ОП'ЯНЮВАТИ

ЗБУ́ДЖУВАТИ(викликати стан нервового піднесення, напруження),ХВИЛЮВА́ТИ,ПОДРА́ЗНЮВАТИ,ГАРЯЧИ́ТИпідсил.,РОЗПА́ЛЮВАТИпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИпідсил.,РОЗБУ́РХУВАТИпідсил.,ЗАРЯДЖА́ТИпідсил.,ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИпідсил.,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИпідсил.,П'ЯНИ́ТИпідсил.,ОП'ЯНЯ́ТИпідсил.,ОП'Я́НЮВАТИпідсил. рідше,СП'ЯНЯ́ТИпідсил.,ХМЕЛИ́ТИпідсил.,ПІДІГРІВА́ТИрозм.,РОЗЖЕ́ВРЮВАТИрозм.,РОЗЖА́РЮВАТИпідсил. розм.,ОБУДЖА́ТИ(ОБУЖА́ТИ)заст. — Док.:збуди́ти,схвилюва́ти,розхвилюва́ти,подразни́ти,розгарячи́ти,розпали́ти,розігрі́ти,заряди́ти,наелектризува́ти,оп'яни́ти,сп'яни́ти,захмели́ти,підігрі́ти,розже́врити,розжа́рити,обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2.дратува́ти, 1.хвилюва́ти.

ПА́МОРОЧИТИ(притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити),ЗАПА́МОРОЧУВАТИ,ЗАМОРО́ЧУВАТИ,ЗАТУМА́НЮВАТИ,ОДУРМА́НЮВАТИ,ЗАДУРМА́НЮВАТИ,ДУРМА́НИТИ,ОБМОРО́ЧУВАТИ(ОМОРО́ЧУВАТИ)розм.,ЗАДУ́РЮВАТИрозм.,ОТУМА́НЮВАТИрозм.,ОТЬМА́РЮВАТИрідше,ОДУ́РЮВАТИрідше,ОДУРЯ́ТИрідше;П'ЯНИ́ТИ,ОП'ЯНЯ́ТИ,СП'ЯНЯ́ТИ,ОП'Я́НЮВАТИрідше,СП'Я́НЮВАТИрідше (виклика́ти схожий на сп'яніння стан). — Док.:запа́морочити,заморо́чити,затума́нити,одурма́нити,задурма́нити,обморо́чити(оморо́чити),задури́ти,отума́нити,отьма́рити,одури́ти,оп'яни́ти,сп'яни́ти. Липнева задуха упала на землю і паморочить людей, тварин, птахів (Н. Рибак); Клопоти так запаморочили Гордія, що не було часу ні подумати, ні передихнути (О. Копиленко); Не знаю, як воно так трапилось: чи я забула, чи мені памороки одбило, чи ярмарок заморочив мене (І. Нечуй-Левицький); Бідні, бідні, Нещасні люди.. Вас сотні літ безглуздими, пустими Словами затуманювали! (І. Франко); (Михайло:) Мене аж одурманило щастя (М. Старицький); Забуяв травень зеленню й квітами, задурманив пахощами медовими (В. Козаченко); Запашний бузок дурманив, близькість дівочого тіла п'янила (О. Гончар); Коли я добре схочу, то хоч кого словами обморочу (Леся Українка); (Анна:) Одурили мене, отуманили (І. Франко); Розпалені пристрасті отьмарили голови (К. Гордієнко); Воля п'янила дівчину (О. Донченко); Як оп'яня Мене землиця-мати Ясного дня! (О. Ющенко); Поезія.. оп'янювала, але не підносила його (І. Франко); Запах життя, здоров'я, землі сп'янив ще не зовсім зміцнілу Марину (Л. Дмитерко).

П'ЯНИ́ТИ(приводити у стан сп'яніння),СП'ЯНЯ́ТИ(СП'Я́НЮВАТИ),ОП'ЯНЯ́ТИ(ОП'Я́НЮВАТИ),ХМЕЛИ́ТИрозм. — Док.:сп'яни́ти,оп'яни́ти,захмели́ти. Міцне вино швидко п'янило (А. Шиян); Те вино його сп'янило враз (М. Рильський); Його й погане пиво оп'янило (Словник Б. Грінченка); Щоби мрій йому навіять і приємно захмелити, Досить є для нього завше у міхах, глеках, у кінвах (переклад М. Лукаша).

оп'янювати—див.i опяняти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оп'янювати—опянювати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
оп'янювати—ОПЯНЮВАТИstrong див. опяняти...Словник української мови у 20 томах
оп'янювати—див. опяняти....Толковый словарь украинского языка