ЗАБРАТИ

АРЕШТУВА́ТИ(піддати арештові, позбавити волі),ЗААРЕШТУВА́ТИ,ЗАБРА́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)розм.;ЗАТРИ́МАТИ,ЗАДЕРЖА́ТИрозм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт);СПІЙМА́ТИ,ПІЙМА́ТИ,ЗЛОВИ́ТИ,СХОПИ́ТИрозм.,ЗЛА́ПАТИрозм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово). — Недок.:арешто́вувати,заарешто́вувати,забира́ти,бра́ти,затри́мувати,заде́ржувати,лови́ти,хапа́ти. Його.. арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян); Самболотський заарештував Клима як заколотника і відправив до поліцейської дільниці (В. Логвиненко); — Де ти волочишся? — Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали (М. Коцюбинський); — І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (І. Ле); Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний); — Данькові розкажи про мене.. Передай, що бачила мене й мою розвідку. Тільки скажи, що однаково їм мене не піймати (О. Гончар); Вже майже рік лютує юнак, і нездібні вороги зловити його (М. Хвильовий); Приходить старий.. сусіда дуже збентежений і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (Леся Українка); Аж на десяту ніч добрався до якоїсь маленької станції... Там і злапали мене жандарми (Є. Кравченко).

БРА́ТИ(часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе),ЗАБИРА́ТИ,ЗАХО́ПЛЮВАТИ,ПРИХО́ПЛЮВАТИрозм.,ПРИХВА́ЧУВАТИрозм.,ЗАХВА́ЧУВАТИрозм.,ПІДХО́ПЛЮВАТИрозм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.:узя́ти(взя́ти),забра́ти,захопи́ти,прихопи́ти,прихвати́ти,захвати́ти,підхопи́ти. Ще торік ходила вона з мамою на ниву, бачила, як мати жне, ба сама брала серп і жала! (М. Коцюбинський); Він, як тільки почув, що його забирає до міста брат, — зразу ж з цією новиною оббігав усе село (М. Зарудний); Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Н. Кобринська); Бугор, одначе, не втримався, прихопив-таки кухонного ножа (О. Гончар); Погомонів (сторож) про те, про се, збирається йти: — Цю ніч я ще переночую вдома — не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (С. Васильченко); Чого б таки справді вони не захватили нікого з собою? (А. Головко).

ВІДБИРА́ТИ(брати в когось що-небудь насильно),ЗАБИРА́ТИ,ВІДНІМА́ТИ,ВІДІЙМА́ТИ,ВИЛУЧА́ТИ,РЕКВІЗУВА́ТИ,ВИДИРА́ТИ,ВИРИВА́ТИ,ВИХО́ПЛЮВАТИ,ВИХВА́ЧУВАТИрозм. (перев. з рук, силоміць). — Док.:відібра́ти,забра́ти,відня́ти,відійня́ти,зага́рбатирозм.ви́лучити,реквізува́ти,ви́дерти,ви́драти,ви́рвати,ви́хопити,ви́хватити. Я відібрав у хлопців три гранати (Ю. Яновський); (Нефіса:) Тепер же Меценат не забирає ніяких наших скарбів силоміць (Леся Українка); Чи принесе Галя від тітки яку іграшку — Василь зараз відніме (Панас Мирний); (Гаркуша:) Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); — Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (О. Гончар); — Прошу. Сідайте. А цю штучку, — Гальванеску сердито потрусив біноклем, — я змушений реквізувати (Ю. Смолич); Видирали (пани) Коваленкові карту (голосування), пхали другу,.. але Коваленко не подався (Лесь Мартович); Маруся кинулась виривати своє відро з її рук (І. Нечуй-Левицький).

ВІДБИРА́ТИ(доводити до втрати кимось певних властивостей, якостей, почуттів і т. ін.),ЗАБИРА́ТИ,ВІДНІМА́ТИ,ВІДІЙМА́ТИ,ПОЗБАВЛЯ́ТИ. — Док.:відібра́ти,забра́ти,відня́ти,відійня́ти,позба́вити. П'яний собі розум відбирає (приказка); — Забрали силу (фабриканти), випили кров, та й став непотрібний (М. Коцюбинський); — За що в мене душу віднімаєте?.. Не можу без вашої Марусі жити! (Г. Квітка-Основ'яненко); Що залишиться їй, коли позбавить себе навіть своїх мрій? (Ірина Вільде).

