МРІТИ

ВИДНІ́ТИСЯ(бути видним, приступним зорові),ВИДНІ́ТИ,ПОЗНАЧА́ТИСЯ,ВБАЧА́ТИСЯ(УБАЧА́ТИСЯ)розм.;ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ,МАЛЮВА́ТИСЯрідше,ВИРИСО́ВУВАТИСЯ,ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ,КРАСУВА́ТИСЯ(бути виразно видним);МРІ́ТИ,МРІ́ТИСЯ,МАЯ́ЧИ́ТИ,МАЯЧІ́ТИ,МАЙОРІ́ТИ,МА́ЯТИ,МЕРЕХТІ́ТИ,БОВВАНІ́ТИ,ДАЛЕНІ́ТИ,МАНЯ́ЧИТИрозм. рідко,МАНЯЧІ́ТИрозм. рідко,МРЯЧИ́ТИдіал. (бути видним здалеку, невиразно);ВИГЛЯДА́ТИ,ВИЗИРА́ТИ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ВИКА́ЗУВАТИСЯрозм. рідко (бути видним з-за чогось, з-під чогось, із-поміж чогось);ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОГЛЯДА́ТИСЯрідше,ПРОЗИРА́ТИ,ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ,ПРОРІЗА́ТИСЯрідше,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯрідше,ВИСКА́ЛЮВАТИСЯрозм.,СКА́ЛИТИСЯрозм. рідко (крізь щось);ВИСТУПА́ТИз чого,ПРОСТУПА́ТИз чого, крізь що,ВИТИКА́ТИСЯз чого, з-під чого (трохи, частково бути, ставати видним);ПОЛИ́СКУВАТИ(виділяючись блиском);СВІТИ́ТИ,СВІТИ́ТИСЯ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ(бути видним крізь що-небудь, між чим-небудь і т. ін.). — Док.:позна́читися,ви́малюватися,ви́рисуватися,ви́карбуватися,помая́чи́ти,поманячі́ти,помаячі́ти,ви́глянути,ви́зирнути,показа́тися,прогля́нути,прозирну́ти,прорі́затися,ви́скалитися,ви́ступити,проступи́ти,ви́ткнутися. За вигоном, край села, виднілось друге село (М. Коцюбинський); У траві ледь-ледь виднів залишений колесами слід (Ю. Мушкетик); Вже поблизу в пітьмі позначається берег Цірцеї (М. Зеров); На цвинтарі росли високі дерева, .. крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Марко Вовчок); Попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників (Григорій Тютюнник); З туману, справді, вже вирисовувався Переяслав (О. Іваненко); На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин); На зеленій.. хатині.. яскраво красувалася вивіска (П. Козланюк); Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); (Філемон:) Море синьою стягою ледве мріється здаля (переклад М. Лукаша); У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький); Гостроверхі шапки маячіли здалека.. Це були татари (Б. Грінченко); Над лісом, що майорів півколом, небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде); Ліворуч мерехтів на вершку могили мурований стовп (Юліан Опільський); Безлюдний пляж. І лише дві постаті бовваніють удалині (А. Головко); Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк); На долині манячіли.. намети (І. Нечуй-Левицький); Назустріч мені поспішали з базу жінки.., з їх кошиків виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський); Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б. Грінченко); На тлі.. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); А з долини церква виказувалась в садку (А. Свидницький); З ранкового туману подекуди проглядали густі віти дерев, кручі (І. Ле); Дорога проглядалась у бінокль верстов на п'ять (П. Панч); Між верхівками дерев сірими плямами прозирало небо (П. Кучера); Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський); А над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко); — А наші черевики, — вигукнув Михайло, — черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! (П. Загребельний); Вдалині вже неясно виступало з імли підніжжя могутнього гірського кряжа (З. Тулуб); Вдалині.. виднілися довжанські ліси, а ближче з густих чагарів проступало білими хатами село Ступки (Григорій Тютюнник); Ліворуч, з-за далеких горбів, витикається високий.. димар цукроварні (В. Козаченко); Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко); Вже крізь віти світяться вогні (В. Сосюра); Будівля.. просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань (Ю. Смолич); Руїни просвічувалися крізь густе плетиво обгорілих садів (В. Кучер). — Пор. 1.ви́дний.

СВІТА́ТИбезос. (про настання світанку, ранку),РОЗВИДНЯ́ТИСЯ,РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ,СІРІ́ТИ,ДНІ́ТИ,РОЗСВІТА́ТИ,РОЗСВІТАТИСЯ,СВІТЛІ́ТИ,СВІТЛІ́ШАТИ,ЯСНІ́ТИ,ЗОРІ́ТИ,ЗОРЯ́ТИрозм.,МРІ́ТИ. — Док.:розвиднитися,розсвіну́ти,посвітлі́ти,посвітлі́шати. Почало світати... Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло (Панас Мирний); Благаю Бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду (Т. Шевченко); Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко); Іще надворі й не сіріє, А Клим уже до річки йде (С. Воскрекасенко); Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (І. Нечуй-Левицький); На сході починає світліти. Яскравіше вимальовуються корпуси і димар тартака (С. Чорнобривець); На сході світлішало (З. Тулуб).

