НАЦЬКУВАТИ

ПІДБУ́РЮВАТИ(спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо),ЗБУ́РЮВАТИ,ПІДБИВА́ТИ,ПІДВО́ДИТИ,ПРОВОКУВА́ТИ,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ПІДГВИ́НЧУВАТИрозм.,ПІДДРО́ЧУВАТИрозм.,НАДРО́ЧУВАТИрозм.,ПІД'ЮДЖУВАТИрозм.,НАШПИГО́ВУВАТИрозм.,ІНСПІРУВА́ТИрозм.,ОБУ́РЮВАТИзаст.,НАУЩА́ТИзаст.,НАШТИ́РУВАТИдіал,;ЦЬКУВА́ТИрозм.,НАЦЬКО́ВУВАТИрозм.,ПІДЦЬКО́ВУВАТИрозм.,НАСТРО́ЮВАТИрозм.,ПІДСТРО́ЮВАТИрозм.,НАПУСКА́ТИрозм.,ПІДСТРУ́НЧУВАТИрозм.,НАСТРУ́НЧУВАТИрозм.,НАСТРЕ́НЧУВАТИрозм. (проти когось — викликаючи вороже ставлення до нього);БУНТУВА́ТИ,ВОРОХО́БИТИрозм. (підбурювати до бунту). — Док.:підбу́рити,збу́рити,підби́ти,підвести́,спровокува́ти,напра́вити,підгвинти́ти,піддрочи́ти,надрочи́ти,під'юдити,нашпигува́ти,інспірува́ти,обу́рити,наусти́ти,нашти́рити,нацькува́ти,підцькува́ти,настро́їти,підстро́їти,напусти́ти,підстру́нчити,настру́нчити,настре́нчити,збунтува́ти,підбунтува́ти,зворохо́бити. Лук'ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); — Ну й наробив ти шелесту! "Кобзар" твій збурив публіку, розмежував (Вас. Шевчук); — Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш підписувати акта (М. Стельмах); "Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки?.. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив.." (М. Коцюбинський); Гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (О. Довженко); Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав (К. Гордієнко); — А в неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб'є, а мачуха ще його й піддрочує... (Б. Грінченко); А баби все під'юджують, все наштирують: "Ото нам батьки! Ото нам парубки красні!" (М. Коцюбинський); Почала (Палазя) турляти мене в поле. Чи то баби її нашпигували у полі,.. але життя мені не стало коло неї (В. Кучер); Скажуть: ходжу, щоб громаду проти стражника обурювати (Панас Мирний); Вельможі царство збунтовали, Против царя всіх наущали (І. Котляревський); Ділилися (селяни) на партії, при чім головачі щедро поїли кождий своїх сторонників і цькували їх битися одні з другими (І. Франко); Багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на.. переселенські хутори (А. Хорунжий); (Лукія:) Була я у волості, ..доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький); Одного за одним він пробував настроїти проти двора (І. Франко); (Яворський:) Або я нічого не розумію, або ваших "добряків" хтось підстроїв (І. Кочерга); — Неодмінно дружину на нього напусти (І. Сочивець); — Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося (Панас Мирний); — Ви їй не дуже вірте, — раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі. — Вона й сина наструнчила (Ю. Мушкетик); — Все Васюту настренчує (Зінько), щоб із тебе на вулиці знущався (Б. Грінченко); Заколот несамовитий постане і чернь ворохобить (переклад М. Зерова). — Пор. 1.баламу́тити,підмовля́ти,спонука́ти.

ЦЬКУВА́ТИ(спускати для нападу на когось собак чи якогось звіра),НАЦЬКО́ВУВАТИ,ПІДЦЬКО́ВУВАТИрозм.,НАПУСКА́ТИрозм.;ПО́РСЬКАТИмисл. (на звіра). — Док.:нацькува́ти,підцькува́ти,напусти́ти. Раз іде старець побіля двору в сімряжці, а меншенький панич вихопивсь на вулицю та й давай його цькувать собаками (О. Стороженко); За ним мчала вся собача зграя, а ззаду біг Сашка, дико улюлюкаючи, і хрипко нацьковував з ґанку собак молодий граф (О. Донченко); Дітвора вибігала з хатів і з криком: "доктор, що псує виноградники! доктор!" — підцьковувала собак та шпурляла грудками (М. Коцюбинський); Коли князь вийшов з дружиною на берег, невидимі супротивники визирили, коли злізе він з коня, напустили на Ярослава велетенського ведмедя (П. Загребельний).

нацькувати—когощоem дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem нацькувавшинатравитьДеепричастная формаem натравив...Большой украинско-русский словарь
нацькувати—див.i нацьковувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нацькувати—нацькувати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
нацькува́ти—НАЦЬКУВАТИ див. нацьковувати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
нацькувати—НАЦЬКУВАТИstrong див. нацьковувати...Словник української мови у 20 томах
нацькувати—див. нацьковувати....Толковый словарь украинского языка
нацькувати—недок.em нацьковувати док.em нацькуватиto set at to set on to incite to instigate to hound on...Українсько-англійський словник
нацькувати—напаляваць нацкаваць падбухторыць...Українсько-білоруський словник II
нацькувати—Напаляваць...Українсько-білоруський словник II
нацькувати—напалявацьнацкавацьпадбухторыць...Українсько-білоруський словник
нацькувати—ую уш podszczu podjudzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
нацькувати—сов. от нацьковувати...Українсько-російський словник