НАБРІХУВАТИ

ОБМОВЛЯ́ТИкого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось),ОБСУ́ДЖУВАТИ(ОСУ́ДЖУВАТИ),СУДИ́ТИ,НЕСЛА́ВИТИ,ОБГОВО́РЮВАТИ(ОГОВО́РЮВАТИ)розм.,ОПОРО́ЧУВАТИ,ПОРО́ЧИТИ,ОСЛАВЛЯ́ТИ,ОСЛА́ВЛЮВАТИ,ОЧОРНЯ́ТИ,ОЧО́РНЮВАТИ,УСЛАВЛЯ́ТИрозм.,УСЛА́ВЛЮВАТИрозм.,ОБНО́СИТИрозм.,ОБПЛІ́СКУВАТИрозм.,ОКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ШЕЛЬМУВА́ТИрозм.,ОСУДЖА́ТИрідше,ҐАБЗУВА́ТИдіал.;НАГОВО́РЮВАТИна кого і без додатка,НАМОВЛЯ́ТИ,ОББРІ́ХУВАТИкого,НАБАЛА́КУВАТИна кого, розм.,НАБРІ́ХУВАТИрозм.,КЛЕПА́ТИрозм.,НАКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм.,ВА́ДИТИна кого, діал. (звичайно — говорити неправду про когось). — Док.:обмо́вити,обсуди́ти(осуди́ти),обговори́ти(оговори́ти),опоро́чити,осла́вити,очорни́ти,усла́вити,обнести́,обплеска́ти,оклепа́ти,ошельмува́ти,оцерклюва́тидіал.облихосло́вити,опащекува́тидіал.наговори́ти,намо́вити,оббреха́ти,набала́кати,набреха́ти,наклепа́ти,наплеска́ти. В останню мить баба Лисавета стямилась, не захотіла обмовляти свою невістку (Д. Бедзик); Отож мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (коломийка); Ще поки Мася молодша була.. та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (А. Свидницький); Попід хатами.. сиділи баби й молодиці, лущили соняшник.. і, хитаючи головами, когось судили (С. Васильченко); В сусіда жінка язиката мене неславить (І. Франко); Я мовчала... мовчала, мов не знала й не чула нічого, а тепер привселюдно осоромлю її,.. хай знає, як мене порочити! (Л. Яновська); — Якщо вона могла на все село ославити мене, то могла ж і тобі в листі набрехати про мене хтозна й чого! (А. Головко); — Чогось на мене оце напався наш піп.. лає мене, ганить, обносить мене по селі (І. Нечуй-Левицький); (Руфін:) Крістін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка); Оце і був його (Товкачів) план: з допомогою Марійки скинути, ошельмувати Бурчака (В. Земляк); — Ти чого мою доньку ґабзуєш? — скипів Окунь (М. Стельмах); Кожному (старшому) бажалося вискочити перед начальством. Через те кожен на кожного клепав, наговорював (Панас Мирний); — Не намовляй, тату, — заперечила дівчина. — Адже ти сам вибирав яблука й печиво (Д. Ткач); — Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому щонебудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (О. Гончар); Сусідки головами хитали, зітхали..: — Здуріла Ладуриха! Отаке паскудне на чесну молодицю набріхує (О. Ковінька); Замість радіти успіхові товариша.. — перемозі над страшною хворобою, — йому заважають працювати, лихословлять, плетуть, клеплють (І. Кочерга); Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що ледве самі позбудуться страху, як уже пащекують і наклепують всякий бруд на того, кого ще так недавно боялись (Леся Українка); — Так ти тілько.. знаєш на других плескати, а й сам такий, як і всі (Панас Мирний); Облихословити знайомого. — Пор. 1.ганьби́ти.

ПОМИЛИ́ТИСЯ(зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь),СХИ́БИТИ(СХИБНУ́ТИ),ПРОМАХНУ́ТИСЯ,ОБМАХНУ́ТИСЯрідше,ДА́ТИ МА́ХУрозм.,СПІТКНУ́ТИСЯ(СПОТИКНУ́ТИСЯ)розм.,ОСТУПИ́ТИСЯрозм.,ПОСКОВЗНУ́ТИСЯрозм.,ПІДКОВЗНУТИСЯ(ПІДСКОВЗНУТИСЯ)розм.,ПРОМА́ЗАТИрозм.,ОСІКТИ́СЯрозм.,ЗМИЛИТИрозм. рідше,ОБМИЛИТИСЯдіал.,ЗБЛУДИ́ТИдіал.,УХИ́БИТИ(ВХИ́БИТИ)діал.,ОГУ́ЛИТИСЯдіал.,ПОЗІВА́ТИдіал.;ЗБИ́ТИСЯ,СПЛУ́ТАТИСЯ,СПЛУ́ТАТИ,НАБРЕХА́ТИрозм.,ПРОБРЕХА́ТИСЯрозм. (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо);ОБМО́ВИТИСЯ(в розмові);ОБРАХУВА́ТИСЯ(при підрахунках);ОБМІ́РЯТИСЯ(ОБМІ́РИТИСЯ)розм. (міряючи). — Недок.:помиля́тися,хи́бити,прома́хуватися,давати ма́ху,спотика́тися,оступа́тися,підко́взуватися(підсковзуватися),ма́зати,прома́зувати,осіка́тися,блуди́ти,збива́тися,плу́татися,плу́тати,сплу́тувати,набрі́хувати,пробрі́хуватися,обмовля́тися,обрахо́вуватися,обмі́рюватися(обміря́тися). Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); — Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м'яч (Ірина Вільде); Видно, їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів'я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); — Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); — Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); — Призначив я його (Преображенського), а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); — А на нашому (панові) — осікся (Харко). Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); — Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); — Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон(иський). Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так — де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).

набріхувати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem набрхувавши набрхуючинавиратьДеепричастная формаem навирав навирая...Большой украинско-русский словарь
набріхувати—ую уш недок.i набрехати ешу ешеш док.i розм.i перех. що чогоi зi спол. що. Наговорювати неправди нсентниць. неперех. Зводити наклеп на когонебудь. неперех. Припускат...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
набріхувати—набрхувати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
набріхувати—Набрхувати брхую брхуш набрехати брешу брешеш брешуть набреханий...Правописний словник Голоскевича
набріхувати—див.em ганьбити обманювати...Словник синонімів Вусика
набріхувати—наговорювати зводити наклеп наплтати оббрхувати обмовляти наклепувати потай нашптувати....Словник синонімів Караванського
набрі́хувати—НАБРХУВАТИ ую уш недок. НАБРЕХАТИ ешу ешеш док. розм. . перех. що чого з спол. щ о. Наговорювати неправди нсентниць. Такого набрешуть [люди] такого наплетуть що хоч з св...Словник української мови в 11 томах
набріхувати—НАБРХУВАТИ ую уш недок. НАБРЕХАТИstrong ешу ешеш док. розм. що чого без дод. Говорити неправду нсентницю.Ярина Федорвна вдарила об поли руками. Я набрхую. Ой Варко гляд...Словник української мови у 20 томах
набріхувати—ую уш недок. набрехати ешу ешеш док. розм. перех. що чогоem зem спол. що. Наговорювати неправди нсентниць. неперех. Зводити наклеп на когонебудь. неперех. Припускатис...Толковый словарь украинского языка
набріхувати—несов. набрхувати сов. набрехати разг. навирать наврать сов. налгать насплетничать наговаривать наговорить клеветать наклеветать разг. ябедничать наябедничать...Українсько-російський словник