СВІТИ́ТИ(про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо — випромінювати світло),СВІТИ́ТИСЯ,ГОРІ́ТИ,ПРОМЕНІ́ТИ,ПРОМЕНІ́ТИСЯ,ПРОМЕНИ́ТИСЯ,ПРОМІ́НИТИСЯ,ЗОРІ́ТИпоет.;МЕРЕХТІ́ТИ,БЛИ́МАТИ,МИГТІ́ТИ,МРІ́ТИ,ІСКРИ́ТИСЯ,ТРЕМТІ́ТИ,ТРІ́ПАТИСЯ,МИГА́ТИ,ПОЛИ́СКУВАТИ,РЯХТІ́ТИ,ЛУ́ПАТИрозм.,БЛИ́КАТИдіал. (світити нерівно й тремтливо);СЯ́ЯТИ,СІЯ́ТИ,ВИСВІ́ЧУВАТИ,ПАЛА́ТИ,ЯСНІ́ТИ,ЯСНИ́ТИСЯ,ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ,ПОЛУМЕНІ́ТИрідше,ПОЛОМЕНІ́ТИрідше,ПЛОМЕНІ́ТИпоет.,ПЛОМЕНИ́ТИСЯ(ПЛОМЕНІ́ТИСЯ)поет. рідше,СЯ́ТИзаст. (яскраво світити);ПАЛАХКОТІ́ТИ,ПАЛАХКОТА́ТИрідше,ПАЛАХТІ́ТИ,ЖАХТІ́ТИ(світити яскраво, але нерівно);ПРИСВІ́ЧУВАТИ(випромінювати неяскраве світло);ЛЮМІНЕСЦІЮВА́ТИспец. (світити холодним світлом);ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ(світитися, пронизуючи щось). Світить місяць, та не гріє (прислів'я); Блимала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І. Нечуй-Левицький); Ми встаємо з півнями; Ще світяться по місту ліхтарі (П. Грабовський); Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилося (Григорій Тютюнник); Горіли електричні лампи. Був вечір (Ю. Яновський); Сонце ледве променіє, І на сході вже світає (Леся Українка); Все небо мерехтіло зорями (О. Гуреїв); В хижі світилося, блимав олійний каганчик (П. Загребельний); Сіріє мла долин, Мигтять огні (М. Зеров); Ми під явором сиділи, А над нами зірки мріли (І. Манжура); Не зважав (місяць) ні на зорі, що іскрилися довкруги нього, ні на білі хмари (Н. Кобринська); Там тисячі зірок одна перед другою вигравають: та лупає, а та труситься тихо (Панас Мирний); В небі чистім і прозорім Сонце сяє (М. Рильський); Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно (В. Стус); Перед вікном висвічував повний місяць (О. Гуреїв); Свічка тихо і рівно палала (М. Коцюбинський); Полум'яніло серпневе сонце (Н. Рибак); Пломеніють багряні заграви пожеж (С. Скляренко); Снується тихо ясна ніч.. І тисячі на небі свіч Палахкотять над головою (С. Руданський); У ярмах народів конали ідеї.., Та всюди зоря палахтіла (І. Драч); Пожаром жахтить небокрай (А. Малишко). — Пор. 1.бли́скати, 2.бли́скати, 1.блища́ти.

МРІ́ЯТИ(створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось),МА́РИТИ,ГАДА́ТИ,СНИ́ТИ,МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ(поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). — Пор.вимрі́ювати.

мріти—I мр мин. ч.i мрв мрла мрло недок.i Ледве виднтися бовванти у знач. . Ледве свтитися. Мерехтти у знач. . безос. рдкоi. Те саме що свтати.II мрю мрш недок.i розм.i Те...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мріти—МРТИ МРЯТИ. .strong Ледве виднтися бовванти. Он на кнц виднокруга мр селоem Олена Пчлка Мрють у тремтячому марев далек селаem Григорй Тютюнник А на високй гор ще довгодо...Літературне слововживання
мріти—мрти дслово недоконаного виду ледве виднтися мрти дслово недоконаного виду мряти розм....Орфографічний словник української мови
мріти—Мрти мрю мрш мрв мрла маячти...Правописний словник Голоскевича
мріти—див.em блищати виднтися розвиднятися...Словник синонімів Вусика
мріти—. бовванти маячти манячти д. мрячити свтло ледве свтити зор мерехтти НЕОС. свтати . Р. мряти....Словник синонімів Караванського
мрі́ти1—МРТИ мр мин. ч. мрв мрла ло недок. . Ледве виднтися бовванти у знач. На могил кобзар сидить Та на кобз гра. Кругом його степ як море Широке син За могилою могила А там ...Словник української мови в 11 томах
мріти—МРТИstrongstrong мр мин. ч. мрв мрла ло недок. Ледве виднтися бовванти у знач.На могил кобзар сидить Та на кобз гра. Кругом його степ як море Широке син За могилою могил...Словник української мови у 20 томах
мріти—Istrong мр мин. ч. мрв мрла мрло недок. Ледве виднтися бовванти у знач. Ледве свтитися. Мерехтти у знач. безос. рдкоem. Те саме що свтати. IIstrong мрю мрш недок. ро...Толковый словарь украинского языка
мріти—To be hardly seen in the distance to glimmer indistinctly at a distance...Українсько-англійський словник
мріти—[mrity]...Українсько-польський словник
мріти—ю ш . majaczy rysowa si zarysowywa si за обрм мрли гори za horyzontem rysoway si majaczyy gry . wita...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
мріти—виднеться чуть заметно брезжить брезжиться слабо поблскивать мерцать об огне...Українсько-російський словник