ОБАРВИТИ

ЗАБА́РВЛЮВАТИ(надавати чому-небудь певної барви, кольору),ЗАФАРБО́ВУВАТИ,ФАРБУВА́ТИ,ЗАКРА́ШУВАТИрозм.,КРА́СИ́ТИрозм.,ОБА́РВЛЮВАТИрідше,БА́РВИТИрідко,ЗАФА́РБЛЮВАТИрідко,ОФА́РБЛЮВАТИрідко,ОФАРБО́ВУВАТИрідко;РОЗФАРБО́ВУВАТИ,РОЗЦВІ́ЧУВАТИ(у різні кольори). — Док.:заба́рвити,зафарбува́ти,пофарбува́ти,офарбува́ти,закра́си́ти,покра́си́ти,оба́рвити,зафа́рбити,офа́рбити,розфарбува́ти,розцвіти́ти. Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором (М. Трублаїні); За крутими донецькими кряжами сідало сонце. Яскраві його промені черкалися снігу, зафарбовуючи простір у червоно-рожевий колір (В. Собко); Хороша осінь золота надходить спроквола. В червоні й жовті кольори вона фарбує лист (Н. Забіла); Звідкілясь вирвалось тьмяне полум'я, офарбувавши в блідо-рожевий колір небесне молоко (С. Голованівський); Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко); Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум'янцем (Ю. Смолич); Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан).

ПРИКРАША́ТИ(ПРИКРА́ШУВАТИ)(додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю),ОЗДО́БЛЮВАТИ(ОЗДОБЛЯ́ТИ),ПРИХОРО́ШУВАТИ,ЗВЕСЕЛЯ́ТИ,ОБА́РВЛЮВАТИ,КРА́СИ́ТИрозм.,ЗАКРА́ШУВАТИ(ЗАКРАША́ТИ)розм.,РОЗКРА́ШУВАТИрозм.,ОКРАША́ТИрозм.,ЗОЛОТИ́ТИрозм.,ПОЗОЛО́ЧУВАТИрозм. — Док.:прикра́сити,оздо́бити,прихороши́ти,звесели́ти,оба́рвити,закра́си́ти,окрасити,розкра́си́ти,позолоти́ти(позлоти́ти). Хустина прикрашала її далеко ліпше, чим капелюх (Лесь Мартович); Там, у височині, повільно і велично пливли прозорі хмаринки, прикрашуючи собою увесь безмежний простір (Д. Ткач); — Як зорі оздоблюють ясної ночі небо, як квіти повесні закрашують луги зелені, так дотепні слова прихорошують добрі звичаї та веселу бесіду (переклад М. Лукаша); Він зробить все, щоб тут, на людській крові, Зросли троянди щастя пурпурові — Їх буйний цвіт хай землю звеселя (Л. Забашта); Князь церкви.. знав, як оздобляє панагія І люстро мав насподі (біля врат Оглянути пишноту власних шат) (М. Зеров); Натхнення красило її, прихорошувало щедро, як мати (О. Гончар); Ми знаємо, що місцева говірка, діалект обарвлює ряд видатних творів.. літератури (К. Гордієнко); Як мак у городі всі квітки закрашає, так вона сиділа поміж своїми дівчатами (П. Куліш); Сам ледащо, сам ледащо, Ледачого й батька, Тільки його розкрасило, Що сивая шапка (пісня); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки! (Н. Кобринська); Осінь непомітно золотила сади (П. Кочура); Фантазія позолочувала предківські часи (П. Куліш).

обарвити—див.i обарвлювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обарвити—обарвити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
оба́рвити—ОБАРВИТИ див. обарвлювати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
обарвити—ОБАРВИТИstrong див. обарвлювати...Словник української мови у 20 томах
обарвити—див. обарвлювати....Толковый словарь украинского языка