МИНАТИ

БІ́ГТИ(про час, події — швидко, непомітно минати),ПРОБІГА́ТИ,ПЕРЕБІГА́ТИ,ЗБІГА́ТИ,ПРОНО́СИТИСЯ,МЧА́ТИпідсил.,МЧА́ТИСЯпідсил.,ЛЕТІ́ТИпідсил.,ПРОЛІТА́ТИпідсил. — Док.:пробі́гти,перебі́гти,збі́гти,пронести́ся,промча́ти,промча́тися,пролеті́ти,промайну́ти. Хвилини бій, хвилини бій... Я чую, як біжать секунди (В. Сосюра); Проходять весни, зими пробігають, Листочки книги нашої гортають (В. Мисик); Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Т. Шевченко); Час, що три роки мчав із швидкістю снаряда, раптом зупинився (О. Довженко); Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить і ломить усе по своєму сліду, так те весілля промчалося над Чіпчиним двором (Панас Мирний); А історія летить невпинним маховим колесом, насувається молох культури — і недовго хіба проносити гуцулові його своєрідність (Г. Хоткевич). — Пор. 2.мина́ти.

МИНА́ТИ(пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги),ОБМИНА́ТИ(ОМИНА́ТИ),ПОМИНА́ТИ,ПРОМИНА́ТИ,ЛИША́ТИу спол. із сл. за собою. — Док.:мину́ти,обмину́ти(омину́ти),помину́ти,промину́ти,лиши́ти. Поїзд минає, не зупиняючись, якусь невеличку станційку (П. Колесник); Антон ішов провулками, обминаючи гомінливі потоки, що часто перетинали шлях (С. Чорнобривець); От з того часу оминають нас опришки, бо тут, у Яворові, нещасливе місце для них (Г. Хоткевич); — Карпе! держи цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як застукотіли колеса, проминаючи будинок (Панас Мирний); Тихович смутними очима поглядав на хати й оселі, що лишав за собою (М. Коцюбинський). . — Пор. 1.обмина́ти.

МИНА́ТИ(про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися),МИНА́ТИСЯ,ІТИ́(ЙТИ),ПРОХО́ДИТИ,ПРОМИНА́ТИ,ЛИ́НУТИ,ПРОТІКА́ТИ,ТЕКТИ́,ПРОПЛИВА́ТИ,СПЛИВА́ТИ,ПЛИВТИ́(ПЛИСТИ́),ПЛИ́НУТИ,СТІКА́ТИ,СХО́ДИТИ(ЗІХО́ДИТИрідше),ЗНИКА́ТИ(ІЗНИКА́ТИрідше),ВИХО́ДИТИрозм.,ПЕРЕХО́ДИТИрозм.,ПРОЛЯГА́ТИрозм. (перев. про час);ТЯГТИ́СЯ(ТЯГНУ́ТИСЯ),ВОЛОКТИ́СЯ,ПРОВОЛІКА́ТИСЯрозм.,ПЕРЕВО́ДИТИСЯрозм. (про час — одноманітно, повільно). — Док.:мину́ти,мину́тися,помину́тисязаст.пройти́,промину́ти,проли́нути,протекти́,перекоти́тисярозм.віддалі́тирозм.спливти́(сплисти́),спли́нути,пропливти́(проплисти́),пропли́нути,стекти́,зійти́,зни́кнути(ізни́кнути)(зни́кти)(ізни́кти),ви́йти,перейти́,пролягти́,протягти́ся(протягну́тися),проволокти́ся,перевести́ся. Минає година, друга, третя (Б. Грінченко); Вже миналася осінь смертельна І відступала дорогу морозам; пропасниця люта Не докучала недужим (М. Зеров); Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Панас Мирний); Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Марко Вовчок); Проходили тижні, складались у мі-сяці (Ю. Яновський); Дні надходять буряно й схвильовано проминають (Н. Забіла); -. Годі, годі! Усе вже те оддаліло-проминуло — забувай та кохай мене (Марко Вовчок); Швидко лине новорічна ніч (В. Собко); Величне життя протікає вгорі наді мною (С. Крижанівський); Дні течуть, немов ріка, І рік за роком пропливає; Не знаю, де ти, хто ти, що ти нині, Усе перекотилось без сліда (М. Рильський); Ішли роки, ясні й тривожні, Та не спливали в небуття (М. Гірник); Тяжко-важко, в неописанній тривозі, плила їй година за годиною (І. Франко); Стечуть роки — зима прийде незвана Спинити рух думок (М. Стельмах); Ніхто не пише, дні сходять у мене давно однаково (М. Коцюбинський); День зникав (Г. Коцюба); Але коли вийшов рік, нараз одної ночі міщани нападали на царську палату (І. Франко); Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща — їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю — так життя й переходило (І. Муратов); За Байдою пролягло піввіку (І. Ле); Час тягнеться помалу. Сонце наче спинилось на горизонті і глузує з нас (П. Колесник); Сумно, поволі, важко волікся час у повдовілій хаті (І. Франко); Проволоклося ще два тижні (Я. Качура); Багато тих вечорів довгих перевелося в нас без розмови, без гомону (Марко Вовчок). — Пор. 2.бі́гти.

