Словник синонімів української мови

ПЛЮНДРУВАТИ

ЗАНАПАСТИ́ТИ(призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя),ЗАГУБИ́ТИ,ПОГУБИ́ТИ,ЗНІ́ВЕЧИТИ,СПЛЮНДРУВА́ТИ,ЗВЕСТИ́,ЗГУБИ́ТИ,ДОКОНА́ТИрозм.,ЗАПРОПАСТИ́ТИрозм.,ЗБА́ВИТИрозм.,УГРО́БИТИ(ВГРО́БИТИ)розм.,ЗНАПАСТИ́ТИрідко,СПА́КОСТИТИрідко. — Недок.:занапаща́ти,губи́ти,ні́вечити,плюндрува́ти,зво́дити,запропаща́ти,збавля́ти,гро́бити. — Як угнівається (пан), то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок); Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? (П. Грабовський); (Терпилиха:) Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? (І. Котляревський); Скільки талантів, скільки ж то юних ентузіастів зім'яла на моїх очах, знівечила й передчасно загнала в сиру матінку-землю жорстока і безглузда.. дійсність! (П. Козланюк); Вася потихеньку оповідав: — Комар по жадобі й батька рідного згубив, і брата в могилу загнав (О. Ковінька); — Нехай же так важко тобі, як ти знапастив мене! — Тебе і себе, дівчино (Марко Вовчок); Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Панас Мирний). — Пор. 1.ни́щити.

РУЙНУВА́ТИ(ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися),РОЗВА́ЛЮВАТИ,РОЗБИВА́ТИ,НИ́ЩИТИ,ЗНИ́ЩУВАТИ,ВАЛИ́ТИ,ЗАВА́ЛЮВАТИ,ЛАМА́ТИ,ПЛЮНДРУВА́ТИ,ТРОЩИ́ТИ,РОЗОРЯ́ТИ,РОЗТРО́ЩУВАТИ,ГРОМИ́ТИ,ВИСА́ДЖУВАТИ,РОЗВЕРТА́ТИ,РОЗЛА́МУВАТИ,РОЗРУЙНО́ВУВАТИ,РОЗГРО́МЛЮВАТИ,ЗВА́ЛЮВАТИрідко,ЗБУ́РЮВАТИрозм.,ЛОМИ́ТИрозм.;РОЗНО́СИТИрозм. (водою);РОЗДО́ВБУВАТИрозм. (бомбами, снарядами тощо);РОЗПИРА́ТИрозм. (із середини). — Док.:зруйнува́ти,поруйнува́ти,розвали́ти,розби́ти,зни́щити,завали́ти,повали́ти,злама́ти,полама́ти,сплюндрува́ти,строщити,потрощи́ти,розори́ти,розтрощи́ти,розгроми́ти,ви́садити,розверну́ти,розлама́ти,розруйнува́ти,звали́ти,поваля́тирідкозбу́рити,зломи́ти,рознести́,роздовба́ти,розпе́рти. І розказують, і плачуть, Як Січ руйнували, Як москалі срібло, злото І свічі забрали у Покрові (Т. Шевченко); Він веде військо на місто, розвалює високі стіни (І. Нечуй-Левицький); Усі розбивали, грабували і палили (ґуральню) (М. Коцюбинський); З ревом летить течія і котить каміння коритом, Валить і нищить усе, що їй заступає дорогу (М. Зеров); Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Замахнувся і вдарив у комин прикладом, — завалив комин на капость (А. Головко); Килині якийсь нічний прийда повалив стіну (Є. Гуцало); Гай, гай! Море грай, Реви, скелі ламай (Т. Шевченко); — Злякався (пан), думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Панас Мирний); Дот і дзот трощили на шматки (М. Гірник); Як йому в цю мить хотілось понищити, потрощити тут все (О. Гончар); На другий день, пригнавши трактори, таки розтрощили її (церкву), розламали (О. Гончар); Завойовники розоряли храми, палаци (з підручника); Ігуменя виголошувала прокляття на голови бунтівників, що палять і громлять маєтки та хутори (А. Шиян); Фашисти почали палити й висаджувати Хрещатик (Ю. Яновський); Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева (К. Гордієнко); А тим часом стародавню Січ розруйнували (Т. Шевченко); Розгромивши (панський) дім, опришки взяли на топірці пораненого товариша й відійшли в ліс (В. Гжицький); — Армії звалюють твердині, руйнують замки, башти та стіни (І. Нечуй-Левицький); Стучи! Стучи!.. Ломи, січи Каміння, злото добувай (М. Чернявський); Септимій узяв місто ... звелів збурити мури (П. Загребельний); Вода за коротку ніч рознесла греблю та гідростанцію (Г. Коцюба); — Немало нам вуликів (під час війни) бандити роздовбали (М. Стельмах); Як же почула скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою — батечки, розперли й загони (О. Стороженко). — Пор.спусто́шувати.

СПУСТО́ШУВАТИ(руйнувати, ламати, знищувати, викликаючи запустіння),ПЛЮНДРУВА́ТИ,РОЗОРЯ́ТИ,ПУСТО́ШИТИрідше. — Док.:спусто́шити,сплюндрува́ти,розори́ти. Орди Батия спустошили Русь; Скільки плюндрували (вороги) цей край, скільки мордували людей (О. Гончар); Дев'ятнадцятирічний юнак попрощався з батьківською хатою і пішов мститись ворогові, що сплюндрував рідний край (С. Добровольський). — Пор. 1.руйнува́ти.

  1. плюндруватиую уш недок.i перех.i Ламаючи знищуючи руйнувати спустошувати щонебудь. Завдавати шкоди кому чомунебудь нвечити псувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. плюндруватиплюндрувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. плюндруватиПлю[]ндрувати рую руш...Правописний словник Голоскевича
  4. плюндруватипустошити спустошувати руйнувати нищити цнност псувати нвечити....Словник синонімів Караванського
  5. плюндрува́тиПЛЮНДРУВАТИ ую уш недок. перех. Ламаючи знищуючи руйнувати спустошувати щонебудь. Ой зронив тод старий Святослав З уст свох золоте слово. Рано рано почали ви Половецьку ...Словник української мови в 11 томах
  6. плюндруватиПЛЮНДРУВАТИ ую уш недок. що.Ламаючи знищуючи руйнувати спустошувати щонебудь.Ой зронив тод старий Святослав З уст свох золоте слово. Рано рано почали ви Половецьку землю...Словник української мови у 20 томах
  7. плюндруватиую уш недок. перех. Ламаючи знищуючи руйнувати спустошувати щонебудь. Завдавати шкоди кому чомунебудь нвечити псувати....Толковый словарь украинского языка
  8. плюндруватиTo ruin to destroy to spoil будинки маткиem to lay waste мсто крануem to sack to ravage грабуватиem to devastate to overrun to desolate to forage to foray to harry to rob...Українсько-англійський словник
  9. плюндрувати...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  10. плюндруватиPlyndre...Українсько-датський словник
  11. плюндруватиPlyndre...Українсько-норвезький словник
  12. плюндрувати[plundruwaty]...Українсько-польський словник
  13. плюндруватиую уш pldrowa niszczy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  14. плюндруватиPlundra...Українсько-шведський словник