ОРГАНІЗОВУВАТИ

ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь),ДОБУ́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,РОЗДОБУ́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм.,ЗАПОПА́СТИрозм.,ДОСТА́ТИрозм.,ПРИХОПИ́ТИрозм.,ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм.,ДОП'ЯСТИ́чого, розм.,ДОПНУ́ТИчого, розм.,ДОСКО́ЧИТИчого, розм.,ПРИЗАПА́СИТИрозм.,ПРИЗАПАСТИ́розм.,ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм.,ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт.,РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм.,УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм.,ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами);ВИ́РВАТИрозм. (силою);ВИ́КЛОПОТАТИ(шляхом клопотання);РОЗЖИ́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИ,РОЗГО́РИТИ(на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.:дістава́ти,добува́ти,здобува́ти,роздобува́ти,бра́ти,добува́тися,запопада́ти,достава́ти,прихо́плювати,прихва́чувати,вишкря́бувати,перехо́плювати,організо́вувати,стара́тися,стара́ти,здобува́тися,видира́ти,вирива́ти,розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

ЗАСНО́ВУВАТИ(будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь),ЗАКЛАДА́ТИ,ФУНДУВА́ТИ,ПОЧИНА́ТИрідше,ОСНО́ВУВАТИзаст.,ОСА́ДЖУВАТИперев. док., заст. — Док.:заснува́ти,закла́сти,поча́ти,оснува́ти,осади́ти. (Овлур:) Я скликав гарних хлопців кільканадцять І заснував собі отут у лісі Своє осібне князівство (І. Франко); Ото дивачка! Замість вигадати щось цікаве — фундує монастирі та ще й хлопської віри (З. Тулуб); — Я почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення нових плодів для Росії (О. Довженко); Діставши право осадити власний невеличкий хутірець, Хмельницький оселився на старому дворищі якогось козака, конфіскованому ще старостою Вишневецьким (І. Ле). — Пор. 1.організо́вувати.

ЗГУРТО́ВУВАТИ(створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань),ГУРТУВА́ТИ,ОРГАНІЗО́ВУВАТИ,ОБ'Є́ДНУВАТИ,ЄДНА́ТИ,З'Є́ДНУВАТИ,ПОЄ́ДНУВАТИ,ЗЛЮТО́ВУВАТИпідсил.,СПА́ЮВАТИпідсил.,ЦЕМЕНТУВА́ТИпідсил.,ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИпідсил.,КОНСОЛІДУВА́ТИкнижн. — Док.:згуртува́ти,організува́ти,об'єдна́ти,з'єдна́ти,поєдна́ти,злютува́ти,спая́ти,зцементува́ти,консолідува́ти. Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути (Ю. Яновський); Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував повстанців супроти Антанти (О. Гончар); Скільки відважних сердець об'єднували вони, вели за собою непроглядної ночі фашистської навали..! (Ю. Яновський); Що людині треба? Пісню треба, що єднає Землю, душу, небо (А. Крижанівський); Сьогодні ви з'єднали свої серця на віки вічні (В. Кучер); Білютін зумів злютувати бійців і командирів своєї частини в боєздатний колектив (І. Ле); Одна мета спаяла нас (В. Сосюра); І хто ряди цементував Без клятви, без уставу? (Т. Масенко); Слід консолідувати всі прогресивні сили, щоб вивести країну з тієї ситуації, в якій вона опинилась (з газети). — Пор. 1.єдна́ти.

НАЛА́ГОДЖУВАТИ(створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь),НАЛА́ДЖУВАТИ,ОРГАНІЗО́ВУВАТИ(забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь);НОРМАЛІЗУВА́ТИ(доводити до певної норми, виправляючи становище);ПОПРАВЛЯ́ТИ,НАПРАВЛЯ́ТИрозм. (про життя, умови тощо — змінювати на краще або повертати до попереднього становища);УЛАШТО́ВУВАТИ(ВЛАШТО́ВУВАТИ),УПОРЯДКО́ВУВАТИ(ВПОРЯДКО́ВУВАТИ)(про життя, умови тощо — робити прийнятним, приводячи в певний порядок). — Док.:нала́годити,нала́дити,організува́ти,нормалізува́ти,попра́вити,напра́вити,улаштува́ти(влаштува́ти),упоря́дкувати(впорядкува́ти). Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв'язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому (Богданові Хмельницькому) майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає (Гриць) людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити — він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). — Пор.ула́годити.

