ЛІТАТИ

БІ́ГАТИ(швидко пересуватися на ногах у різних напрямках),ЛІТА́ТИпідсил. розм.,НОСИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПИРЯ́ТИпідсил. розм.,ШМИГА́ТИпідсил. розм.,ШМИГЛЯ́ТИпідсил. розм.;ГАНЯ́ТИпідсил. розм. (метушливо);ГАСА́ТИпідсил. розм. (жваво). Алі прудкіше бігав од човна на берег, весь забризканий піною (М. Коцюбинський); Заклопотаний літав по всіх усюдах хлопчик (М. Рудь); Навколо богунців роями носиться дітвора. Увесь народ вийшов їм назустріч (О. Довженко); Бігає (Солоха) за собакою та все кричить: Лишка! Лишка! Собака й сюди й туди, — а вона пиряє за нею (Панас Мирний); Під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Д. Бедзик); Охрім шмигляє через дорогу раз, удруге (Григорій Тютюнник); Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С. Васильченко); Правда, можна було дивуватися з того, що старий сивочубий і сивовусий дід гасає за м'ячем разом з дітлахами (Ю. Збанацький). — Пор. 1.бі́гти.

ЛЕТІ́ТИ(пересуватися в повітрі за допомогою крил);ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,ЛИ́НУТИпоет. (плавно);ЛІТА́ТИ,ПЛА́ВАТИ,БУЯ́ТИ,МА́ЯТИ,ШИРЯ́ТИ,ВИТА́ТИкнижн. (в різних напрямках);РИ́НУТИпоет. (у певному напрямку);ПРОЛІТА́ТИ,ПРОПЛИВА́ТИ(плавно у певному напрямку повз когось, щось);ПІРНА́ТИ,ПІКІ́РУВАТИ(стрімко вниз — перев. про птахів);ПАРИ́ТИ(посуватися в повітрі на нерухомо розпростертих крилах);ШУГА́ТИ,ШМИГА́ТИрозм.,ШМИГЛЯ́ТИрозм. (швидко в різних напрямках). Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (прислів'я); Орел пливе у чистому небі... (О. Гончар); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні; Тіні віт дрижать на білім домі; Плине чапля в синій вишині (М. Рильський); Навтішавшись тоді піснями й трудами, Оддихай собі, степе-сподарю, досита, І дивись крізь туман, як ключами-стадами Журавлі линуть в вирій до нового літа (П. Куліш); Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету (Григорій Тютюнник); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (О. Гончар); Над підсохлими полями буяв жайворонок (Юліан Опільський); Маяли над ними метелики, маленькі і великі (М. Рильський); Над сусідньою сопкою повільно ширяв величезний орел (О. Донченко); У високості витає коршун (П. Автомонов); Над горами повільно й величаво ринув лелека (Є. Куртяк); Раптом зупинилися три пташки, що пролітали повз нього (О. Іваненко); На недосяжній висоті велично пропливали пелікани (з газети); Над землею в густому пругкому повітрі пірнали ластівки і стрижі (О. Копиленко); Час від часу то одна, то друга пташина каменем пікірувала донизу, хапала щось (Ю. Збанацький); Мов орел, парив Каро у високому небі України (Н. Рибак); Шугали над головою похмурі кажани (Л. Дмитерко); З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (І. Франко). — Пор. 1.полеті́ти.

ЛИ́НУТИпоет. (думками, серцем і т. ін. до кого-, чого-небудь),ЛЕТІ́ТИ,ЛІТА́ТИ,РВА́ТИСЯ,ПОРИВА́ТИСЯ. — Док.:поли́нути,полеті́ти. Лину я до неї (до могили), Наче до дружини: Сяду, уклонюся Близько до вершини (Я. Щоголів); В вікно зимовий вечір лине, в кімнаті присмерків печать, і наші думи на Вкраїну летять, летять, летять, летять... (В. Сосюра); Бере Письмо Святе в руки, Голосно читає... А думкою чернець старий Далеко літає (Т. Шевченко); Свікліцький дивиться на мене своїми карими очима, дивиться допитливо, неначе питає в мене, де літали мої думки, мої гадки (І. Нечуй-Левицький); Він дивився на бійців, які йшли далі і далі, і серце його рвалося за ними, як птах (В. Собко); Ой, гори, гори, золоті верхів'я! Та нащо ж я до вас так пориваюсь? (Леся Українка).

