ЛАГІДНІШАТИ

ДОБРІ́ШАТИ(втрачати попередню суворість, ставати добрішим),ЛАГІДНІ́ТИ,ЛАГІДНІ́ШАТИ,М'Я́КШАТИ,М'Я́КНУТИ,ОБМ'ЯКА́ТИрозм.,ДОБРІ́ТИрозм.,УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ(ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ)розм. — Док.:подобрі́шати,злагідні́ти,полагідні́ти,полагідні́шати,пом'я́кшати,зм'я́кнути,обм'я́кнути,подобрі́ти,здобрі́ти,уласка́витися(власка́витися). Старий вояка ніби добрішав на схилі літ, позбавлявся категоричності в судженнях (О. Гончар); — Говори, адвокате, говори! — сказала, трохи лагідніючи і всміхаючись, мати (І. Франко); Птахи вторували дивній мелодії, лагіднішали хижі звірі в барлогах (Р. Іваничук); Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала (Панас Мирний); Бідний просить, бідний молить, Багач — ні словечка. На остаток ніби зм'якнув (С. Руданський); Гена обм'як, обличчя його розпливлось у сумній, винуватій посмішці (В. Дрозд); Раді́й, добрі́й. Перепочинь від повсякденного, буденного, дрібного (О. Довженко); — Не журись, — вмовляю її, — не журись! Може, ще батько власкавиться — він же тебе жалує (Марко Вовчок).

РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ(ставати лагідним, ніжним, добрим),ЛАГІДНІ́ТИ,ЛАГІДНІШАТИ,М'Я́КНУТИ,РОЗМ'ЯКА́ТИ,РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ,ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ,М'Я́КШАТИ,РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ,РОЗТАВА́ТИ,РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ,РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ,РОЗКИСА́ТИрозм. — Док.:розчу́литися,полагідні́ти,полагіднішати,розм'я́кнути(розм'якти),розм'якши́тися,зм'якши́тися,зм'я́кнути,пом'я́кшати,розні́житися,розта́ти,розта́нути,розтопи́тися,розки́снути,розжа́лобитисярозм.розжа́литисярозм.розжалі́тисярозм. Він людина добра, має м'яку вдачу, розчулюється завжди (Є. Гуцало); — Дай ми (мені) спокій, Маню! — відказав Симон, лагідніючи (І. Франко); Батько успокоювався, м'якнув, цілував сина (О. Кобилянська); Найчерствіша людина розм'якне від наймилішого видовища — нареченої (В. Речмедін); Директор дедалі зм'якшувався і зм'якшувався, аж поки й зовсім не охолов та не перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Ю. Збанацький); Од щирих слів любої жінки серце його вспокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала (Панас Мирний); Княгиня, бачивши, що князь так розніжився, давай його цілувати та розпитувати (казка); Присіла (Тоня) на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар); Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Яновський); Макар Іванович цілком розкис. Він дякував за честь, запевняв у своєму патріотизмі (М. Коцюбинський).

лагіднішати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem лагдншавши лагдншаючи...Большой украинско-русский словарь
лагіднішати—лагдншати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
лагіднішати—ЛАГДНШАТИ аю аш недок.Ставати лагдншим добршим спокйншим.Як тльки Марену почина згрвати небесний Сварожич царицяводиця лагднша на земл все почина розквтати рости з леге...Словник української мови у 20 томах