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ(давати початок існуванню чого-небудь),СТВО́РЮВАТИ,ЗАСНО́ВУВАТИ,ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ,УТВО́РЮВАТИ,ФОРМУВА́ТИ,ЗАКЛАДА́ТИ,ЗБИВА́ТИрозм. — Док.:організува́ти,зорганізува́ти,створи́ти,заснува́ти,започаткува́ти,утвори́ти,сформува́ти,закла́сти,зби́ти. У 1922 році Л. Курбас організував театр "Березіль", де провів ряд найбільш визначних експериментальних робіт (з журналу); Селяни створили свою партію; Після революції разом з іншими митцями М. Жук засновує Українську академію мистецтв (з журналу); Започаткувати кооператив; Взявся я формувати партизанський загін (Ю. Яновський); Його (колгосп) заклали цієї весни в їхньому селі (П. Панч); Намічали (керівники) людей, з яких би можна збивати міцну організацію (Д. Бедзик). — Пор.засно́вувати.

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ(проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь);УЛАШТО́ВУВАТИ(ВЛАШТО́ВУВАТИ),ПІДГОТОВЛЯ́ТИ,ГОТУВА́ТИ,УПОРЯДЖА́ТИ(ВПОРЯДЖА́ТИ)рідше,ЗАРЯ́ДЖУВАТИдіал.,НАРЯДЖА́ТИдіал. — Док.:організува́ти,зорганізува́ти,улаштува́ти(влаштува́ти),підгото́вити,пригото́вити(приготува́ти),упоряди́ти(впоряди́ти),заряди́ти,наряди́ти,поста́вити(зі сл. справа, робота тощо),постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).

організовувати—ую уш недок.i органзувати ую уш док.i i рдкоi недок.i перех.i Створювати засновувати щонебудь залучаючи до цього нших спираючись на них. Здйснювати певн заходи громадс...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
організовувати—органзовувати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
організовувати—Органзовувати зовую вуш...Правописний словник Голоскевича
організовувати—органзовувати фр. . Створювати засновувати щонебудь залучаючи до цього нших спираючись на них. . Здйснювати певн заходи громадського значення розробляючи х пдготовку про...Словник іншомовних слів
організовувати—див.em починати...Словник синонімів Вусика
організовувати—що створювати засновувати вче влаштовувати уряджати свято ще СПРАВЛЯЛИ обряджати людей згуртовувати ОБДНУВАТИ ресурси моблзовувати стосунки налагоджувати впорядковувати ...Словник синонімів Караванського
організовувати—започатковувати щось створювати засновувати формувати про певн заходи влаштовувати готувати....Словник синонімів Полюги
організо́вувати—ОРГАНЗОВУВАТИ ую уш недок. ОРГАНЗУВАТИ ую уш док. рдко недок. перех. . Створювати засновувати щонебудь залучаючи до цього нших спираючись на них. Армю! Червону Армю тре...Словник української мови в 11 томах
організовувати—ОРГАНЗОВУВАТИ ую уш недок. ОРГАНЗУВАТИstrong ую уш док. рдко недок. що. Створювати засновувати щонебудь залучаючи до цього нших спираючись на них. Виходить артль для теб...Словник української мови у 20 томах
організовувати—ую уш недок. органзувати ую уш док. em рдкоem недок. перех. Створювати засновувати щонебудь залучаючи до цього нших спираючись на них. Здйснювати певн заходи громадсько...Толковый словарь украинского языка
організовувати—make arrangement engineer establish form found organize stage...Украинско-английский юридический словарь
організовувати—недок.em органзовувати док.em органзуватиto organize розм.em to fix up...Українсько-англійський словник
організовувати—органзовувати дсл. organize create bring together give rise to found originate establish...Українсько-англійський словник з прав людини
організовувати—будаваць упарадкаваць...Українсько-білоруський словник II
організовувати—Будаваць...Українсько-білоруський словник II
організовувати—будавацьупарадкаваць...Українсько-білоруський словник
організовувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
організовувати—Forberede organisere arrangere...Українсько-датський словник
організовувати—em Органзовувати працю Органзовувати молодь...Українсько-китайський словник
організовувати—Forberede organisere arrangere...Українсько-норвезький словник
організовувати—несов. органзовувати сов. органзувати несов. организовывать несов. организовать несов. и сов. предпринимать предпринять приступать к осуществлению чегон....Українсько-російський словник
організовувати—Frbereda organisera arrangera...Українсько-шведський словник