ПЕРЕПРОШУВАТИ

I.ПЕРЕПРО́ШУВАТИкого за що і без додатка (просити вибачення),ВИБАЧА́ТИСЯперед ким за що і без додатка,ПРОБАЧА́ТИСЯперед ким за що і без додатка,ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯперед ким за що і без додатка,ПЕРЕПРОША́ТИкого за що і без додатка, діал.,ПЕРЕПРОША́ТИСЯперед ким за що і без додатка, діал;ВИНИ́ТИСЯперед ким у чому і без додатка, розм.,ЗВИНЯ́ТИСЯперед ким за що і без додатка, розм. (визнаючи свою провину). — Док.:перепроси́ти,перепроха́тирозм.ви́бачитися,проба́читися,перепроси́тися,повини́тися,звини́тися. — А бодай він не діждав, щоб я його перепрошувала (І. Нечуй-Левицький); (Префект:) За правду перепрошувать не буду (Леся Українка); Боря Серга.. стріляв скоромовкою, вибачаючись за свого друга Вальку, який не вмів просити пробачення (О. Гончар); — Ти образив мене в класі при всіх товаришах, отже й пробачайся при всіх (О. Донченко); Раптом упізнав (Володя) привітний голос Тараса Володимировича, який перепрошувався за нежданий прихід (Ю. Бедзик); О. Нестор почав.. говорити щось, звинятися та перепрошати (І. Франко); Він підходить до пана, перепрошаючись (Ю. Яновський); Кирило.. мав вигляд винуватого хлопчиська, який учора нашкодив, а сьогодні прийшов винитися (В. Собко).

ПЕРЕПРО́ШУЮ(формула вибачення),ВИ́БАЧ,ПРОБА́Ч,ПРО́ШУ (ПРОХА́Ю) ВИ́БАЧИТИ (ПРОБА́ЧИТИ, ВИ́БАЧЕННЯ, ПРОБА́ЧЕННЯ),ВИБАЧА́Йрозм.,ПРОБАЧА́Йрозм.,ЗА ПЕРЕПРО́ШЕННЯМдіал.,ПЕРЕПРОША́Юдіал.,ПАРДО́Нзаст., жарт. Страж тамтешнього порядку одразу здогадався, що перед ним гість, зняв чемно кашкета й вибачився: перепрошую (О. Гончар); — Я не знав, що ти така образлива. Ну, вибач (Панас Мирний); (Мічурін:) Вибачте, спізнився (О. Довженко); (Фаон:) Я засмутив тебе?Пробач, кохана (Леся Українка); — Ну що ж? Пробачте нам на слові, — вклонився чемно їм Підкова (В. Сосюра); Прошу вибачити, що пишу коротко (М. Коцюбинський); — А тепер прошу пробачити мені. Я таки справді не хочу запізнитись (А. Головко); (Меценат:) Я прошу в вас вибачення, що вас частую отаким злиденством (Леся Українка); (Таня:) О, прошу пробачення. Я, здається, знову увійшла невчасно (В. Собко); Уклінно прохаю вибачити, що так рідко писав до Вас, та в мене тепер так мало вільного часу (М. Коцюбинський); (Любов:) Вибачай, я тебе перебила (Леся Українка); — То це ви? А я й не впізнав спочатку! Ну, вибачайте... (Є. Гуцало); — Коли прим'яв тебе, Якове, трохи, пробачай (М. Стельмах); Їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще, за перепрошенням, дідька треба (Г. Хоткевич); (Жандарм:) Перепрошаю, що в таку пізню годину непрошений до вашої хати набиваюся (І. Франко); — Пардон, — сказав молодший, — можна відчинити кватирку?.. (Ю. Яновський).

