Словник синонімів української мови

МОРГУН

ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК(чоловік, що залицяється до жінки, дівчини),КАВАЛЕ́Р,ПОКЛО́ННИКрозм.;ЛОВЕЛА́С,ЗАЛЬО́ТНИКрозм.,ДЖИГУ́Нрозм.,ЗАКОХА́НЕЦЬірон.,БАБІ́Йзневажл.,БАБОЛЮ́Бзневажл.,БА́БИЧзневажл. рідше,СПІДНИ́ЧНИКзневажл.,ВОЛОЦЮ́ГАзневажл.,МОРГУ́Нрозм. рідко,СЕЛАДО́Нзаст. (той, хто любить залицятися до жінок, дівчат);ДІВЧАЧУ́Ррозм.,ДІВЧУ́Ррозм. (той, хто захоплюється дівчатами). Надія не звертала ніякої уваги на залицяльників, хоч були серед них хлопці хороші й порядні (І. Цюпа); — Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові (А. Головко); За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський); — Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу (І. Нечуй-Левицький); Старий зальотник не поскупився на компліменти (Л. Дмитерко); — Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник!.. — Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко); Я, Хома Прищепа, ..хоч і не бабій і не джиґун, ..а на гарну молодицю чи на гарну дівку люблю подивиться (Є. Гуцало); Звертаючись мислено до свого рідного села, пригадую відчайдушного спідничника і розпусника Корсана, якого замінив не менш талановитий ловелас (Ю. Мельничук). — Пор.споку́сник.

  1. моргун—сущ. муж. рода...Большой русско-украинский словарь
  2. моргун—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  3. моргун—а ч.i розм.i Той хто часто морга у знач. . Той хто залицяться залицяльник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. моргун—моргун а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  5. моргун—корень МОРГ суффикс УН нулевое окончаниеОснова слова МОРГУНВычисленный способ образования слова Суффиксальный МОРГ УН Слово Моргун содержит следующие морфемы или час...Морфемный разбор слова по составу
  6. моргун—Начальная форма Моргун единственное число именительный падеж мужской род одушевленное...Морфологический разбор существительных
  7. моргун—моргун м. разг. Тот кто часто моргает глазами....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
  8. моргун—моргун моргун а...Орфографический словарь
  9. моргун—Моргун прзвище Жноч прзвища цього типу як в однин так в множин не змнюються....Орфографічний словник української мови
  10. моргун—моргун менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  11. моргун—моргун моргуны моргуна моргунов моргуну моргунам моргуна моргунов моргуном моргунами моргуне моргунах...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
  12. моргун—Орфографическая запись слова моргун Ударение в слове моргун Деление слова на слоги перенос слова моргун Фонетическая транскрипция слова моргун [маргун] Характеристика вс...Полный фонетический разбор слов
  13. моргун—Моргун на ни нв...Правописний словник Голоскевича
  14. моргун—моргун на моргач ча насм. клпало лупало срв. Мигун волокита моргун джиун на бот. Matricaria Chamomilla L. ромашка лкарська румянка....Російсько-український словник (Українська академія наук)
  15. моргун—моргун а...Русский орфографический словарь
  16. моргун—М dan. qrpqgz teztez gz qrpan adam....Русско-азербайджанский словарь
  17. моргун—Маргун...Русско-белорусский словарь
  18. моргун—разг.i маргун муж.i...Русско-белорусский словарь II
  19. моргун—а моргунья ний....Русско-китайский словарь
  20. моргун—м ешеш керфек кагучы...Русско-татарский словарь
  21. моргун—моргун а...Русское словесное ударение
  22. моргун—МОРГУН МОРГУНОВ МИЦКЕВИЧ. По происхождению польская или белорусская. Основа имя Митя от Дмитрия см. Митяев а в этих языках происходит замена ц т Миткевич и стал Мицкевич...Словарь фамилий
  23. моргун—див.em каганець...Словник синонімів Вусика
  24. моргун—джиун д! ЗАЛИЦЯЛЬНИК....Словник синонімів Караванського
  25. моргу́н—МОРГУН а ч. розм. . Той хто часто морга у знач. . Той хто залицяться залицяльник. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Н...Словник української мови в 11 томах
  26. моргун—МОРГУН а ч. розм. Той хто часто морга у знач. Той хто залицяться залицяльник....Словник української мови у 20 томах
  27. моргун—МОРГУН гуша и пр. см. моргать....Толковый словарь живого великорусского языка
  28. моргун—МОРГУН а м. разг. Человек крый часто моргает. II ж. моргуньяи род. мн. ний...Толковый словарь Ожегова
  29. моргун—МОРГУН моргуна м. простореч. Часто моргающий человек....Толковый словарь русского языка II
  30. моргун—моргун моргун а м. разг. Человек крый часто моргает.ж. ья и род. п. мн. ч. ний....Толковый словарь русского языка II
  31. моргун—МОРГУН а м. разговорное. Человек который часто моргает. ж. моргунья и род. мн. ний...Толковый словарь русского языка
  32. моргун—а ч. розм. Той хто часто морга у знач. Той хто залицяться залицяльник....Толковый словарь украинского языка
  33. моргун—Ударение в слове моргунУдарение падает на букву уБезударные гласные в слове моргун...Ударение и правописание
  34. моргун—моргун моргуны моргуна моргунов моргуну моргунам моргуна моргунов моргуном моргунами моргуне моргунах Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку ....Формы слова
  35. моргун—Мур Ном Ноу Нуг Орг Мунго Мунг Оун Рог Рон Руно Морг Мор Угон Унр Гун Урон Гумно Грум Гром Горн Гор Гон Гну Гном Гурон Умно Угро Угр Угор Ром Орун Моргун Орн Муг...Электронный словарь анаграмм русского языка