ЛУНА́ТИ(про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним),ЛИ́НУТИпоет.,ЛЕТІ́ТИ,ЛИ́ТИСЯ,НЕСТИ́СЯ,ПІДНО́СИТИСЯ,ТЕКТИ́,ІТИ́(ЙТИ́),ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)підсил.,РОЗРИВА́ТИСЯпідсил.,РОЗТИНА́ТИСЯпідсил.,ВИРИВА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ(ПІДНІМА́ТИСЯ)(перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.);РОЗНО́СИТИСЯ,ПРОНО́СИТИСЯтільки 3 ос. (миттю розноситися),ЛІТА́ТИ,РОЗТІКА́ТИСЯ,РОЗХО́ДИТИСЯ(РОЗІХО́ДИТИСЯрідко),РОЗЛЯГА́ТИСЯ,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ,РОЗСТЕ́ЛЮВАТИСЯ,РОЗКО́ЧУВАТИСЯ,РОЗДАВА́ТИСЯрідше,РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯрідше (в різні боки);РОКОТА́ТИ(РОКОТІ́ТИрідко)(про рокітливі звуки);ПРОРІ́ЗУВАТИ,ПРОРІЗА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОТИНА́ТИ(несподівано різко лунати, порушуючи тишу);ПРОРИВА́ТИСЯ(долаючи шумовий бар'єр, ставати чутним);ПРОБІГА́ТИ,ПРОКО́ЧУВАТИСЯ(раптово виникаючи, поширюватися);РОЗЛУ́НЮВАТИ(поширюватися луною);ПА́ДАТИрозм. (перев. про різкі, уривчасті звуки). — Док.:пролуна́ти,поли́нути,полеті́ти,поли́тися,понести́ся,піднести́ся,потекти́,піти́,поплисти́,попливти́,уда́рити(вда́рити),розірва́тися,розітну́тися,ви́рватися,підійня́тися(підня́тися),рознести́ся,пронести́ся,розтекти́ся,розійти́ся,розлягти́ся,розстели́тися,розкоти́тися,розда́тися,розполони́тися,прорі́зати,прониза́ти,протну́ти,протя́ти,проляща́ти,прорва́тися,пробі́гти,прокоти́тися,упа́сти(впа́сти). Пісня лунала широко і бурхливо, як молода повінь (О. Гуреїв); Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра); Летів — розлягався той (батьків) вигук аж у край на Ланове, на Ставище (Є. Кротевич); Не хотілося їй зараз нічого, крім одного, — щоб пісня не кінчалась ніколи, щоб лилася й лилася отак, як вічна молодість, як її невгасиме перше кохання... (О. Гончар); Звуки дзвінків на хребті коня неслись далеко в глуху глибінь лісу й там десь ніби губились (О. Кобилянська); За місто, за села, за труд стариків Весільний, веселий підноситься спів (П. Усенко); І пісня текла, мов дзюрчання ключа (В. Бичко); Регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Яновський); Мелодія пливла над сонними дахами, і дивно було чути її цієї темної ночі (О. Донченко); Хвильки звуків пливуть у дзвінкій тиші долини (С. Чорнобривець); Пісня розлягається. Всі люди збираються в одну купу і зазирають за кон, звідкіля плине пісня (І. Карпенко-Карий); От вдаряє акорд.., зразу стає спокійно і затишно (Ю. Смолич); За плечима у юрми билось і розривалось голосіння Маланки та плач жіночий (М. Коцюбинський); З того часу двічі на день над глибокою балкою розтинався голосний шкільний дзвоник (В. Кучер); З самого глибу душі виривається пісня і так любо ллється, так виливається поволі (Панас Мирний); І мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Яновський); Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний); Долинами пісня літає (Ю. Яновський); А з дверей троїцької церкви.. розтікався прекрасний християнський спів (М. Стельмах); То не срібний дзвоник дзвонить, то її (Галі) голос розходиться по двору (Панас Мирний); Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого, то спільно лунають (Леся Українка); Чужим, далеким смутком розстелявся голос, тремтів невідомими сльозами-іскрами (С. Васильченко); О шостій годині, з першими вибухами в скелях, що гучною луною розкочувались по околицях, він ішов до котлована (Г. Коцюба); Щось важке упало, стукнуло — роздалася луна навкруги... (Панас