ОКРАЙОК

I.КРАЙ(лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії),КІНЕ́ЦЬ,КРА́ЙКАрозм.,ЗАКРА́ЙОКрозм.,ЗАКРА́ЇНАрозм.,ПРУГрозм.,ПРУЖО́Крозм.,РУБЕ́ЦЬрозм.,О́КРАЙзаст.,ОКРА́ЙОКзаст.,ОКРА́ЄЦЬзаст.,ПРИКОНЕ́ЧЧЯдіал. Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз (М. Коцюбинський); В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І. Нечуй-Левицький); Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Яновський); На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (П. Панч); Здіймалися до неба коричневі, закам'янілі після зламу закраїни дупла (П. Загребельний); Віталій поліз через високий кам'яний мур з битим склом на прузі (Ю. Смолич); Киплячій воді стало тісно в казані, вона витісняла геть піну, полилась через пружок просто в жар (Ю. Збанацький); Зворушення її було таке велике, що вона, втерявши сили, трохи була не урвалась з муру, коли б завчасу не вхопилась руками за високий рубець башти (М. Старицький); Йде смерть, схиляючись до тих, Що, поранені, при окраях доріг, Лежать у варті (М. Бажан); З-за Долу поволі піднімалась темна, з сивими окрайками хмара (П. Колесник); У протоці тісній проривається море шалене І відділя острівне приконеччя і край Італійський (М. Зеров).

ОКРА́ЄЦЬ(скибка, відрізана від непочатого краю хлібини),ЦІЛУ́ШКАрозм.,ОКРА́ЙОКрозм. Скиба стоїть над столом із хлібиною. Одрізав окраєць — поклав на тарілку (А. Головко); По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Винесла вона.. окрайок пухкенького хліба (О. Досвітній).

ШМАТО́К(частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось),ШМАТ,КУСО́К,ЦУРПА́ЛОК(ЦУРПА́ЛКА)(ЦУРУПА́ЛОК)розм.,ШМАТИ́НАрозм.,КУ́СЕНЬрозм.,КУСрозм.,КАВА́ЛОКрозм.,ШТУ́КАзаст.,ШКАМАТОКдіал.,КУСА́Кдіал.,ЛУ́СТАдіал.;ОКРА́ЙОК,ОКРА́ЄЦЬ,КРАЙрозм. (невеликий);КЛА́ПОТЬ,ОБРІ́ЗОК(відрізана чи відірвана частина перев. тканини, паперу тощо);ПІ́ЛКА,ПЛАТрозм.,ШИРИ́НКАдіал. (частина тканини);КРИШЕ́НИКрозм.,ЛАМАНЕ́ЦЬрозм.,ОШИ́МОКдіал (чогось їстівного, зокрема хліба);ГРУ́ДКА,ГРУ́ДОЧКА,ДРІ́БКА,ДРІБО́К,БА́ЙДАдіал. (чогось крихкого, ламкого);ПЛА́ХА(великий з пласкою поверхнею);ПЛИ́ТКА(невеликий плаский);ПЛАСТІВЕ́ЦЬ́,ПЛАСТІВЕ́НЬ,ПЛАТО́Кдіал. (чогось пухнастого, м'якого). Крига ламалась тут на дрібніші шматки (А. Шиян); Бородавка відрізав собі здоровенний шмат риби (З. Тулуб); Миготіли руки, лопати вправно підхоплювали сірі кам'яні куски й наповнювали ними величезний дерев'яний цебер (О. Донченко); Здоровенна каменюка торохнула в стіну ледь вище від його голови, а чималий цурпалок боляче вдарив по руці (Ю. Смолич); Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (А. Хижняк); Урвала Олена крадькома кусень його гарного золотого ланцюжка від годинника (О. Кобилянська); Несе Сенька на блюді здоровенний кус м'яса (О. Стороженко); Фляшка гримнула о стіну і з брязкотом розпирслася на тисячу кавалків (І. Франко); Вершок древа зеленого, Штука льоду студеного, Штука льоду розтопиться, Наша милість розійдеться (пісня); Бачилось, що туй-туй кинеться (Сімон) на Ежена і задушить його, порве на шкаматки (І. Франко); Невістка вложила в бесаги три книші, кусак солонини (Марко Черемшина); Лусту хліба вложить (жебрак) в торбу (пісня); — А вони всі придивлялися, чи не з'їла, бува, ласого шматочка, чи не одрізала собі якогось окрайка на хусточку... (З. Тулуб); На стовпі між воротами й хвірткою стоїть невелике бокасте горнятко, прикрите ще не промерзлим окрайцем хліба (М. Стельмах); Коли єсть хліба край, то й під вербою рай (М. Номис); Приємно й заспокійливо було дивитись на жовтий пісок під ногами, на зеленкувату воду, по якій поволеньки пливло чи листя, чи стебло кукурудзи, чи клапоть газети (Є. Гуцало); Сидить (Марта) у куточку, грається от тими обрізками краму, що у матері від корсетів зостаються (Грицько Григоренко); Лисавета приміряла дитині квітчасту пілку (К. Гордієнко); Плат брезенту; Принесла (Ольга) трохи пшона й кришеник сала (П. Кочура); Ішов Старець по долині З ламанцями у торбині (Л. Глібов); Повитрушували (хлопці) із торби ошимки, погризли, напились із криниці води (С. Васильченко); Розвинула (Рахіра) з листків сир, з'їла жадібно одну грудку (О. Кобилянська); Я обережно взяв щипцями одну грудочку цукру (Ю. Збанацький); Подала (Марійка) чоловікові дрібок солі, зав'язаний у ганчірку (М. Стельмах); Ґалаґан маю в хустині зав'язаний, булок повні пазухи та й цукру добру байду (В. Стефаник); Біля входу в цех, на слизькій цементній підлозі височів штабель лантухів з плахами парафіну (П. Загребельний); Що ж Маруся? На воді Плитка воску плава, І дівчинонька тоді На ній прочитала (Л. Боровиковський); Переступивши поріг хлівця, став (Приймак) шпурляти під тин пластівці свіжого гною (В. Дрозд); Глянула (жінка) — аж засвітився сніг, — І здалося — він розтане враз. Пластівень їй на плече приліг (М. Рильський); Густі платки снігу, що сипалися.. з небес, металися шаленим льотом (О. Кобилянська). — Пор. 2.ски́ба.

окрайок—мен. чол. родувд словаem окрайкамен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
окрайок—йка ч.i розм.i рдкоi. Крайня кнцева частина чогонебудь. Невелика частина шматок вдрзок чогонебудь. Те саме що окраць ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
окрайок—окрайок йка...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
окрайок—окрайок менник чоловчого роду рдко...Орфографічний словник української мови
окрайок—див.em межа...Словник синонімів Вусика
окра́йок—ОКРАЙОК йка ч. розм. рдко. . Крайня кнцева частина чогонебудь. дучи окрайком грабового бору замтили [прочани] мж деревами чималу череду свиней Морд. Вн вперто шов йшо...Словник української мови в 11 томах
окрайок—ОКРАЙОК йка ч. розм. рдко. Крайня кнцева частина чогонебудь.дучи окрайком грабового бору замтили [прочани] мж деревами чималу череду свиней Д. МордовецьВн вперто шов йшо...Словник української мови у 20 томах
окрайок—йка ч. розм. рдкоem. Крайня кнцева частина чогонебудь. Невелика частина шматок вдрзок чогонебудь. Те саме що окраць ....Толковый словарь украинского языка
окрайок—техн. бордюр...Украинско-русский политехнический словарь