КОСТОГРИЗ

КА́РІЄС,КОСТОГРИ́З(КОСТОГРИ́ЗА),КОСТОЇДА(народні назви).

ТУБЕРКУЛЬО́Змед.,СУХО́ТИмн. заст.,СУХО́ТКА(СУХІ́ТКА)заст.,БУГОРЧА́ТКАзаст.;КОСТОГРИ́З(КОСТОЇ́ДА)(народна назва захворювання кісток). Кашель та ще довідка про туберкульоз перелякали Гельзнера (Д. Бедзик); Він був хворий на сухоти і тому не пішов у армію (М. Чабанівський); Успадкована від батька сухотка тліла в легенях і могла спалахнути щохвилини (Ф. Бурлака); — Що нового в штабі австрійської армії? — першим заговорив Потьомкін, ховаючи свої понівечені костоїдою пальці (С. Добровольський).

БІДНЯ́К(бідна, убога людина),БІ́ДНИЙ,УБО́ГИЙ(ВБО́ГИЙ),БІДА́Крозм.,БІДА́Ррозм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил. розм.,НУЖДА́Рпідсил. розм.,ГО́ЛИЙпідсил. рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл.,ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл.,ГОЛЬТІПА́КА(ГУЛЬТІПА́КА)зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК(ГОЛОШТА́Н)(ГОЛОШТА́НЕЦЬ)(ГОЛОШТА́НЬКО)зневажл.,ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл.,ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст.,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З(КОСТОГРИ́ЗА)заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал. зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал. зневажл.,ПА́УПЕРкнижн. Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів'я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім'ї був п'ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини — єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ'яненко); Пригадалося, як бідував його батько, — вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); — І в мене, Мар'яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); — Тебе хотять (хочуть) сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай (Гафійку), каятимешся потім (М. Коцюбинський); — Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! — крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. — Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); — Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); — Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); — Геть, голоштанці! — ревли вони (майстри) (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу (у Митрофана) (М. Стельмах); — Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під'їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій — начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); — Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! — і, заграбаставши в жменю землі, почали (бандити) набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); — Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв'язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства — сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі — дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто — дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); (Чичеря:) Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); — Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).

КОСТОЛУ́ЗА(невеликий співочий птах з міцним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев),КОСТОГРИ́З(КОСТОГРИ́ЗА),ДУБОНІ́С. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об'їдають, нехай каня всі гусята поб'є — він ані не бачить, ані не чує нічого (І. Франко).

костогриз—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
костогриз—а ч.i костогриза и ж.i Народна назва клькох хвороб карсу туберкульозу ксток . т. н. що вражають руйнують кстки й зуби людини та хребетних тварин. Те саме що костолуза....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
костогриз—костогриз а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
костогриз—костогриз менник чоловчого роду хвороба костогриз менник чоловчого роду стота птах костогриз менник чоловчого роду стота бдна людина рдко зневажл....Орфографічний словник української мови
костогриз—Костогриз за ризи зв птах...Правописний словник Голоскевича
костогри́з—КОСТОГРИЗ а ч. КОСТОГРИЗА и ж. . Народна назва клькох хвороб карсу туберкульозу ксток . т. н. що вражають руйнують кстки й зуби людини та хребетних тварин. . Те саме що ...Словник української мови в 11 томах
костогриз—КОСТОГРИЗ а ч. КОСТОГРИЗАstrong и ж. Народна назва клькох хвороб карсу туберкульозу ксток т. н. що вражають руйнують кстки й зуби людини та хребетних тварин.У давнину к...Словник української мови у 20 томах
костогриз—а ч. костогриза и ж. Народна назва клькох хвороб карсу туберкульозу ксток . т. н. що вражають руйнують кстки й зуби людини та хребетних тварин. Те саме що костолуза. ...Толковый словарь украинского языка
костогриз—див.em костолуз розм.em caries...Українсько-англійський словник
костогриз—Kernebider...Українсько-датський словник
костогриз—Kjernebiter...Українсько-норвезький словник
костогриз—орн. дубонос...Українсько-російський словник
костогриз—Stenknck...Українсько-шведський словник