Словник синонімів української мови

НАДЯГТИ

НАДІВА́ТИ(приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо),НАДЯГА́ТИ,ОДЯГА́ТИ,НАКЛАДА́ТИрозм.,НАПИНА́ТИрозм.,НАСА́ДЖУВАТИрозм.,НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм.,ЧІПЛЯ́ТИрозм.;НАТЯГА́ТИ(НАТЯ́ГУВАТИ)(із зусиллям);НАСУВА́ТИ(НАСО́ВУВАТИ)розм. (про головний убір — глибоко й щільно). — Док.:наді́ти,надягти́(надягну́ти),одягти́(одягну́ти),накла́сти,наложи́тирозм.нап'ясти́,насади́ти,начепи́ти,почепи́ти,натягти́(натягну́ти),насу́нути. — Виймайте ж із стріх гвинтівки, надівайте патронташі і — гайда! (А. Головко); Любов входить і надіває абажур на лампу (Леся Українка); Коли корова, не надівай сідла (прислів'я); Роман Блаженко теж надягає на міну додаткові заряди (О. Гончар); Камо мовчки простягає руки, санітар одягає наручники йому (О. Левада); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив (М. Коцюбинський); Трохи згодом нап'яли на його (Максима) мундир, муницію (амуніцію) — ранець, каску (Панас Мирний); Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (В. Собко); — Я розхвилювалася.. Переодяглась, начепила капелюха. Пішла (Ю. Яновський); Кайдашенко вже натягав поглибше на очі свою заячу шапку (М. Чабанівський); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (М. Рильський).

НАДЯГА́ТИщо (про одяг),ОДЯГА́ТИ,ВДЯГА́ТИ(УДЯГА́ТИ),НАДІВА́ТИ,УБИРА́ТИ(ВБИРА́ТИ)розм.;НАТЯГА́ТИ(НАТЯ́ГУВАТИ)розм.,НАТА́СКУВАТИрозм.,НАЦУ́ПЛЮВАТИрозм. (звичайно з деяким зусиллям);ВЛА́ЗИТИ(УЛА́ЗИТИ)розм.,ВЛІЗА́ТИ(УЛІЗА́ТИ)розм. (у що — із зусиллям протискуючись);НАКИДА́ТИ,НАПИНА́ТИрозм.,НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм. (наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла). — Док.:надягну́ти(надягти́),одягну́ти(одягти́),вдягну́ти(удягну́ти),вдягти́(удягти́),наді́ти,убра́ти(вбра́ти),натягну́ти(натягти́),натаска́ти,нацу́пити,влі́зти(улі́зти),наки́нути,напну́ти(нап'ясти́),начепи́ти. Раз став він свиту надягать, Аж дивиться — рукава вже продрались (Л. Глібов); Джмелик бере із лави штани, спокійно одягає їх (Григорій Тютюнник); Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору (М. Коцюбинський); Ні весільного серпанку на голові, ні білої сукні, ні гірлянди, нічого того вона не зохотилась надівати (І. Нечуй-Левицький); То ви-то нову спідничку вбрали? (Леся Українка); Підводжусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник); Чоловік, скинувши чисту сорочку, що вже встиг був одягти, знов нацуплює на себе робоче і лізе під черево Кузьминого бегемота (бульдозера) (О. Гончар); — Але якби довелось потім після сукні знов улазити в спідницю, — як би то воно здавалося? (І. Нечуй-Левицький); Ніна швидко взуває високі боти, накидає на плечі пальто і виходить (О. Донченко); Часом серед роботи їй хотілося скинути з себе увесь отой пропахлий глиною страхолюдний одяг, який вона напинала (Л. Первомайський); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь опудало на коноплях узяв, начепив синю дерту ногавицю, куценького брилика нап'яв (К. Гордієнко). — Пор. 2.носи́ти, 1.одяга́ти.

  1. надягти—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem надягши. натягнути одяг на себе або когось. приладнати прикрiпити на чомунебудьнадетьДеепричастная формаem надев надягти...Большой украинско-русский словарь
  2. надягти—див.i надягати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. надягти—надягти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. надягти́—НАДЯГТИ див. надягати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. надягти—НАДЯГТИstrong див. надягати...Словник української мови у 20 томах
  6. надягти—див. надягати....Толковый словарь украинского языка
  7. надягти—недок.em надягати док.em надягнути надягтиto put to get on to don to dress...Українсько-англійський словник
  8. надягти—апрануць паапранаць уздзець уссунуць...Українсько-білоруський словник II
  9. надягти—Апрануць...Українсько-білоруський словник II
  10. надягти—апрануцьпаапранацьуздзецьуссунуць...Українсько-білоруський словник
  11. надягти—сов. от надягати...Українсько-російський словник
  12. надягти—надягати надвати натягати т. н. надягнути надти надягти натягти т. н. овечу шкуру. Лицемрно приховувати пд виглядом доброзичливост сво пдступн намри д. Вмв дипломат то...Фразеологічний словник української мови