, він ішов до котлована (Г. Коцюба); Щось важке упало, стукнуло — роздалася луна навкруги... (Панас Мирний); Пісня лине від серця .. Мов весняна ріка, розполонилися голоси (К. Гордієнко); На млинах вода шумить, стогне, рокоче... (Панас Мирний); Глядів (Борис) на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б'ючись об каміння (І. Франко); Час од часу тишу ночі прорізував хрускіт крижин, що ламалися на залізних хребтах передмостових "сторожів" (А. Шиян); Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент (С. Васильченко); Ніч протинають залпи, крики... (В. Сосюра); Чистий дівочий сопрано, мов золотою ниткою, прорізав оксамитно чорну тишу (Дніпрова Чайка); Раптом крізь шум заводу проривається зойк (І. Микитенко); Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк); Наче й тихі стояли дуби та клени і ясени, а все ж над лісом прокочувався таємничий, лякаючий шепіт (А. Шиян); Вийде, бувало, хтось із хати у літню чи в осінню ніч і чує, як далеко-далеко в полі пісня розлунює... (С. Олійник); З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (М. Коцюбинський); Дзвони несподівано впали (М. Коцюбинський). — Пор.доно́ситися.

ОГЛЯ́НУТИ(ОБГЛЯ́НУТИ)(подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу),ОБДИВИ́ТИСЯ,ОБГЛЕ́ДІТИ(ОГЛЕ́ДІТИрідше),ОЗИРНУ́ТИ(ОБЗИРНУ́ТИрідше),ОКИ́НУТИ,ПРОВЕСТИ́,ПРОБІ́ГТИ,ПРОЙТИ́СЯ,ПОГЛЯ́НУТИперев. із сл. оком, очима, зором, поглядом,ОГЛЯ́ДІТИ(ОБГЛЯ́ДІТИ)рідше;ОБРЕВІЗУВА́ТИ(надто уважно). — Недок.:огляда́ти(обгляда́ти),обдивля́тися,озира́ти(обзира́ти),окида́ти,прово́дити,пробіга́ти,прохо́дитися,прохо́джуватися,проходжа́тисярозм. Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); — Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. — Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її (Тодозю) гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). — Пор. 1.огляда́ти.

ПЕРЕГЛЯДА́ТИ(вибірково, побіжно читати),ПЕРЕДИВЛЯ́ТИСЯ,ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯ,ПРОБІГА́ТИ,ПЕРЕБІГА́ТИрозм.,ПЕРЕЗИРА́ТИдіал.;ПЕРЕГОРТА́ТИ(ПЕРЕГО́РТУВАТИ)(книжку, журнал). — Док.:перегля́нути(перегля́діти),передиви́тися,прогля́нути,продиви́тися,пробі́гти,перебі́гти,перегорну́ти. Вчора по обіді я вже могла тільки лежать на кушетці і півсонними очима переглядать (властиве, не читать) французькі журнали (Леся Українка); За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); — Я пішов до кімнати. Почав проглядати конспект (Є. Кравченко); За столом майор Ніна Славіна продивляється німецьку газету (В. Собко); Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла очима лист (М. Олійник); Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти. Прочитав те оголошення раз, вдруге (Ю. Збанацький); За той час перезирав (Євгеній) газету (І. Франко); Вчора Тарас знову перегортав складену Маркевичем п'ятитомну "Історію України" (О. Іваненко).

ПРОБІ́ГТИ(біжучи, минути, залишити в стороні когось, щось),ПРОМЧА́ТИ,ПРОМАЙНУ́ТИрозм.,ПРОМИГНУТИрозм.,ПРОМЕЛЬКНУ́ТИрозм.;ШАСНУТИрозм.,ША́СНУТИСЯрозм.,ПРОШМИГНУ́ТИрозм.,ШМИГНУ́ТИ(ШМИГОНУ́ТИ)розм.,ПРОСЛИЗНУ́ТИрозм. (перев. непомітно). — Недок.:пробіга́ти,ша́стати,ша́статися,шмига́ти,прослиза́ти. Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо (Марко Вовчок); Божевільна з жаху череда ринула повз утікачів і промчала, як лавина (З. Тулуб); Зігнуті, в чорних свитках постаті промайнули біля засніженого тину (М. Стельмах); Попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці (О. Ільченко); В той час, як Дарка хотіла прошмигнути повз неї до хати, вона вхопила дівча за руку (Леся Українка); Раптом з городу з-за хати вибігла постать із сутіні й шмигнула повз вікна (А. Головко).

пробігати—I пробгатиаю аш док.i неперех. Бгати якийсь час. перех. розм. Бгаючи пропустити упустити щонебудь.II пробгатиаю аш недок.i пробгти бжу бжиш док.i неперех. рдкоi пере...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пробігати—пробгати дслово доконаного виду пробгати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
пробігати—див.em бгати...Словник синонімів Вусика
пробігати—перебгати пк АЮЧИЙ що перебга здатний пробгти бгун....Словник синонімів Караванського
пробі́гати—ПРОБГАТИ аю аш док. . неперех. Бгати якийсь час. Макар пробгав по багнюц пд дощем дв години Смолич . . перех. розм. Бгаючи пропустити упустити щонебудь. [Марта] Добрид...Словник української мови в 11 томах
пробігати—ПРОБГАТИ аю аш док. Бгати якийсь час.Макар пробгав по багнюц пд дощем дв години Ю. Смолич. що розм. Бгаючи пропустити проавити щонебудь.[Марта] Добридень вам Горпино Кор...Словник української мови у 20 томах
пробігати—Istrong пробгатиаю аш док. неперех. Бгати якийсь час. перех. розм. Бгаючи пропустити упустити щонебудь. IIstrong пробгатиаю аш недок. пробгти бжу бжиш док. неперех. р...Толковый словарь украинского языка
пробігати—Istrong пробгатиto spend a certain time in running пробгатидок.em пробгатиto run to pass over to run through to pass in running книгу та н.em to look over to skimйого пог...Українсько-англійський словник
пробігати—бегчы накрыць...Українсько-білоруський словник II
пробігати—Бегчы...Українсько-білоруський словник II
пробігати—бегчынакрыць...Українсько-білоруський словник
пробігати—em...Українсько-китайський словник
пробігати—I пробгати несов. пробгати сов. пробгти пробегать пробежать протекать протечь перен. сов. умчаться перен. миновать II пробгати пробегать...Українсько-російський словник
пробігати—аж мороз де проходить пробга т. н. пшов пройшов пробг т. н. поза шкрою поза спиною по спин т. н. кому у кого вд чого без додатка. . Хтось вдчува озноб здригаться тре...Фразеологічний словник української мови