Словник синонімів української мови

ОБ'ЯВНИК

ОПОВІ́СНИК(той, хто оповіщає когонебудь про щось),ОБ'Я́ВНИКрідко,ОКЛИ́ЧНИКрідко,ГЛАША́ТАЙіст.,ПОКЛИ́КАЧіст.,КЛИКУ́Ніст.,БОХТА́Рдіал.;ГЕРО́ЛЬДіст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. до похідного шатра київського князя Ярослава (з газети); Проміж народом ходять окличники да все кричать: "У раду! У раду! У раду!" (П. Куліш); З високого муру глашатай оповістив про наближення свята на честь вавилонської цариці Шубар (з журналу); — Не розходьтеся! Не розходьтеся! — вигукували султанські покликачі (З. Тулуб); Приказали зараз кликунам до світу закликати на раду (С. Руданський); Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (С. Скляренко); Розіслав він (король) скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Леся Українка).

  1. об'явник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. об'явник—а ч.i рдкоi.Особа яка обявля повдомля щонебудь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. об'явник—обявник менник чоловчого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  4. об'явник—ОБЯВНИК а ч. рдко.Особа яка оголошу повдомля щонебудь....Словник української мови у 20 томах
  5. об'явник—а ч. рдкоem. Особа яка обявля повдомля щонебудь....Толковый словарь украинского языка