ОБМИНА́ТИ(ОМИНА́ТИ)(звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь),ОБГИНА́ТИ(ОГИНА́ТИ),ОБХО́ДИТИ,ОБ'ЇЖДЖАТИ,ОБ'ЇЗДИ́ТИ(їдучи);ОББІГА́ТИ(біжучи);ОБЛІТА́ТИ(летячи);ПОМИНА́ТИрозм.,ОБТІКА́ТИрідше,ВИМИНА́ТИдіал. — Док.:обмину́ти(омину́ти),обігну́ти,обійти́,об'ї́хати,оббі́гти,облеті́ти,помину́ти,обтекти́,ви́минути. Тихозоров з Черняєвою продиралися крізь хащі,.. обминали дикі плантації лісових кущів (О. Донченко); Оминаючи людей, Терентій виїжджає на гінні дороги (М. Стельмах); І знову їхали (Вітя і Марія) праворуч, огинали якесь озеро, заросле очеретами та кугою (І. Ле); На сонячній стороні рів уже висох так, що не треба його обходити подалеку (П. Козланюк); Довго і марудно доводилося (Косінському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле); Це був коротенький товстопикий генерал. Шварц запобігливо оббігав його то зліва, то справа (Д.Ткач); Волох спочатку хотів облетіти грозу, але горизонт зник уже. З усіх боків небо було затягнуто сірою пеленою (В. Собко); — Карпе! Держи-бо цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши (В. Кучер); Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (І. Франко). — Пор. 1.мина́ти.

СПО́ВНЮВАТИСЯ(кому; про досягнення ким-небудь певного віку — закінчуватися),МИНА́ТИ,ПРОМИНА́ТИ,СТАВА́ТИ,НАБІГА́ТИ,ВИПО́ВНЮВАТИСЯ,СПОВНЯ́ТИСЯрозм.,ВИПОВНЯ́ТИСЯрозм.,ВИХО́ДИТИрозм.,ЗРІ́ВНЮВАТИСЯрозм. — Док.:спо́внитися,мину́ти,промину́ти,ста́ти,набі́гти,ви́повнитися,ви́йти,зрівня́тися,сту́кнутифам. Тані ще не сповнилось вісімнадцяти, вона іскриться й сяє юністю (Т. Масенко); Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Т. Шевченко); Як сорок літ стане, всяка жінка зів'яне (І. Муратов); Дорка .. до початку війни саме скінчила семирічку, їй набігало шістнадцять років (Ю. Яновський); А коли йому виповнилось уже шістнадцять років, він поступив чорноробом у депо (П. Панч); Зрівнялось їй дванадцять годочків (Марко Вовчок).

