ПОРОЩАТИ

КРИЧА́ТИ(говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти),РЕПЕТУВА́ТИрозм.,ЗІПА́ТИрозм.,ЗИ́КАТИрозм.,НАДРИВА́ТИСЯрозм.,НАДСА́ДЖУВАТИСЯрозм.,ГАЛА́КАТИ(ГАЛА́ЙКАТИ)діал.,ГАЛАЙКОТА́ТИ(ГАЛАЙКОТІ́ТИ)підсил. діал.,ЖЕЛІПА́ТИдіал.,ФУ́КАТИдіал.;ВОЛА́ТИ(щосили, перев. закликаючи допомогти, попереджуючи про щось тощо);ГОРЛА́ТИрозм.,ГОРЛА́НИТИрозм.,ГОРЛОПА́НИТИрозм.,ГАЛАСА́ТИдіал. (на все горло);ЛЕМЕНТУВА́ТИ,ЛЕМЕНТІ́ТИ(перев. від болю, страху, горя);ГРИ́МАТИ,ГРИМІ́ТИрозм. (звертатися до когось підвищеним тоном з докорами);ГА́РКАТИрозм.,ГАРКОТІ́ТИпідсил. розм. (різко й уривчасто);РИ́КАТИрозм.,РИЧА́ТИрозм. (звертатися до когось грубим, злим, роздратованим голосом);ЗО́ЙКАТИ,ЙО́ЙКАТИ(перев. з плачем);ПОРОЩА́ТИ(ПОРОЩИ́ТИ)розм. (швидко й голосно);ВИЩА́ТИ,ВЕРЕЩА́ТИрозм. (пронизливо, різко). — Док.:кри́кнути,закрича́ти,скрича́ти,прокрича́ти,крикону́типідсил.зарепетува́ти,прорепетува́ти,зіпну́ти,зіпо́ну́типідсил.зи́кнути,желіпну́ти,фу́кнути,завола́ти,загорла́ти,загорла́нити,залементува́ти,гри́мнути,га́ркнути,гаркону́типідсил.ри́кнути,зо́йкнути,йо́йкнути,ви́снути,вере́сну́ти(вере́скну́ти). — Яке право ти маєш зо мною биться? — кричав отаман (І. Нечуй-Левицький); (Бичок (до Мартина):) Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам (М. Кропивницький); (Секлета:) Ах ти, харцизнику! Ти ще сміятися здумав? (Голохвостий:) Та не зіпайте так, бо всіх кожум'яцьких собак збентежите! (М. Старицький); — А цитьте ви! Слухать! — зикнув з усієї сили старшина (Б. Грінченко); П'ять-шість дужих чоловічих голосів надривалися, щоб перекричати один одного (Л. Яновська); — Соромно, батьку, — надсаджувався Грицько (З. Тулуб); Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю (М. Стельмах); — Годі, хлопці, галайкати! (з газети); — Благословіть колядувати! — одно желіпає Ївга (Панас Мирний); — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якогось молодого чоловіка (І. Франко); — Пильнуй! — волав хтось басом (Н. Рибак); — Стій! — дедалі більше відстаючи, горлав обозний (О. Ільченко); Клаповухий Ілько сплигує долу і щосили горланить: — Агей, баби, хто хоче закропитись!.. (Є. Гуцало); — Я, — горлопанить (Лупатий), — ваша держава!.. Я — влада!.. Годуйте, шануйте... (О. Ковінька); Ауер підняв ногу і штовхнув Пальоху на підлогу. — Не знаєш! — галасав він несамовито і товкся по своїй жертві (А. Хижняк); — Ти ж дивися! Ти ж тримайся, Павлику! — лементувала молода так, наче найбільша небезпека зараз загрожувала саме її Павлику (Є. Гуцало); — Стій! Стій, кажу! Чого цураєшся, як прокаженого? — гукнув сотник біля першого ж двору... — Такого як лякатися, боронь Боже, пане козаче... — лементіла дівчина (І. Ле); — Ти знов за своє, — гримає на Тоню батько (О. Гончар); Як лютий звір, ухопив його за піджак Федька і гаркнув: — Віддай, іроде! Не твоє!!! (Є. Кравченко); Він бився в руках і хрипло рикав огидну лайку (А. Головко); — Атайді! — ричав здатчик (Г. Хоткевич); — Ти обманюєш мене! Скажи, чого ти прийшов сюди? — раптом зойкнула вона (М. Стельмах); — Ой, а що ж там нового? — йойкнув господар. — Адже шальварок я відробив (І. Франко); — Мовчать, прескверна пащекухо, — Юнона злобно порощить (І. Котляревський); — Ти підеш мені зараз! — вищала вона тонким голосом (М. Коцюбинський); І кричить, верещить, проти діда не мовчить (Словник Б. Грінченка). — Пор.вигу́кувати.