ВІДБИРА́ТИ(брати назад що-небудь своє),ЗАБИРА́ТИ,ПОВЕРТА́ТИ. — Док.:відібра́ти,забра́ти,поверну́ти,відзиска́тидіал. — Пан з людей набрав, — уверне Чіпка... — У пана своє одбери (Панас Мирний); Румун.. пояснював жестами, що він хоче лише забрати з тачанки своє господарство (О. Гончар); Все, що забрав наш лютий ворог, Щоб повернути, час наспів (пісня); Він хотів назад відзискати свою страту (І. Франко).

ЗАВОЛОДІ́ТИчим (узяти собі, у своє користування, володіння),ОВОЛОДІ́ТИ,ПРИВЛА́СНИТИщо,ПРИСВО́ЇТИщо,ПОСІ́СТИщо,ЗАВЛАДА́ТИрідко,ЗАПОСІ́СТИщо, діал.;УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)що,ЗАБРА́ТИщо,ЗАЙНЯ́ТИщо,ЗАХОПИ́ТИщо,ЗАГРАБУВА́ТИщо, розм.,ЗАГРА́БИТИщо, розм. (силою, хитрістю тощо);ЗДОБУ́ТИщо (у бою, зі зброєю);ВІДІБРА́ТИщо,ВІДНЯ́ТИщо,ЗАГА́РБАТИщо,ЗАГРЕБТИ́що, розм.,ЗАГРАБА́СТАТИщо, розм.,ЗГА́РБАТИщо, розм.,ЗАПОПА́СТИщо, розм.,ЗАЖЕ́РТИщо, розм. (привласнюючи чуже);УРВА́ТИ(УВІРВА́ТИ)(ВВІРВА́ТИ)що, розм.,ВІДХОПИ́ТИщо, розм.,ВІДХВАТИ́ТИщо, розм. (поспіхом, раптово або якусь частину). — Недок.:заволодіва́ти,оволодіва́ти,привла́снювати,присво́ювати,посіда́ти,запосіда́ти,бра́ти,забира́ти,займа́ти,захо́плювати,здобува́ти,відбира́ти,відніма́ти,зага́рбувати,загріба́ти,гребти́,заграба́стувати,граба́стати,запопада́ти,зажира́ти,урива́ти(врива́ти),відхо́плювати,відхва́чувати. (Благонравов:) Оволодіти станцією Колокол — це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (О. Корнійчук); Забрав (німець) і цигарки. Жадібно вихопив їх, аж кишеню в шинелі вивернув, і привласнив (І. Ле); Присвоїв мою сокиру (Словник Б. Грінченка); Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); Займайте, хлопці, займайте гору за лісом! Гору займайте! От пропадуть, пропадуть нізащо! — говорив він у розпачі (О. Довженко); Єремія захопив Хорольщину, котру вже давно королі подарували Станіславові Жолкевському, і вже там хазяйнував (І. Нечуй-Левицький); Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору (В. Кучер); Добре запам'ятав посол умови, що відбирали в козаків усі їх вольності й права (З. Тулуб); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах); Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (прислів'я); — Чаплинський, підстароста черкаський, теж був сумирний,.. а сам тільки дивився, як би заграбастати сотників хутір (П. Панч); (Палажка:) А йому аби запопасти гроші (Панас Мирний); Син оженився добре, а дочку ще треба заміж віддавати. Де ж його всячини їй набрати, як не з хазяйствечка у сватів увірвати? (Л. Яновська); — Колонізація північно-східного узбережжя є лише першим кроком до не дуже віддаленої мети: відхопити Камчатку від нашої імперії (М. Стельмах). — Пор. 1.зага́рбати.

