ЛАДИТИСЯ

ГОТУВА́ТИСЯ(здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ,ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ,ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ,ГОТО́ВИТИСЯ,НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ,НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ,ЛА́ГОДИТИСЯ,НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ,ЛАДНА́ТИСЯ,ЛАШТУВА́ТИСЯ,НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ,НАЛА́ДЖУВАТИСЯ,ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм.,ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ,СПОРЯДЖА́ТИСЯ,РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). — Док.:підготува́тися,підгото́витися,приготува́тися,пригото́витися,наготува́тися,нагото́витися,нала́годитися,наладна́тися,налаштува́тися,нала́дитися,нарихтува́тися,прила́дитися,зібра́тися,споряди́тися,знаряди́тися,зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар'ян притаївся за дверима з сокирою в руці — приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується (Ономай) йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); — Ви заскоро приладилися, — сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).

ЗБИРА́ТИСЯ(мати намір робити щось),ГОТУВА́ТИСЯ,ГОТО́ВИТИСЯрідше,ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ,НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ,НАЦІЛЯ́ТИСЯ,НАМІРЯ́ТИСЯ,ЗАМІРЯ́ТИСЯ,ПРИМІРЯ́ТИСЯ,ПРИМІ́РЮВАТИСЯ,ЛА́ДИТИСЯ,НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ,НАРЯДЖА́ТИСЯ,НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм.,НАВА́ЖУВАТИСЯрідко. — Док.:зібра́тися,приготува́тися,пригото́витися,наці́литися,намі́ритися,замі́ритися,примі́ритися,приміря́тися,нала́дитися,налаштува́тися,наряди́тися,наста́витися,нарихтува́тися,нава́житися. — Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила (тривога) увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись (Васильок з Гервазієм) тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). — Пор. 1.готува́тися,заду́мати, I. 1.планува́ти.

УДАВА́ТИСЯ(ВДАВА́ТИСЯ)(завершуватися, здійснюватися успішно),ВИХО́ДИТИ,ЛА́ДИТИСЯ,ЛАДНА́ТИСЯрозм.,ВИГОРЯ́ТИ(ВИГОРА́ТИрідше)розм.;ВИТАНЦЬО́ВУВАТИСЯрозм. — Док.:уда́тися(вда́тися),ви́йти,ви́горіти,ви́танцюватися. Грицько мучився зараз, хоч і намагався приховати це і розповідати якомога спокійніш. І це йому навіть удавалося (А. Головко); Банкет вийшов на славу (Панас Мирний); Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко); Сподіваюсь, що і з "Хліборобом" діло вигорить (Леся Українка).

ладитися—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ладячисьйти на ладладитьсяДеепричастная формаem ладясь...Большой украинско-русский словарь
ладитися—джуся дишся недок.i тлькиi ос. ти успшно вдало виходити на добре. безос. з чим без додаткаi. Бути злагодженим гармонйним про спв гру. до чогоi на щоi куди без додатк...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ладитися—ладитися готуватися ст Так само ладиться завиванець з ншо птиц пантарки товстого когута та курки Лщинськам ср ст...Лексикон львівський
ладитися—ладитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
ладитися—...Словарь церковнославянского языка
ладитися—ладитисяstrong приготовляться [Ф]...Словник з творів Івана Франка
ладитися—див.em готуватися збиратися...Словник синонімів Вусика
ла́дитися—ЛАДИТИСЯ джуся дишся недок. . тльки ос. ти успшно вдало удаватися. Без учителя чогось дло не ладилось спви скоро спинилися Вас. Розмова в них не ладилась. Казимир що...Словник української мови в 11 томах
ладитися—ЛАДИТИСЯ джуся дишся недок. тльки ос. ти успшно удаватися про справи про розмову.Без учителя чогось дло не ладилось спви скоро спинилися С. ВасильченкоРозмова в них не ...Словник української мови у 20 томах
ладитися—джуся дишся недок. тлькиem ос. ти успшно вдало виходити на добре. безос. з чим без додаткаem. Бути злагодженим гармонйним про спв гру. до чогоem на щоem куди без д...Толковый словарь украинского языка
ладитися—Ладитися. Готуватися. Сонце ладило ся заходити на заход запалало небо рожевим блеском Коб. Б. ....Українська літературна мова на Буковині
ладитися—To succeed to go wellу нього нщо не ладиться he does not succeed in anything...Українсько-англійський словник
ладитися—[adytysja]adzi si...Українсько-польський словник
ладити(ся)—джу диш przygotowywa si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ладитися—разг. готовиться собираться разг. ладиться...Українсько-російський словник