Словник синонімів української мови

ПОГОЛОСКА

ПЕРЕ́СУ́ДИмн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо),РОЗМО́ВИмн.,ПЕРЕГУ́ДИмн., розм.,СУД-ПЕРЕСУ́Дрозм.,БАЛАЧКИ́мн., розм.,ТО́ЛКИмн., рідше;ПОГОВІ́Р,ПО́ГОЛОС,ПОГОЛО́СКА,ПОМО́ВКА,ПОГОЛО́СОКрідше,ПОГОВІ́РКАрозм.,ПО́СЛАВКАрозм.,ОСУ́ДАдіал.,ЗВО́ДИмн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь);РО́ЗГОЛОС,ШУМрозм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); — Чи ж мені ноги посудомить — вистоять якусь годину?! А не стану — одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); — Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); — Це ж тепер поговору на все село буде! — журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала (Мадьярка) довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла (Ганна), щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); — Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). — Пор.чу́тка.

ПРИ́КАЗКА(поширений у мові влучний вислів),ПРИМО́ВКА,ПРИПОВІ́ДКА,ПРИПОВІ́СТКА,ПРИ́ПОВІСТЬ,ПОГОЛО́СКАрозм.,ПОСЛАВКАрозм.,ПРИГОВІ́РКАрозм.,ПРИ́КЛАДзаст.,ПОГОВІ́РКАзаст.,ПРИ́КЛАДКАдіал.,ПРИМІ́ВКАдіал. — Тут без чарки не розбереш, — повторив ланковий свою приказку (Ю. Яновський); Замолоду працював Мифон Рубчак на залізниці, керуючись своєю улюбленою примовкою: "Як усі, так і я" (С. Журахович); "Нанявся — продався" — каже приповідка (І. Франко); Парубки у приповістках до танців потроху переходили на веселі, двозначні коломийки (Т. Масенко); Ні до кого не пристає так ота приповість: "знайся кінь з конем, віл з волом", як до подолян (А. Свидницький); В селі.. поголоска ходила: як жнива, так і дитинка нова (О. Ковінька); Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир (Марко Вовчок); — "Аби-с легко зносила та й мирно злєгла..." — Дивись! А ти звідки знаєш гуцульські приговірки? (Г. Хоткевич); То був (Василь) шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади — поперед усіх: тільки його й чути (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мов ви між нами родились, так знаєте наші звичаї та поговірки (Панас Мирний); Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! Такого не було й на всій Гетьманщині (П. Куліш); — Не дай, Боже, з хлопа пана! — примівка муляра вразила в саме місце (І. Франко).

ЧУ́ТКА(ЧУТКИ́)(повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене),ГО́ВІРрозм.,ГО́МІНрозм.,ПРО́СЛУХрозм.,СЛИХзаст.,ПЕРЕ́КАЗИзаст.;ПОГОЛО́СКА,ПО́ГОЛОС,РО́ЗГОЛОС,ПОГОЛО́СОК(вістка, вірогідність якої не встановлено);ПЛІ́ТКА,СПЛІ́ТКА,ПО́ГОВІР,ПОГОВІ́РКАрозм.,СЛА́ВАрозм.,ПО́СЛАВКАрозм.,СУД-ПЕРЕСУ́Д(СУДИ́ ТА ПЕРЕСУ́ДИ)розм.,ПЕРЕГУ́ДИрозм.,ПЕРЕГУ́ДКАрозм.,ЗВО́ДИ ТА ПЕРЕВО́ДИдіал.,ОСУ́ДАдіал. (свідомо неправдива або викликана необізнаністю звістка);ШЕ́ПІТ,ШЕ́ПТИрозм. (перев. потаємні);БРЕ́ХНІ,ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм. (навмисне викривлені вістки). Чутка про дикий бал у панському дворі пішла по селу й нікого не здивувала (І. Нечуй-Левицький); Той тиждень тільки і було говору та гомону, що за Колісника (Панас Мирний); Прослух між людьми пішов (переклад М. Рильського); Йшли страшні слихи про якогось Кривоноса та його загін, що рубав упень панів (І. Нечуй-Левицький); Тривога обіймала село. Переказам не було кінця (М. Коцюбинський); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду — закрите (П. Колесник); Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо (К. Гордієнко); Вона вже мусить сама викрити своє ймення, і розголос про се доходить до властей (Леся Українка); Поліна любила переповідати плітки й анекдоти про знайомих (П. Загребельний); — Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (І. Франко); Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т. Шевченко); На цілий місяць дала (Мадярка) довгоязиким жінкам предмет для цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава про мене недобра біжить... Суд-пересуд... Але все те минає (романс); Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив (Марко Вовчок); Здавалося, що треба було б звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Дума б то (жінка) по старовині, щоб і тут пащекувати, та приньметься за зводи та за переводи: а тут їй зараз у рот і сіла жаба (Г. Квітка-Основ'яненко); Смерть не так страшная, як осуда людськая (П. Чубинський); А скільки було шептів та поговорів на її весіллі про те, як і чому вона "піймала" Порицького (Леся Українка); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); А добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (П. Гулак-Артемовський). — Пор. 1.пере́су́ди,повідо́млення.

  1. поголоскаПошла поголоскаstrong о чм. Волг.em Стало известно о чмл. тайном. Глухов ....Большой словарь русских поговорок
  2. поголоскамен. жн. роду. чутка врогднсть яко не встановлено. звстка повдомлення про щось. поговркамолва...Большой украинско-русский словарь
  3. поголоскаи ж.i Чутка врогднсть яко не встановлено. Свдомо неправдива чутка плтка. Недобра слава поговр. Звстка повдомлення про кого щонебудь. рдкоi. Те саме що поговрка ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. поголоскапоголоска менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  5. поголоскаПоголоска ски сц лоски лосок...Правописний словник Голоскевича
  6. поголоскадив.em звстка наклеп...Словник синонімів Вусика
  7. поголоскачутка плтка ПОГОВР звстка п! ПЛТКА....Словник синонімів Караванського
  8. поголо́скаПОГОЛОСКА и ж. . Чутка врогднсть яко не встановлено. Серед моря самих дивоглядних поголосок сплток яких не шкодувала роздратована жнота год було орнтуватись Коцюб. Вон...Словник української мови в 11 томах
  9. поголоскаПОГОЛОСКА и ж. Чутка врогднсть яко не встановлено.Серед моря самих дивоглядних поголосок сплток яких не шкодувала роздратована жнота год було орнтуватись М. КоцюбинськийВ...Словник української мови у 20 томах
  10. поголоскаи ж. Чутка врогднсть яко не встановлено. Свдомо неправдива чутка плтка. Недобра слава поговр. Звстка повдомлення про кого щонебудь. рдкоem. Те саме що поговрка ....Толковый словарь украинского языка
  11. поголоскадив.em поголос...Українсько-англійський словник
  12. поголоскагаворка пагалоска розгалас чутка...Українсько-білоруський словник II
  13. поголоскаГаворка...Українсько-білоруський словник II
  14. поголоскагаворкапагалоскарозгаласчутка...Українсько-білоруський словник
  15. поголоска[pohooska]...Українсько-польський словник
  16. поголоскасм. поголос...Українсько-російський словник