ОХО́ПЛЮВАТИкого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту),ОВОЛОДІВА́ТИким,ЗАВОЛОДІВА́ТИким,ОПАНО́ВУВАТИкого, що, ким, чим,ОБХО́ПЛЮВАТИкого, що,ОБІЙМА́ТИкого, що,ОБНІМА́ТИкого, що,ПЕРЕЙМА́ТИкого, що,ЗАХО́ПЛЮВАТИкого,БРА́ТИкого і без додатка,ЗАБИРА́ТИкого і без додатка, розм.;СПО́ВНЮВАТИ(СПОВНЯ́ТИ)кого, що,НАПО́ВНЮВАТИ(НАПОВНЯ́ТИ)кого, що,ЗАПО́ВНЮВАТИ(ЗАПОВНЯ́ТИ)що (перев. із сл. серце, душа);ОПАДА́ТИкого,ОСІДА́ТИкого,ЗАПОЛО́НЮВАТИ(ЗАПОЛОНЯ́ТИ)кого, що,ПОЛОНИ́ТИкого, що,НАЛЯГА́ТИна кого-що,ОБСТУПА́ТИкого, що,ОБСТАВА́ТИкого, що,ОКРИВА́ТИкого, що,ПОСІДА́ТИкого, що,ОБСІДА́ТИкого, що, розм.,ОБЛЯГА́ТИкого, що, розм.,НАСІДА́ТИна кого-що, розм.,НАПОСІДА́ТИна кого-що, кого, що, розм.,НАПОСІДА́ТИСЯна кого-що, розм.,НАПОЛЯГА́ТИна кого-що, розм.,НАПОВЗА́ТИна кого-що і без додатка, розм. (перев. про сумні думки, почуття — гнітити);ПЕРЕПОВНЯ́ТИ(ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ)кого, що,РОЗПИРА́ТИкого, що,РОЗПИНА́ТИкого, що (про почуття, переживання — виповнювати душу вщерть);НАЛІТА́ТИна кого,НАПЛИВА́ТИна кого-що,НАРИНА́ТИна кого і без додатка,НАХО́ДИТИна кого, розм.,НАПАДА́ТИна кого, діал. кого,ПОЙМА́ТИкого,ПОНІМА́ТИкого, розм.,НАКО́ЧУВАТИСЯна кого-що, розм.,ПРИСТУПА́ТИдо кого-чого, розм.,ОШИБА́ТИкого, діал. (про думки, почуття, настрій, стан — раптово з'являючись, поглинати);ОБДАВА́ТИкого, що,ОБВІВА́ТИ(ОБВІ́ЮВАТИ)кого (про настрій, відчуття — раптово виникати під впливом чого-небудь);ПРОНИ́ЗУВАТИкого, що, розм.,ПРОЙМА́ТИкого, що, розм.,ПРОБИРА́ТИкого,ПРОХО́ПЛЮВАТИкого, що (відчуватися глибоко або протягом короткого часу);ОБГОРТА́ТИ(ОГОРТА́ТИ)кого, що,ОПОВИВА́ТИкого, що,ОБВИВА́ТИкого, що,ОБКУ́ТУВАТИ(ОКУ́ТУВАТИ)кого, що,ПОВИВА́ТИкого,СПОВИВА́ТИкого,ОБВОЛІКА́ТИкого, що (про почуття, фізичний стан — поступово підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту);ДОЛА́ТИкого,СКОРЯ́ТИкого,ЗМАГА́ТИкого, розм. (перев. про фізичний стан). — Док.:охопи́ти,оволоді́ти,заволоді́ти,опанува́ти,обхопи́ти,обійня́ти,обня́ти,перейня́ти,захопи́ти,взя́ти(узя́ти),забра́ти,спо́внити,напо́внити,запо́внити,опа́сти,осі́сти,заполони́ти,налягти́,обступи́ти,обста́ти,окри́ти,посі́сти,обсі́сти,облягти́,насі́сти,напосі́сти,напосі́стися,наполягти́,наповзти́,перепо́внити,розпе́рти,розіпну́ти,розп'ясти(розіп'я́сти́),налеті́ти,нали́нути,наплисти́(напливти́),напли́нути,нари́нути,найти́,напа́сти,пойня́ти,поня́ти,накоти́тися,приступи́ти,обда́ти,обві́яти,прониза́ти,пройня́ти,пробра́ти,прохопи́ти,обгорну́ти(огорну́ти),опови́ти,обви́ти,обку́тати(оку́тати),пови́ти,спови́ти,обволокти́,здола́ти,подола́ти,скори́ти,змогти́. Сон тікав, і якась тривога і недобре передчуття все більше і більше охоплювали її (Григорій Тютюнник); Нові думки і нова радість оволодівають ним (Д. Ткач); Керманичами, бачу, заволодіває неспокій (Г. Хоткевич); Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (С. Васильченко); Якесь давнє-давнє почування любе знов обхоплювало його (Б. Грінченко); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар); Думки одна одної неспокійніші обнімали його (Панас Мирний); Невимовне хвилювання переймало Марію (Ю. Смолич); Радість потроху захоплювала Данила (О. Копиленко); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); Наглий страх женця забрав (П. Грабовський); Спогади милі, кохані Сповнюють душу мою (О. Олесь); Радісне хвилювання наповнювало її змучене серце (А. Шиян); Якесь крихке, нетривке щастя заповнювало її серце (М. Тарновський); Усіх опав переляк (П. Панч); Велика туга осіла мою душу (Т. Шевченко); На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (І. Багмут); Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (М. Коцюбинський); Здогади, сумніви, мов осінній туман, налягають, обкутують його (М. Стельмах); Така журба обступила душу (О. Гуреїв); Обстала хлопця смута й гірке передчуття біди (С. Воскрекасенко); Окриває його важка туга; обгортають голову чорні думки (Панас Мирний); Думки посідали Зінька, не давали йому впокою, гнітили йому серце (Б. Грінченко); Не раз думки мене тривожні обсідали, Що зброю нікому на світі залишить (переклад М. Рильського); Тимко.. задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Григорій Тютюнник); Навіть на здорові душі Сум і туга насіда (І. Франко); Захара напосідали тривожні думи (К. Гордієнко); Деколи напосідалися на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі (Григорій Тютюнник); Якісь важкі думи наполягають на неї (І. Нечуй-Левицький); Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи (А. Хижняк); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко); Злість розпирала його, клекотіла в грудях (І. Цюпа); І злість мене бере, та й цікавість розпинає (Остап Вишня); Цілий рій гадок і питань... налітав в його голову (І. Франко); Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серце розіллє (Н. Забіла); Напливали здогади на душу й мучили (О. Кобилянська); Несподівано наринули спогади. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький); Часом находила на неї меланхолійна злість (І. Ле); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Л. Дмитерко); Уростав з того визнаття гнів його на Галю, понімав його душу (Марко Вовчок); Туга накочується на нього раптово, несподівано після симфонічних концертів у заводському клубі, на які мало хто ходить із робітничої молоді (О. Сизоненко); Стала приступать їй до серця досада (Леся Українка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Ганна Барвінок); І од власних згуків обдає його гарячим жахом (С. Васильченко); З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (К. Гордієнко); І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі (М. Рильський); Ніколи ще не проймав її такий пекучий сором. Так ганебно розгубитися при першому ж випробуванні (Ю. Шовкопляс); Земля дрижить, гілля тріщить, рев, крик та писк по лісі, аж страх пробирає (І. Франко); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (З. Тулуб); Огортає її серце якась утіха, якась весела надія душу гріє (Панас Мирний); Чорні думки оповивали молоду Лукину: одна думка сумна, а друга сумніша (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Навимовним якимсь щастям її обвиває, коли говорить він до тебе з ласкою!.. (І. Карпенко-Карий); Солодке, глибоке, безмежне потерпання — воно вже повивало мене цілого (Ю. Смолич); Дивні якісь радощі — не то сон, не то дрімота — сповивають його душу (Панас Мирний); Важка, незнана досі млость обволікла його тіло (І. Багмут); Буйко замислюється. Втома долає його (Я. Баш); Його скорив кам'яний сон (Я. Галан); Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка).

