ПОЧЕРПАТИ

ДІЗНАВА́ТИСЯ(ДОЗНАВА́ТИСЯ)(з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось),ДОВІ́ДУВАТИСЯ,УЗНАВА́ТИ(ВЗНАВА́ТИ),ЗВІ́ДУВАТИ,ДОПИ́ТУВАТИСЯ,ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ,ПРОВІ́ДУВАТИрозм.,ПРОЗНАВА́ТИрозм.,РОЗЗНАВА́ТИрозм.,ДОКО́ПУВАТИСЯрозм.,ДІЗНАВА́ТИ(ДОЗНАВА́ТИ)розм.,НАЗНАВА́ТИрозм.,ВИЗНАВА́ТИдіал.,ДОСВІ́ДЧУВАТИСЯдіал.;ЧУ́ТИ,ДОЧУВА́ТИСЯрозм.,ПРОЧУВА́ТИрозм.,ПЕРЕЧУВА́ТИрозм.,ЗАЧУВА́ТИдіал. (з розмов, чуток, також із сл. з уст чиїх);ПОЧЕРПА́ТИ(з якогось джерела);ВИЧИ́ТУВАТИ,НАЧИ́ТУВАТИрозм. (читаючи). — Док.:дізна́тися(дозна́тися),дові́датися,узна́ти(взна́ти),зві́дати,допита́тися,пересві́дчитися,прові́дати,прозна́ти,розізна́ти,докопа́тися,дізна́ти(дозна́ти),назна́ти,ви́знати,досві́дчитися,почу́ти,дочу́тися,прочу́ти,перечу́ти,зачу́ти,почерпну́ти,ви́читати,начита́ти. Прибули (вчителі), щоб познайомитися з матір'ю, дізнатись про того бешкетника, так би мовити, з першоджерел (О. Гончар); Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Т. Шевченко); Хоч тут і не дуже широке поле спостережень, але я ще не скучаю, бо щодня щось нового довідуюсь (Леся Українка); — Їздив же (Терентій) сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений пісок (М. Стельмах); Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.., Чи в кого тут хлопець не втопився (І. Франко); Олег цікавився, з якого матеріалу зроблено літак, допитувався, що таке дюралюміній (Д. Бедзик); Шухновський, уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Ю. Збанацький); (Сидір:) Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); — Йду в село прознавати, як буде з землею (І. Чендей); Пішов (Еней) скрізь по полям шукати, щоб хто дорогу показав.. Щоб розізнати, розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (І. Котляревський); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А. Тесленко); Що з того буде, коли порве (Міхонська) оце письмо, прочитає його? Тілько пошкодить ділу, а дізнатись нічого не дізнає (І. Франко); (Химка:) Хату хотів купувати (Іван). Назнав, каже, двір, що продається (Панас Мирний); Не навчила вона її скрізь усе визнавати, підгледжувати (Грицько Григоренко); Перемагала (Палазя) свій жаль, як тільки могла, щоб люди не досвідчились (Ганна Барвінок); Я ще перед постом чула, що наймичка від них відійшла (Панас Мирний); Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); -- Так що ж з Омеляном? — Прочував краєчком вуха — у Вінницю послали його гостювати (М. Стельмах); "Про татуся я, доню, перечула". "О мамо!" — "Так, нема його на світі..." (П. Куліш); Про Обринських, як і давно, не зачуваю нічого особливого (О. Кобилянська); Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк); Так уважно читає (дядько), що що де не вичитає, те пам'ятає (М. Коцюбинський); Треба слухать, може й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали... (Т. Шевченко).

почерпати—аю аш недок.i почерпнути ну неш док.i перех.i Здобувати знання навички вд когонебудь дставати матерал для роботи з якогось джерела. Наповнюватися вдновлювати свй склад ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
почерпати—почерпати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
почерпа́ти—ПОЧЕРПАТИ аю аш недок. ПОЧЕРПНУТИ ну неш док. перех. Здобувати знання навички вд когонебудь дставати матерал для роботи з якогось джерела. Так багато почерпнув Юрй практи...Словник української мови в 11 томах
почерпати—ПОЧЕРПАТИ аю аш недок. ПОЧЕРПНУТИstrong ну неш док. що.Здобувати знання навички вд когонебудь дставати матерал для роботи з якогось джерела.Так багато почерпнув Юрй практ...Словник української мови у 20 томах
почерпати—аю аш недок. почерпнути ну неш док. перех. Здобувати знання навички вд когонебудь дставати матерал для роботи з якогось джерела. Наповнюватися вдновлювати свй склад за р...Толковый словарь украинского языка