ПРОСИ́ТИщо, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити),ПРОХА́ТИ,ПРОСИ́ТИСЯз інфін. і без додатка,ВИПРО́ХУВАТИщо,ПЕРЕПРО́ШУВАТИпро (за) що, розм.,ШАПКУВА́ТИпро (за) що, розм.,УЗИВА́ТИ(ВЗИВА́ТИ)із спол. щоб, заст.,КЛА́НДАТИіз спол. щ о б, діал.;ЖАДА́ТИчого,ДОМАГА́ТИСЯчого (настирливо, рішуче);КАНЮ́ЧИТИрозм.,СКИ́ГЛИТИрозм.,ЦИГА́НИТИрозм.,ЛЕБЕДІ́ТИдіал. (також без додатка — настирливо або жалібно);КЛОПОТА́ТИ,КЛОПОТА́ТИСЯ(про (за) кого, перед ким — своїм проханням сприяти комусь у чому-небудь). — Док.:попроси́ти,попроха́ти,попроси́тися,ви́прохати,перепроси́ти,перепроха́ти,узва́ти,зажада́ти,поклопота́ти,поклопота́тися. Якось я об'ївся нестиглими борівками. Упав, корчить мене, різь у шлунку, прошу в Бога смерті (Р. Андріяшик); Несподівано маю нагальну потребу доступитися до якогось київського банку за кредитом і хочу Вас прохати допомогти в цій справі (В. Самійленко); — Перед ким би я стала кланятися і проситися? (С. Журахович); — Мені вже обридло правити з тебе та випрохувати свої кревні гроші, немов ті бублики під монастирем... (Л. Яновська); Антоніна Дзвонковська, в сім'ї якої панував культ батька-героя, повинна була поступитися своєю гордістю — просити вельможних, ще й перепрошувати (П. Колесник); Почав уже сам батько шапкувать перед паном за жалування мені (А. Тесленко); Кілька разів взивала мене Озаркевичева, щоб прислати вірші до якоїсь часописі жіночої (Уляна Кравченко); (Шевчик:) Наймуть мене до себе. (Лейба:) От ти й знай. Колись кландав, щоб найнявся, так не схотів, а тепер сам набиваєшся (В. Мисик); Олекса, той бідний сирота, скільки добра висвідчив йому, не жадаючи за се нічого (С. Ковалів); В їдальні якась незнайома жінка .. з криком і плачем домагалася, щоб її допустили до отця каноніка (Ірина Вільде); Папертю швендяють старці, канючать копієчку Христа ради (А. Хорунжий); Санько сидів на лаві й скиглив: — Ну, мамо, ну дайте чого добренького попоїсти! (Б. Грінченко); (Воєвода:) Ну що ж, нехай увійде. Послухаєм, як він (купець) почне циганить Та викупу нам всім пропонувать (І. Кочерга); — Давай хліба, давай, змилуйся надо мною! — лебедів плачливим голосом Бовдур (І. Франко); Долгов недурно казав, що за поета клопочуться в Петербурзі високопоставлені особи (З. Тулуб). — Пор.блага́ти.

РОЗПИ́ТУВАТИ(звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось),ПИТА́ТИ,ПИТА́ТИСЯ,РОЗПИ́ТУВАТИСЯ,ДОПИ́ТУВАТИ,ПЕРЕПИ́ТУВАТИрозм.,ПЕРЕПРО́ШУВАТИдіал.;ДОПИ́ТУВАТИСЯ(наполегливо);ПІДПИ́ТУВАТИрозм. (шукаючи когось, щось). — Док.:розпита́ти,розпита́тися,спита́ти,спита́тися,допита́тися,перепита́ти,перепроси́ти,підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували — нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров'я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (В. Кучер); (Яким:) Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); — Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); — Чи не з'їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); — Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував (Іван) роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). — Пор.випи́тувати.

перепрошувати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem перепрошуючиизвинятьсяДеепричастная формаem извиняясь...Большой украинско-русский словарь
перепрошувати—I ую уш i дал.i перепрошати аю аш недок.i перепросити ошу осиш i розм.i перепрохати аю аш док.i перех.i i безi додаткаi. Просити вибачення вибачатися.[Дуже] перепрошую ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
перепрошувати—перепрошувати дслово недоконаного виду вибачатися просити багатьох одне за одним перепрошувати дслово недоконаного виду розпитувати дал....Орфографічний словник української мови
перепрошувати—Перепрошувати прошую прошуш перепросити прошу просиш просять...Правописний словник Голоскевича
перепрошувати—див.em вибачатися...Словник синонімів Вусика
перепрошувати—кого вибачатися перед просити пробачення в складати пробачення кому р. перепрошати с. просити й перепрошувати....Словник синонімів Караванського
перепро́шувати1—ПЕРЕПРОШУВАТИ ую уш дал. ПЕРЕПРОШАТИ аю аш недок. ПЕРЕПРОСИТИ ошу осиш розм. ПЕРЕПРОХАТИ аю аш док. перех. без додатка. . Просити вибачення вибачатися. [Самосад] Тод я...Словник української мови в 11 томах
перепрошувати—ПЕРЕПРОШУВАТИstrongstrong ую уш дал. ПЕРЕПРОХУВАТИstrong ую уш ПЕРЕПРОШАТИstrong аю аш недок. ПЕРЕПРОСИТИstrong ошу осиш розм. ПЕРЕПРОХАТИstrong аю аш док. кого без до...Словник української мови у 20 томах
перепрошувати—Istrong ую уш em дал. перепрошати аю аш недок. перепросити ошу осиш em розм. перепрохати аю аш док. перех. em безem додаткаem. Просити вибачення вибачатися. Дуже перепро...Толковый словарь украинского языка
перепрошувати—To apologize to beg smbsem pardonперепрошую! I beg your pardon! sorry! excuse me!...Українсько-англійський словник
перепрошувати—em...Українсько-китайський словник
перепрошувати—ую уш przeprasza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
перепрошувати—несов. перепрошувати сов. перепросити кого извиняться извиниться перед кем просить попросить прощения [извинения] у кого...Українсько-російський словник