забрати—див.i забирати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
забрати—забрати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
забрати—Забрати див.em забирати...Правописний словник Голоскевича
забра́ти—ЗАБРАТИ див. забирати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
забрати—див. забирати....Толковый словарь украинского языка
забрати—техн. забирать захватывать...Украинско-русский политехнический словарь
забрати—Забрати. Взяти. Забрати голос взяти слово. Н позвольте мен панове забрати голос. Я прошу вас гадаю що не вдмовите мен будьте нин мо гост Галп пол. zabra gos взяти с...Українська літературна мова на Буковині
забрати—недок.em забирати док.em забрати братиem to take з собоюem to take with one силоюem to impress оволодватиem to capture час увагуem to engrossзабрати все в сво руки to ta...Українсько-англійський словник
забрати—адабраць браць прыбраць узяць...Українсько-білоруський словник II
забрати—Адабраць...Українсько-білоруський словник II
забрати—адабрацьбрацьпрыбрацьузяць...Українсько-білоруський словник
забрати—em забирати...Українсько-китайський словник
забрати—[zabraty]...Українсько-польський словник
забрати—беру береш zabra zob. забирати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
забрати—сов. от забирати...Українсько-російський словник
забрати—брати взяти забрати соб в голову. . Думати про щонебудь задумуватись над чимсь. Побачать начальники що не поступамось взьмуть соб в голову мабуть суд не по правд треб...Фразеологічний словник української мови