ПАВОТЬ

ПАВУТИ́НА(сітка, сплетена павуком),ПАВУТИ́ННЯ,ТЕНЕ́ТА,ПА́ВОТЬрідше;БА́БИНЕ ЛІ́ТО(волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Рильський); Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (прислів'я); Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський); Довгі білі нитки бабиного літа пливли в сонячних променях (В. Собко).

павоть—павоть менник жночого роду...Орфографічний словник української мови