Мирний); Пісня лине від серця .. Мов весняна ріка, розполонилися голоси (К. Гордієнко); На млинах вода шумить, стогне, рокоче... (Панас Мирний); Глядів (Борис) на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б'ючись об каміння (І. Франко); Час од часу тишу ночі прорізував хрускіт крижин, що ламалися на залізних хребтах передмостових "сторожів" (А. Шиян); Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент (С. Васильченко); Ніч протинають залпи, крики... (В. Сосюра); Чистий дівочий сопрано, мов золотою ниткою, прорізав оксамитно чорну тишу (Дніпрова Чайка); Раптом крізь шум заводу проривається зойк (І. Микитенко); Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк); Наче й тихі стояли дуби та клени і ясени, а все ж над лісом прокочувався таємничий, лякаючий шепіт (А. Шиян); Вийде, бувало, хтось із хати у літню чи в осінню ніч і чує, як далеко-далеко в полі пісня розлунює... (С. Олійник); З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (М. Коцюбинський); Дзвони несподівано впали (М. Коцюбинський). — Пор.доно́ситися.

ПОШИ́РЮВАТИСЯ(про чутки, відомості тощо — ставати приступним, відомим для багатьох),ШИ́РИТИСЯ,РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИСЯ,РОЗХО́ДИТИСЯ,ІТИ́(ЙТИ),ПРИХО́ДИТИ,РОЗНО́СИТИСЯ,ПРОНО́СИТИСЯ,РОЗТІКА́ТИСЯ,РОЗКО́ЧУВАТИСЯ,РОЗБІГА́ТИСЯрозм.,КРУЖЛЯ́ТИрозм.,ЛІТА́ТИрозм.,ШУГА́ТИрозм.,ГРИМІ́ТИрозм.,ГУЛЯ́ТИрозм.,РОСТИ́розм.;ПОВЗТИ́,РОЗПОВЗА́ТИСЯ,ПРОСО́ЧУВАТИСЯ(повільно);ХОДИ́ТИ,ПРОХО́ДИТИ,ПЕРЕДАВА́ТИСЯ,ПЕРЕНО́СИТИСЯ,ОБХО́ДИТИкого, що,ПРОКО́ЧУВАТИСЯ(від одного до одного, через покоління тощо). — Док.:поши́ритися,розповсю́дитися,розійти́ся,піти́,прийти́,рознести́ся,пронести́ся,розтекти́ся,розкоти́тися,розбі́гтися,поповзти́,розповзти́ся,просочи́тися,пройти́,переда́тися,перенести́ся,обійти́,прокоти́тися. На заводі почала поширюватися чутка: мовляв, і перші два досліди, а третій і поготів, заздалегідь були приречені на провал (Ю. Шовкопляс); Поговір про ту куплю все ріс та ширився (Панас Мирний); Чутки розходяться, мов кола на воді (О. Левада); У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла (Л. Глібов); Приходили вісті й про геройство Марусяка, про деталі його нападів (Г. Хоткевич); Швидко, як по радіо, розноситься звістка про невдачу (В. Собко); Швидко, як вихор, по містечку пронеслася чутка, що з степу наступає якась армія (Л. Дмитерко); Росла (вість), ширилась, як лавина, розтікалась поїздами, поштою, по воді і по суші (П. Колесник); Про наші місця розкотилася слава, Спитай і почуєш у відповідь скрізь, Що кращого міста нема, як Полтава, Де я народився і змалечку ріс (Л. Первомайський); Востатнє бачили люди молодицю з дівчинкою тоді, як востатнє чутка було розбіглася, що Кармелюк визволивсь (Марко Вовчок); Про дійсну суму "відступного" так і не дізнався ніхто.. По містечку кружляли різні чутки з приводу цієї суми (Ірина Вільде); Він нічого не боявся і пропускав поза увагу всі ті чутки, які так настирливо літали по селах та хуторах, а вони між тим ширилися, одна від одної страшніші (Григорій Тютюнник); По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників (Г. Епік); Ксеня Дзвінка з завмиранням серця стежила за походами Довбуша. Його слава гриміла по всьому Покутті (В. Гжицький); Чутка пішла гуляти по вулицях, ніщо не могло її спинити (А. Хижняк); Ріс парубок — росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М. Коцюбинський); Повзла чутка про скликання незабаром великого козацького кругу (Н. Рибак); Тим часом всіляко розповзався поголос. Заговорили