ЖЕРТИ

ВДИВЛЯ́ТИСЯ(УДИВЛЯ́ТИСЯ)(на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь),ВГЛЯДА́ТИСЯ(УГЛЯДА́ТИСЯ),ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що й без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому й без додатка,ДОДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого,РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що, на кого-що й без додатка,ВИТРІЩА́ТИСЯна кого-що,ДОГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, розм.,ЗОРИ́ТИна кого-що, розм.,НАЗИРА́ТИбез додатка, розм.,ПРИЗИРА́ТИСЯдо кого-чого, діал.,ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)в кого-що,ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ(УТУ́ПЛЮВАТИСЯ),ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ(УСТРОМЛЯ́ТИСЯ),ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ(УСТРО́МЛЮВАТИСЯ),ПРОНИКА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОЙМА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОШИВА́ТИ,ПРОКО́ЛЮВАТИ,ПРОМА́ЦУВАТИрозм.,ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИ,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ),Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПРИРОСТА́ТИдо кого-чого,ВПИРА́ТИСЯ(УПИРА́ТИСЯ)в кого-що (у сполуч. зі сл. очима, поглядом);ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)в кого-що,ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ВТУ́ПЛЮВАТИ(УТУ́ПЛЮВАТИ),УПИРА́ТИ(ВПИРА́ТИ)(у сполуч. зі сл. очі, погляд). — Док.:вдиви́тися(удиви́тися),вгле́дітися(угле́дітися),вгля́дітися(угля́дітися),придиви́тися,пригле́дітися,пригля́дітися,пригля́нутися,додиви́тися,роздиви́тися,ви́тріщитися,догляді́тися,нази́рити,впи́тися(упи́тися),вп'ясти́ся(уп'ясти́ся),впну́тися(упну́тися),вту́питися(уту́питися),встроми́тися(устроми́тися),прони́кнути,прониза́ти,пройня́ти,проши́ти,проколо́ти,уп'я́лити(вп'я́лити),прома́цати,проштрикну́ти,прирости́,упе́ртися(впе́ртися),встроми́ти(устроми́ти),вту́пити(уту́пити),упе́рти(впе́рти). З жальним подивом вдивляється мандрівник у найдорожчі місця серед рідних руїн (О. Довженко); Кожна з жінок, удивившись у яку-небудь річ, думала про себе (Панас Мирний); Улас.. з острахом вглядався в море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник); Кінорежисер уважно придивлявся до Сашкового обличчя, наче вивчав кожну його рису, кожен рух (Л. Смілянський); За мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися (О. Досвітній); Він йшов тихо, додивляючись до кожного куща, чи не хитається він, чи не видно з-за його любої йому постаті (Панас Мирний); — Як же ти зберегла все це? — здивовано розпитував Лекс, роздивляючись вже досить приношені, але зараз такі приємні речі (В. Собко); Він повернув раптом голову до людей і витріщився на них страшно (О. Кобилянська); Роботи в мене було небагато — так я тинявся, до всього доглядаючись, до всього дослухаючись (Марко Вовчок); В однім наметі дід не спить; ..І пильно на поле зорить І на туманні оболоні (М. Драй-Хмара); Все назирав (я), чи не побачу похилого стовбура або вигідної гілки (М. Коцюбинський); Впивався (Брянський) гострим поглядом у поле бою (О. Гончар); Як Христя увійшла з самоваром, він так і упився в неї своїми гострими очима (Панас Мирний); Він напружує очі й впинається ними в рядки (І. Кириленко); Скляними очима він вп'явся в стелю (І. Цюпа); Всі за кущами, присівши, уп'ялися очима в один бік (С. Васильченко); Трифонов зупинився навпроти майора і втупився в нього своїми очима (П. Автомонов); Очі (Матюхи) гостро встромилися в Давида (О. Головко); Почав (Герман) уважно слухати та проникати зором у грубу лісову сутінь (І. Франко); (Лікар) пронизує його ясним, сміливим поглядом (М. Коцюбинський); Там ангел помсти злий, суворий.. Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); "До чого це він гне?" — пронизливими.. очима (Омелян) просвічує Терентія (М. Стельмах); Одчиняючи ворота, прошиває (Катря) мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Я. Качура); Ліниво притягнувши до себе коричневу папку з суворою назвою "Справа", прокурор проколов відвідувача суворим поглядом (Ю. Збанацький); Тимко хмурить брови, промацує очима шелюги (Григорій Тютюнник); Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук); Поглинав (Кузь) багатство очима (Григорій Тютюнник); Глянув на Килину так, наче щойно побачив, і тепер усю її вбирає поглядом (Є. Гуцало); Тільки Стасик жер маму блискучим оком (М. Коцюбинський); Штефан.. приріс очима до Миколи (Я. Галан); — Ну що? — знову кинув Прохор і вперся в нього (Никанора) очима (І. Микитенко); Встромляв (Іван) очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі (М. Коцюбинський); Коли Олекса втуплював у нього свої очі (навчився дивитись проникливо), зайда починав мнятися й плутатись (Г. Хоткевич); Пан лейтенант фон-Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла і впирає в мене допитливий погляд своїх сірих очей (П. Колесник).

Ї́СТИ(приймати їжу),СПОЖИВА́ТИ,ЗАЖИВА́ТИ,ЖИВИ́ТИСЯ,УЖИВА́ТИ(ВЖИВА́ТИ)розм.,ПОЖИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ПОЖИВА́ТИрозм.,КУСА́ТИрозм.,ЖУВА́ТИрозм., ірон.,РЕМИГА́ТИвульг.,ТРАПЕЗУВА́ТИзаст., жарт., ірон.,ЗАЇДА́ТИдіал.,ХАРЧУВА́ТИдіал.,ГА́МАТИ(ГА́МКАТИ)дит.,Ї́СТОНЬКИнезм. пестл., дит.,Ї́СТОЧКИнезм. пестл., дит.;ПРИПАДА́ТИдо чого;НАМИНА́ТИрозм.,УМИНА́ТИрозм.,МОЛОТИ́ТИрозм.,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ)розм.,УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ)розм.,УТИРА́ТИ(ВТИРА́ТИ)розм.,РУБА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм.,МОТА́ТИфам.,ЖЕ́РТИвульг.,ЛУПИ́ТИвульг.,ЛО́ПАТИвульг.,ТРІ́СКАТИвульг.,ТРОЩИ́ТИвульг.,ЗАЖИРА́ТИвульг.,ЗЖИРА́ТИвульг.,НАВЕРТА́ТИвульг.,ПЕ́РТИвульг.,ГАТЕЛИ́ТИфам.,ПРАСУВА́ТИфам.,ЗАТИРА́ТИдіал.,ТЛИ́ТИрозм. (жадібно, багато, не відриваючись);КОВТА́ТИрозм.,ГЛИТА́ТИрозм.,ХЛИСТА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм. (перев. ложкою рідку страву),ЛИГА́ТИвульг. (поспіхом, не жуючи);ПОЇДА́ТИ,ПІДМІТА́ТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИрозм.,ПРОГЛИНА́ТИрозм.,ПОЖИРА́ТИвульг.,ПРОЖИРА́ТИрозм. вульг. (жадібно, повністю);ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ(ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ(ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПОКРІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (трохи);ЧА́ВКАТИрозм.,ЧВА́КАТИрозм.,ЧВАКОТІ́ТИрозм.,ЧВЯ́КАТИрозм. (їсти, голосно прицмокуючи губами). — Док.:з'ї́сти,спожи́ти,зажи́ти,поживи́тися,ужи́ти(вжи́ти),пожи́ти,укуси́ти(вкуси́ти),зжува́ти,зремиґа́ти,заї́сти,га́мнути(га́мкнути),зага́мати(зга́мати)(зга́мкати),припа́сти,ум'я́ти(умня́ти),умолоти́ти(вмолоти́ти),вбра́ти(убра́ти),укла́сти(вкла́сти),уте́рти(вте́рти),зруба́ти,змота́ти,убга́ти(вбга́ти),зже́рти,злупи́ти,зло́пати,поло́пати,стрі́скати,строщи́ти,заже́рти,зже́рти,наверну́ти,спе́рти,проковтну́ти,злига́ти,пої́сти,підмести́,поглину́ти,проглину́ти,поже́рти,проже́рти,підживи́тися,підкріпи́тися,покріпи́тися,підси́литися. Кажуть сусіди, що тут ходили, — її сім'я все макуху їла і стала примішувати бадилля, назбиране з осені (В. Барка); Широко живеш, Мар'яне: ковбасу споживаєш! (М. Стельмах); Вона сиділа у своїй скромній світличці.. й заживала проскурку (М. Коцюбинський); Декотрі шукають затінку, інші виймають харчі й живляться (Леся Українка); Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає! (прислів'я); Малому було все байдуже: аби поживився, виспався, скупався, він більше і не бажав (О. Маковей); Поживай Хведьку, то хрін, то редьку (М. Номис); За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що і самому кусати і вивезти лишнє на продаж (Панас Мирний); Дика коза унадилась до чоловіка в город капусту жувати (казка); Балоун ремиґав партику солдатського хліба (переклад С. Масляка); Отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувати (О. Стороженко); Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (О. Кобилянська); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина); Жінка сало гамнула та на кота звернула (М. Номис); І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов); (Квасилиха:) Їсточки вже так скортіло, аж тім'ячко болить... (М. Кропивницький); Грицько.. хотів припасти до бублика.., але зупинивсь (Б. Грінченко); Я собі сидів за столом, вряди-годи прислухався до лотокового шуму жіночих голосів і наминав смачні страви (Є. Гуцало); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Яновський); Умолотити тарілку борщу; Рябку й не сниться, не верзеться.. Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає (П. Гулак-Артемовський); Він собі спродав глину та пригощається десь у молодиці, укладає пухкенькі вареники з вишнями (О. Гончар); — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (В. Собко); — Як мотає? Наче три дні не їв (С. Васильченко); Устав хазяїн, сів — жере, аж чавка... (збірник "Україна сміється"); (Євфросина:) Тепер люде стали багато їсти. Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький); — Лопай, нечиста сило! Тільки йому й робити, що цілісінький день їсть (а лопав здорово) та спить (О. Стороженко); — Ти от поїхав у місто, краватки носиш, а гнойку понюхати боїшся, хоча сало любиш тріскати (Григір Тютюнник); Черва.. так то їла листя, а то вже гіллячки трощить (Остап Вишня); Зажер усе, нічого не зіставив (Словник Б. Грінченка); Гусінь капусту зжерла; — Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну луску хліба прасує, — знаємо! (Г. Косинка); Панотець затирав сметану з свіжим сиром (А. Свидницький); — Було не тлити весь ранок, було собі лишати й на вечір! — сказав дід Панько (І. Франко); Йому б оце лежати на печі, та вареники ковтати, та люльку смоктати (З. Мороз); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); Учивсь (Гриць) дуже добре, а їв у бурсі дійсно геніально.. Поїдав не тільки свої порції, але й товаришів (О. Маковей); З їжі підмів все, що знайшлося у Валета на кухні (П. Дорошко); Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Ю. Збанацький); Він (Хо) присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Ю. Смолич); Пес пожирає пиріг, витягає довженную спину.., печеру усю затуляє (М. Зеров); Та я тоту бурішечку гірко прожираю, Варениці на полиці, на них позираю (коломийка); Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (М. Коцюбинський); Вони так не дуже поспішалися до шахти й устигли дома гарненько підкріпитись (С. Черкасенко); Всі.. покріпилися їдою на тому самому місці, де вчора вечері заживали (переклад М. Лукаша); Всю дорогу вона чавкала смажену курку (П. Панч); Чвакати паляницю. — Пор. 1.ковта́ти, 1.спожива́ти, 1.харчува́тися.

МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань),БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ,ЗАКАТО́ВУВАТИ,МОРДУВА́ТИ,ЗАМОРДО́ВУВАТИ,НІ́ВЕЧИТИ,РОЗПИНА́ТИ(завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань);КАРА́ТИ(завдавати мук, тортур);ТЕРЗА́ТИ,РОЗТЕ́РЗУВАТИ,РОЗША́РПУВАТИ,РОЗДИРА́ТИ,КРА́ЯТИ,РОЗКРА́ЮВАТИ,РІ́ЗАТИ,СУШИ́ТИ,КРУШИ́ТИ,ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань);ДОКУЧА́ТИ,ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою — про думки, почуття тощо);ПЕКТИ́,ПАЛИ́ТИ,СПА́ЛЮВАТИ(дуже хвилювати — про певні відчуття, переживання);МОРИ́ТИ,ЗМО́РЮВАТИ(доводити до виснаження, знемоги);МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИ)розм. (не давати спокою);ТИРА́НИТИ,ТИРАНІЗУВА́ТИ(зумисне завдавати моральних мук комусь). — Док.:заму́чити,зму́чити,закатува́ти,замордува́ти,поні́вечити,розіпну́ти,покара́ти,розтерза́ти,розша́рпати,розде́рти(розідра́ти),розкра́яти,ізсуши́ти,доку́чити,згри́зти,з'ї́сти,спекти́,спали́ти,змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала (мати), мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); (Єпископ:) І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); — Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); — Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають — я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ'яненко); — Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); — Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, а туга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнували Солохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п'єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); — Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили (опришки) про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

жерти—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem жеравши жеручижратьДеепричастная формаem жря...Большой украинско-русский словарь
жерти—жеру жереш недок.i перех.i i безi додаткаi. вульг. сти жадбно багато чогонебудь. зневажл. Взагал сти. Подаючи нищити. перен. Спалюючи знищувати щонебудь з великою швидкс...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
жерти—жерти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
жерти—жерти жеиsupреuш жеиsupреиsupмоu жеиsupреиsupтеu нак.em жеиsupриu жеи...Орфоепічний словник української мови
жерти—жертие жеиру жеиреш жеиреимо жеиреите нак. жеири жеирт....Орфоэпический словарь украинского языка
жерти—Жерти жеру жереш жеруть жери рм рть жер жерла...Правописний словник Голоскевича
жерти—див.em сти...Словник синонімів Вусика
жерти—жадбно сти о. запихатися уминати трощити трскати лопати пальне пожирати поглинати серце гризти....Словник синонімів Караванського
же́рти—ЖЕРТИ жеру жереш недок. перех. без додатка. . вульг. сти жадбно багато чогонебудь. Довку лев не втомиться ягнят покрних жерти Л. Укр. Тлькино полягали [наймити] ще й ...Словник української мови в 11 томах
жерти—жеру жереш недок. перех. em безem додаткаem. вульг. сти жадбно багато чогонебудь. зневажл. Взагал сти. Подаючи нищити. перен. Спалюючи знищувати щонебудь з великою шв...Толковый словарь украинского языка
жерти—To glut to guzzle to gorge to devour to grub to gut...Українсько-англійський словник
жерти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
жерти—Spise de...Українсько-датський словник
жерти—em em...Українсько-китайський словник
жерти—Spise...Українсько-норвезький словник
жерти—жеру жереш re...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
жерти—грубо жрать лопать перен. пожирать...Українсько-російський словник
жерти—ta...Українсько-шведський словник
жерти—сти подати жерти пожирати т. н. очима оком. . кого. Невдривно пильно дивитися на когонебудь виявляючи при цьому певн почуття любов неприязн ненавист т. н. Парубки мовчк...Фразеологічний словник української мови