ОБРАХОВУВАТИСЯ

ПОМИЛИ́ТИСЯ(зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь),СХИ́БИТИ(СХИБНУ́ТИ),ПРОМАХНУ́ТИСЯ,ОБМАХНУ́ТИСЯрідше,ДА́ТИ МА́ХУрозм.,СПІТКНУ́ТИСЯ(СПОТИКНУ́ТИСЯ)розм.,ОСТУПИ́ТИСЯрозм.,ПОСКОВЗНУ́ТИСЯрозм.,ПІДКОВЗНУТИСЯ(ПІДСКОВЗНУТИСЯ)розм.,ПРОМА́ЗАТИрозм.,ОСІКТИ́СЯрозм.,ЗМИЛИТИрозм. рідше,ОБМИЛИТИСЯдіал.,ЗБЛУДИ́ТИдіал.,УХИ́БИТИ(ВХИ́БИТИ)діал.,ОГУ́ЛИТИСЯдіал.,ПОЗІВА́ТИдіал.;ЗБИ́ТИСЯ,СПЛУ́ТАТИСЯ,СПЛУ́ТАТИ,НАБРЕХА́ТИрозм.,ПРОБРЕХА́ТИСЯрозм. (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо);ОБМО́ВИТИСЯ(в розмові);ОБРАХУВА́ТИСЯ(при підрахунках);ОБМІ́РЯТИСЯ(ОБМІ́РИТИСЯ)розм. (міряючи). — Недок.:помиля́тися,хи́бити,прома́хуватися,давати ма́ху,спотика́тися,оступа́тися,підко́взуватися(підсковзуватися),ма́зати,прома́зувати,осіка́тися,блуди́ти,збива́тися,плу́татися,плу́тати,сплу́тувати,набрі́хувати,пробрі́хуватися,обмовля́тися,обрахо́вуватися,обмі́рюватися(обміря́тися). Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); — Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м'яч (Ірина Вільде); Видно, їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів'я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); — Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); — Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); — Призначив я його (Преображенського), а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); — А на нашому (панові) — осікся (Харко). Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); — Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); — Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон(иський). Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так — де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).

ПЛАТИ́ТИкому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо),СПЛА́ЧУВАТИ,ОПЛА́ЧУВАТИ,ВИНАГОРО́ДЖУВАТИкого,УПЛА́ЧУВАТИ(ВПЛА́ЧУВАТИ)заст.;ДОПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯрозм. (додатково);РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИкого, рідше,ОБРАХО́ВУВАТИСЯз ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні);ДАВА́ТИрозм.,ВІДДАВА́ТИрозм. (за куплене). — Док.:заплати́ти,сплати́ти,оплати́ти,ви́нагородити,уплати́ти(вплати́ти),доплати́ти,приплати́ти,приплати́тися,розплати́тися,оплати́тисярозм.розрахува́тися,розрахува́ти,порахува́тися,обрахува́тися,поквита́тисярозм.поквитува́тисярозм. рідшеда́ти,відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); — Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); — Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); — Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів'я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився (Нечипір) з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ'яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); — Краще найняти худобу. — Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла (мати) взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податків (І. Нечуй-Левицький); — Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).

обраховувати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem обраховувавши обраховуючиобсчитыватьДеепричастная формаem обсчитывав обсчитывая...Большой украинско-русский словарь
обраховувати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem обраховувавши обраховуючиобсчитыватьДеепричастная формаem обсчитывав обсчитывая...Большой украинско-русский словарь
обраховуватися—уюся ушся недок.i обрахуватися уюся ушся док.i на чомуi рдко з чимi. Помилятися в пдрахунку неправильно пдраховувати на шкоду соб. з кимi рдкоi. Те саме що розраховуват...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обраховуватися—обраховуватися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
обраховуватися—обраховуватисяца уйуца...Орфоепічний словник української мови
обраховуватися—обраховуватиеса уйеца уйуца....Орфоэпический словарь украинского языка
обрахо́вуватися—ОБРАХОВУВАТИСЯ уюся ушся недок. ОБРАХУВАТИСЯ уюся ушся док. . на чому рдко з чим. Помилятися при пдрахунку неправильно пдраховувати на шкоду соб. Одно пятниц вн видно обр...Словник української мови в 11 томах
обраховуватися—ОБРАХОВУВАТИСЯ уюся ушся недок. ОБРАХУВАТИСЯstrong уюся ушся док. на чому рдко з чим. Помилятися при пдрахунку неправильно пдраховувати перев. на шкоду соб.Одно пятниц вн...Словник української мови у 20 томах
обраховуватися—уюся ушся недок. обрахуватися уюся ушся док. на чомуem рдко з чимem. Помилятися в пдрахунку неправильно пдраховувати на шкоду соб. з кимem рдкоem. Те саме що розраховув...Толковый словарь украинского языка
обраховуватися—Обраховуватися. Нараховуватися пдраховуватися. Вдсотки процента вд вкладок щадничих обраховують ся виплачують ся дня го червня го грудня См.Стоцький Порадник пол. obra...Українська літературна мова на Буковині
обраховуватися—обсчитываться обсчитаться...Українсько-російський словник