ТОРОХТІ́ТИрозм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти),ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТРІЩА́ТИрозм.,ТРІСКОТАТИ(ТРІСКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТЕРКОТА́ТИ(ТЕРКОТІ́ТИ)розм.,ЦОКОТА́ТИ(ЦОКОТІ́ТИ)розм.,ТАРАБА́НИТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)розм.,ДРІБОТА́ТИ(ДРІБОТІ́ТИ)розм.,СИ́ПАТИрозм.,СТРОЧИ́ТИрозм.,СТРЕКОТА́ТИ(СТРЕКОТІ́ТИ)розм.,СОКОТА́ТИ(СОКОТІТИ)розм.,СКРЕКОТАТИ(СКРЕКОТІТИ)розм.,СКРЕГОТАТИ(СКРЕГОТІ́ТИ)розм.,СОКОРИ́ТИрозм.;ДЖЕРҐОТА́ТИ(ДЖЕРҐОТІ́ТИ)розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ(ДЖЕРКОТІ́ТИ)розм.,ШВАРҐОТА́ТИ(ШВАРҐОТІ́ТИ)розм.,ШВАРКОТА́ТИ(ШВАРКОТІ́ТИ)розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм. (нерозбірливо);ПОРОЩА́ТИрозм.,ПОРОЩИ́ТИрозм., (перев. сердито);ЩЕБЕТА́ТИрозм.,ЦВІРІ́НЬКАТИрозм.,ЦВІРІНЧА́ТИрозм. (перев. про жінок і дітей);ЛЯЩА́ТИрозм.,ЛЯСКОТА́ТИ(ЛЯСКОТІ́ТИ)підсил. розм. (дуже голосно). — А Пріська вже не мовчала й торохтіла: — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами — так і потягне (Б. Грінченко); — І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше.. — Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Грицько Григоренко); — Що, бив би? Може, битимеш?! Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Панас Мирний); Горпина шепнула до неї: — Дай спокій, сестрице! Мама все мусять теркотати (І. Франко); Іноді присідала до неї Настя, вона цокотіла безупинку (С. Тудор); — Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, — тарабанила сваха, заплутуючись у думках (І. Нечуй-Левицький); (Людмила:) Тарахкотить... Тарахкотить... Ледве розтовмачила їй (З. Мороз); — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема, хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Маруся вертілась, сипала свої зауваження (Ірина Вільде); Бабуся вміє розповідати. Рукою підперла щоку, дивиться кудись у долину і строчить, і строчить... (Ю. Збанацький); Дівчата в білих свитках стрекочуть, як сороки-білобоки проти місяця (С. Васильченко); (Явдоха:) Вбігла Христя Ревенкова, Василина Шкаренкова і почали сокотати, мов ті сороки (М. Кропивницький); Тишу порушувало двоє: Вінцусиха, що скрекотіла, як сорока, то тут, то там, і п'яний Яшка Смолюк (І. Муратов); Панійки скреготять, як ті сороки (Панас Мирний); — Заспокойся, Прокошо, не гарячись, — сокорить біля нього Одарка (Григорій Тютюнник); Дівчатка і почали вбиратись.. Джерґочуть біля мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу (Марко Вовчок); Солдати, з широкими багнетами на рушницях, оточували їх, щось сердито джерґотіли (П. Панч); Усе кудись поспішали (паничі) та поміж себе джеркотали й сміялись (Д. Мордовець); — Чи думаєте — медицина така складна річ? — джеркотіла без угаву Нонна (Ю. Збанацький); — Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати та змагатись, та трохи не побились (І. Нечуй-Левицький); Що вони говорять, того ми не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); — Чуєш? — шепнув Шаров, — німці цвенькають (В. Минко); Увійшов (Нечипір) у цвинтар, аж дітвори, дітвори... видимо, невидимо! ..Щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мовчать, прескверна пащекухо, — Юнона злобно порощить, — Фіндюрко, ящірко, брехухо! (І. Котляревський); Дві сусідки й дружина філософа щебетали про щось своє — інтимно хвилююче, парфумне (А. Крижанівський); Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); Настуся вже он далеко побігла з дівчатками, і цвірінчать, як горобенята, на всю вулицю... (О. Копиленко); Десь уже на селі сухо і різко лящать голоси (Дніпрова Чайка); Коли гості вже порозходились і біля Луківни ляскотіла лише Крихточка та журно квоктала Килина Макарівна, примчала Лариса (Я. Баш). — Пор. 1.базі́кати.

порощати—i порощити щу щиш недок.i розм.i тлькиi ос. Те саме що перщити. чимi. Бити вдаряти снгом т. н. по якйнебудь поверхн. перен. Швидко й голосно говорити кричати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
порощати—порощати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
порощати—див.em барабанити говорити...Словник синонімів Вусика
пороща́ти—ПОРОЩАТИ ПОРОЩИТИ щу щиш недок. розм. . тльки ос. Те саме що перщити. Снг так порощить у лице! Барв. Опов. Прожджали кучугури бурунного пску ЯзЯванських степв. У вкн...Словник української мови в 11 томах
порощати—ПОРОЩАТИ ПОРОЩИТИ щу щиш недок. розм. тльки ос. Те саме що перщити.Снг так порощить у лице! Ганна БарвнокПрожджали кучугури бурунного пску ЯзЯванських степв. У вкна [по...Словник української мови у 20 томах
порощати—em порощити щу щиш недок. розм. тлькиem ос. Те саме що перщити. чимem. Бити вдаряти снгом т. н. по якйнебудь поверхн. перен. Швидко й голосно говорити кричати....Толковый словарь украинского языка