ПРИЗАПАСТИ

ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь),ДОБУ́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,РОЗДОБУ́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм.,ЗАПОПА́СТИрозм.,ДОСТА́ТИрозм.,ПРИХОПИ́ТИрозм.,ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм.,ДОП'ЯСТИ́чого, розм.,ДОПНУ́ТИчого, розм.,ДОСКО́ЧИТИчого, розм.,ПРИЗАПА́СИТИрозм.,ПРИЗАПАСТИ́розм.,ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм.,ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт.,РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм.,УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм.,ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами);ВИ́РВАТИрозм. (силою);ВИ́КЛОПОТАТИ(шляхом клопотання);РОЗЖИ́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИ,РОЗГО́РИТИ(на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.:дістава́ти,добува́ти,здобува́ти,роздобува́ти,бра́ти,добува́тися,запопада́ти,достава́ти,прихо́плювати,прихва́чувати,вишкря́бувати,перехо́плювати,організо́вувати,стара́тися,стара́ти,здобува́тися,видира́ти,вирива́ти,розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

ЗАГОТОВЛЯ́ТИ(готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь),ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ,ПРИГОТОВЛЯ́ТИ,НАГОТОВЛЯ́ТИ,НАГОТО́ВЛЮВАТИ,ПІДГОТОВЛЯ́ТИ,ГОТУВА́ТИ,ГОТО́ВИТИ,ЗАПАСА́ТИ,ПРИПАСА́ТИрозм.,ДБА́ТИрозм.,ЛА́ДИТИрозм. — Док.:заготува́ти,загото́вити,приготува́ти,пригото́вити,наготува́ти,нагото́вити,підготува́ти,підгото́вити,запасти́,припасти́,призапа́ситирозм.призапасти́розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).

призапасти—див.i призапасити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
призапасти—призапасти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
призапасти—припасти наспорити узапасити напахати. [А я сухарв таки взапасила буде на квас Черн. Напахав оце одеж соб добро Пирят.]. стись см. Запастись....Російсько-український словник (Українська академія наук)
призапасти—ПРИЗАПАСТИstrong див. призапасити...Словник української мови у 20 томах
призапасти—див. призапасити....Толковый словарь украинского языка