КАДИТИ

ДИМИ́ТИ(ДИМІ́ТИ)(виділяти, випускати дим),ДИМИ́ТИСЯ(ДИМІ́ТИСЯ),КУРІ́ТИ(КУРИ́ТИ),КУРІ́ТИСЯ(КУРИ́ТИСЯ),ЧАДИ́ТИ(ЧАДІ́ТИ),ДИМУВА́ТИрозм.,КАДИ́ТИрозм.;КОПТІ́ТИ(густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Донченко); Вогнище перетліло і вкрилося попелом, але ще диміло (Григорій Тютюнник); Вона вдивлялася в нафтівку, що вже ось-ось догоряла і не світила, а димилася і наповнювала всю хатину чадом (І. Франко); — Чи за тобою, сину, сто вовків гналось, чи щось димілось під ногами? — занепокоєно стрічає мене, захеканого, на порозі мати (М. Стельмах); На місці застави курів лиш попіл та стриміли чорні комини печей (Я. Стецюк); Вкине (Чіпка) у піч гнилої соломи, тліє вона там собі та курить (Панас Мирний); Підняв (вихователь) недопалок. Він ще курівся (Ю. Збанацький); Де не горить, там не куриться (прислів'я); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (А. Хижняк); Не відчували (сталевари) опіків на руках, не помічали, як на них починає димувати одяг (П. Загребельний); Кадить світло, скло заяложене, зверху надбите (А. Тесленко); Ще довго коптіла гасова лампа, поки Макар скінчив свій конспект (С. Добровольський).

I.КУРИ́ТИщо і без додатка (цигарку, люльку тощо),ПАЛИ́ТИ,СМАЛИ́ТИрозм.;КАДИ́ТИчим і без додатка,ДИМИ́ТИ(ДИМІ́ТИ)чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом);ПОКУ́РЮВАТИрозм.,РОЗКУ́РЮВАТИрозм.,ПОПА́ХКУВАТИрозм. (проводити час за курінням). — Док.:курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

кадити—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem кадивши кадячикадитьДеепричастная формаem кадив кадя...Большой украинско-русский словарь
кадити—каджу кадиш недок.i Махаючи кадилом кадильницею пд час церковного обряду курити ладаном або ншими пахучими речовинами. перен. розм. Випускати видляти дим або чад запах ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
кадити—кадити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
кадити—Кадити каджу кадиш дять...Правописний словник Голоскевича
кадити—кадить курить окуривать льстить заискивать перед кем подлизываться...Сербско-русский словарь
кадити—див.em палити...Словник синонімів Вусика
кади́ти—КАДИТИ каджу кадиш недок. . Махаючи кадилом кадильницею пд час церковного обряду курити ладаном або ншими пахучими речовинами. Священик одчинив царськ врата почав кадити ...Словник української мови в 11 томах
кадити—Здйснювати кадння...Словник церковно-обрядової термінології
кадити—каджу кадиш недок. Махаючи кадилом кадильницею пд час церковного обряду курити ладаном або ншими пахучими речовинами. перен. розм. Випускати видляти дим або чад запах к...Толковый словарь украинского языка
кадити—To thurify to cense to incense перен.em to fawn uponem to flatter...Українсько-англійський словник
кадити—джу диш kadzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
кадити—церк. перен. кадить...Українсько-російський словник
кадити—кадити палити курити т. н. фмам кому перед ким. Дуже вихваляти когонебудь лестити комусь. Щоб запобгти в не ласки треба було безперестану кадить перед нею фмами лестощв ...Фразеологічний словник української мови