УНИКА́ТИ(намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь),ОБМИНА́ТИ(ОМИНАТИ),ОБХО́ДИТИ,СТОРОНИ́ТИСЯ,ВІДВЕРТА́ТИСЯвід кого,МИНА́ТИ,ОББІГА́ТИрозм.,БОКУВА́ТИвід кого, діал. — Док.:уни́кнути,обмину́ти(оминути),обійти́,відверну́тися,мину́ти,оббі́гти. Найбільше уникала (Гафійка) батька, немов боялась його (М. Коцюбинський); Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризоти (І. Нечуй-Левицький); Мудрого шукай, дурного обходь (прислів'я); Люди стали собі сторонитися їх (Марко Вовчок); Олена переживала вічний страх, що родина чоловіка може відвернутися від неї (Ірина Вільде); Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (прислів'я); — Я не Горпина, що всім (людям) мовчить. І не Хведір, що їх оббігає (Панас Мирний); Усі хлопці до нас ходять, лиш милий бокує (коломийка). — Пор. 1.цура́тися,ухиля́тися.

минати—аю аш недок.i минути ну неш док.i перех. без додаткаi. Пересуваючись вперед залишати кого щонебудь позаду осторонь поминати проминати. тлькиi ос. перех. Пролягати пр...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
минати—минати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
минати—Минати наю наш на...Правописний словник Голоскевича
минати—Дв смерти не може бути а одно няк не минути.Ризикуючи життям в небезпечнм дл. то минеться а нема то обйдеться.Коли то зужимо а як нема то обйдемося.Минулися т роки кол...Приповідки або українсько-народня філософія
минати—див.em зникати уникати...Словник синонімів Вусика
минати—в рус проминати поминати обминати обходити стороною випереджати лишати без уваги пропускати час минатися збгати спливати упливати линути летти пролтати перод часу закнч...Словник синонімів Караванського
минати—при рус залишати щось збоку поминати лишати за собою про часов поняття проходити спливати мчати летти стрлою....Словник синонімів Полюги
мина́ти—МИНАТИ аю аш недок. МИНУТИ ну неш док. . перех. без додатка. Пересуваючись вперед залишати кого щонебудь позаду в сторон поминати проминати. За тиждень прийшла в Кив. Кр...Словник української мови в 11 томах
минати—МИНАТИ аю аш недок. МИНУТИstrong ну неш док. кого що без прям. дод. Пересуваючись уперед залишати кого щонебудь позаду в сторон поминати проминати.За тиждень прийшла в К...Словник української мови у 20 томах
минати—аю аш недок. минути ну неш док. перех. без додаткаem. Пересуваючись вперед залишати кого щонебудь позаду осторонь поминати проминати. тлькиem ос. перех. Пролягати про...Толковый словарь украинского языка
минати—техн. течь уходить...Украинско-русский политехнический словарь
минати—Минати. Проходити повз когось щось. Тут попри Грченка минув Грнка з панночкою Галп Самсонюк прудко пшов дал а минаючи попри дм неприязно глянув вгору де блищали ся висок...Українська літературна мова на Буковині
минати—недок.em минати док.em минути залишати позадуem to pass to leave behind перев. док.em уникатиem to escapeцього не минути it cannot be escapedчому бути того не минути on...Українсько-англійський словник
минати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
минати—Passere forbig...Українсько-датський словник
минати—Багато лт минуло Не мине тебе кара...Українсько-китайський словник
минати—Passere...Українсько-норвезький словник
минати—[mynaty]mija проходити обминати...Українсько-польський словник
минати—аю аш mija...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
минати—несов. минати сов. минути кто что кого или что миновать сов. реже несов. минуть проходить пройти мимо кого чего проезжать проехать мимо кого чего исключать из числа ко...Українсько-російський словник
минати—Passera...Українсько-шведський словник
минати—не минути рук чих кого. . Бути схопленим кимнебудь не уникнути когось попастися комусь. Вн Роман зовсм не сподвався що Левантина буде така вперта . Але хай не брика! Його...Фразеологічний словник української мови