серед робітників про те, що завод виробляє дуже небезпечну вибухову зброю (Н. Рибак); Освіжаючі й п'янкі, мов весняний вітер, ці звістки просочувалися в найглухіші куточки (В. Москалець); Дивуюсь: і чого про їх така ходить неслава, що це непевні люди (С. Васильченко); Ніяка недобра слава не проходила про неї (Г. Квітка-Основ'яненко); Дівчата тільки чули, як передавалися з уст в уста уривки речень, окремі слова (Д. Ткач); Десь в далекім Гіндустані рождалися (оповідання) перед віками, тисячі літ переносилися з уст в уста, з грудей в груди — аж поки не дісталися сюди, в цю щілину межи гір (Г. Хоткевич); Звісно, може, і брехали люди, — чутка-утка поки обійде цілий край — десять раз вилиняє, переміниться (Панас Мирний).

літати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem лтавши лтаючилетатьДеепричастная формаem летав летая...Большой украинско-русский словарь
літати—аю аш недок.i Мати здатнсть триматися пересуватися в повтр. Те саме що летти але означа рух який вдбуваться в рзний час в рзних напрямках. на чому без додаткаi. Пере...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
літати—лтати бути упродовж короткого вдтинку часу в рзних мсцях швидко пересуватися м ср ст Де ти лташ няк не можу тебе знайти Авторка лтати за бабами знев. рон. упадати за жнка...Лексикон львівський
літати—лтати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
літати—лтатийу а...Орфоепічний словник української мови
літати—лтатие айу айеиш....Орфоэпический словарь украинского языка
літати—Лтати лтаю лташ та...Правописний словник Голоскевича
літати—бгати...Словник лемківскої говірки
літати—Iвилтати випурхувати долтати залтати линути перелтати перепурхувати пдлтати прилтати пролтати пурхатиФразеологчн синонмиstrong лтати кулею лтати як метеор Не все те лта щ...Словник синонімів Вусика
літати—один раз летти в неб плавати ширяти з шумом шугати звуки лунати розлягатися вст ширитися думкою переноситися сягати П. мчати ганяти гасати бгати стрлою пк АЮЧИЙ що лта ...Словник синонімів Караванського
літа́ти—ЛТАТИ аю аш недок. Мати здатнсть триматися пересуватися в повтр. Не вчи орла лтати а рибу плавати Номис Як же я полечу Хба в мене так крила як у тебе [ельфа] сказа...Словник української мови в 11 томах
літати—ЛТАТИ аю аш недок. Мати здатнсть триматися й пересуватися в повтр.Не вчи орла лтати а соловя спвати Номис Як же я полечу Хба в мене так крила як у тебе [ельфа] сказав П...Словник української мови у 20 томах
літати—аю аш недок. Мати здатнсть триматися пересуватися в повтр. Те саме що летти але означа рух який вдбуваться в рзний час в рзних напрямках. на чому без додаткаem. Пе...Толковый словарь украинского языка
літати—fly...Украинско-английский юридический словарь
літати—летать...Украинско-русский политехнический словарь
літати—To fly to aviate про метеликаem to flutter...Українсько-англійський словник
літати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
літати—Flyve...Українсько-датський словник
літати—em...Українсько-китайський словник
літати—Fly...Українсько-норвезький словник
літати—[litaty]fruwa lata...Українсько-польський словник
літати—аю аш lata лтаюча фортеця latajca forteca...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
літати—Flyga...Українсько-шведський словник
літати—високо лтати рон. . Займати значну посаду помтне становище в суспльств. Сторчак Страшний вн був учора на бюро. Ще не бачив таким. Качан Високо лтав та низько св М. Зарудн...Фразеологічний словник української мови