ОБІТНИЦЯ

ОБІЦЯ́НКА(добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь),СЛО́ВО,ОБІ́ТНИЦЯ,ОБІЩА́ННЯзаст. розм.,ПРИРЕ́ЧЕННЯдіал.;ОБІ́Ткнижн.,ЗАВІ́Трідше,ОБРІ́Кзаст. (перев. урочиста, релігійного характеру);ЗАРІ́К(ЗАРО́К)розм. (перев. обіцянка не робити чого-небудь). Людина щира й пряма, Матвеєв ненавидів безпідставні обіцянки й удавані розради (З. Тулуб); — Чи слова свого давнього не забули? — допитуються і Сердюк, і Сердючиха. — Ми не пани, слова свого не ламаємо (М. Стельмах); Обітницями не радуйся (прислів'я); Схвильований і радісний, ..він.. складав урочисто обіщання товариству на вірність (С. Васильченко); Приречення Тугара Вовка облегшило серце Максимові (І. Франко); (Лесь:) Ми справимо весілля. (Марилька:) Вже пізно, Лесю Юровичу, пізно. Бо я дала монашества обіт (Л. Забашта); — От що, — сказав він мнучись, — не забувай свого завіту: мене не стане — помолитися за мене! (Панас Мирний); — Благословить тебе Господь! — рече тоді чернець. — Якби ти хотів, ти міг би блудувати з більшою свободою, ніж ми і тії, що оброком обреклися (переклад М. Лукаша); Він тепер постився і дав зарік мовчати (М. Коцюбинський). — Пор.прися́га.

ПРИСЯ́ГА(урочиста, перев. офіційна, обіцянка додержувати якихось зобов'язань, вірності комусь, чомусь),ПРИСЯГА́ННЯ,КЛЯ́ТВА,ОБІ́ТНИЦЯ,ОБІ́Тзаст.,КЛЯТЬБАзаст.,ЗАКЛЯ́ТТЯзаст.;БОЖБАзаст. (іменем Бога). — Хіба ви не склали там, на кораблі, присяги на рабство? — спитав князь. — Я склав присягу, але то була присяга під канчуком! — скрикнув Олізар (Вал. Шевчук); Не вперше Дмитро висліджує Марічку, але вона.. на всі присягання має тільки одну й ту саму відповідь: "Іди своєю дорогою, а мені дай спокій" (Ірина Вільде); Вічна клятва: в радості і в горі Йти нам опліч, вольності сини (М. Рильський); Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка); (Маруся:) Я обіт давала перед Богом, і треба держатись того обіту (Панас Мирний); Він забув на той час і про клятьбу перед недужою матір'ю й перед Петром Могилою, забув, що він став одступником і зрадником України (І. Нечуй-Левицький); Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко). — Пор.обіця́нка.

обітниця—мен. жн. роду жив.обiцянка обiтобет сущ. муж. рода...Большой украинско-русский словарь
обітниця—ж.i Урочиста обцянка зобовязання клятва. Обтниця мовчанняi. Обтниця безшлюбностi....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обітниця—обтниця менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
обітниця—Обтниця ц цею ниц ниць...Правописний словник Голоскевича
обітниця—обцянка...Словник галицьких говірок
обітниця—Запевнення обцянка...Словник застарілих та маловживаних слів
обітниця—див.em клятва...Словник синонімів Вусика
обітниця—див. ОБЦЯНКА....Словник синонімів Караванського
обі́тниця—ОБТНИЦЯ ж. Обцянка обт. Зложили вс обтницю врочисту ховати тамницю до загину Л. Укр. Ми хали два тижн я дав обтницю не голитися аж поки не приду Собко Запорука. Де...Словник української мови в 11 томах
обітниця—ОБТНИЦЯ ж.Обцянка зобовязання перев. релгйного характеру обт.Але ж ви . дали обтницю в монастир . НечуйЛевицький[Долорес] В монастир з уставом найсуворшим я буду чернице...Словник української мови у 20 томах
обітниця—заст. обт . Урочиста обцянка зобовязання збергати любов врнсть та подружню чеснсть до смерт яку взамно дають заручен пд час Внчання . Священнодя пд час обряду внчання кол...Словник церковно-обрядової термінології
обітниця—ж. Урочиста обцянка зобовязання клятва. Обтниця мовчанняem. Обтниця безшлюбностem....Толковый словарь украинского языка
обітниця—Vow promiseобтниця безшлюбност celibacy vow of chastity...Українсько-англійський словник
обітниця—абяцанне...Українсько-білоруський словник II
обітниця—Абяцанне...Українсько-білоруський словник II
обітниця—абяцанне...Українсько-білоруський словник
обітниця—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
обітниця—em Давати обтницю...Українсько-китайський словник
обітниця—[obitnycja]...Українсько-польський словник
обітниця—ц обту m чернецька luby zakonne...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
обітниця—торж. обет...Українсько-російський словник