ЖЕБРАК

БІДНЯ́К(бідна, убога людина),БІ́ДНИЙ,УБО́ГИЙ(ВБО́ГИЙ),БІДА́Крозм.,БІДА́Ррозм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил. розм.,НУЖДА́Рпідсил. розм.,ГО́ЛИЙпідсил. рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл.,ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл.,ГОЛЬТІПА́КА(ГУЛЬТІПА́КА)зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК(ГОЛОШТА́Н)(ГОЛОШТА́НЕЦЬ)(ГОЛОШТА́НЬКО)зневажл.,ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл.,ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст.,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З(КОСТОГРИ́ЗА)заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал. зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал. зневажл.,ПА́УПЕРкнижн. Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів'я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім'ї був п'ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини — єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ'яненко); Пригадалося, як бідував його батько, — вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); — І в мене, Мар'яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); — Тебе хотять (хочуть) сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай (Гафійку), каятимешся потім (М. Коцюбинський); — Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! — крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. — Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); — Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); — Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); — Геть, голоштанці! — ревли вони (майстри) (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу (у Митрофана) (М. Стельмах); — Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під'їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій — начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); — Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! — і, заграбаставши в жменю землі, почали (бандити) набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); — Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв'язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства — сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі — дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто — дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); (Чичеря:) Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); — Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).

БОСЯ́Крозм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії),ХАЛАМИ́ДНИКзаст.;ЛЮ́МПЕНрозм.,ДРАБдіал., зневажл. (безвідносно до країни). Він (дід), здається, весь вік тільки те й робив, що мандрував. Тато його дуже не любив, називав босяком та волоцюгою (А. Дімаров); Забажалося йому побути між "халамидниками" — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний); Я — люмпен. Ця гарна чужоземна назва на нашу мову перекладається так: обідранець-пройдисвіт або щось подібне — таке саме негарне й ганебне (Д. Бузько); — Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко). — Пор. 1.бродя́га, 1.жебра́к.

ЖЕБРА́К(людина, яка живе з милостині),СТА́РЕЦЬ,ПРОХА́Ч,СТАРЦЮ́ГАзневажл.,КАНЮ́КАзневажл.,ТОРБА́Ррозм.,ТОРБЕ́ШНИКрозм.,ТОРБОТРЯ́Срозм. рідше,ТОРБОТРУ́Срозм. рідше,ПРОША́Кдіал.,ДІДдіал.,ЛА́ЗАРзаст. Оксана.. взяла окраєць хліба, хотіла нести жебракові (В. Минко); Старці під берестом поснули (Т. Шевченко); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); — Кобзар — то жебрак, старцюга, за милостину грає (Ф. Бурлака); — То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький); Голод з новою силою погнав на села торбешників (Ю. Збанацький); (Кміта:) Я мусив пошитись в торботруси й цим заробляв собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький); Глумиться (Яким) старому й молодому, пакостить прошакові, шпурляє грудьми (С. Ковалів); Захтів у діда випросити хліба (М. Номис); Хто всякі квітки хлопцям пришиває? — Я, Варка Луценкова; хто.. лазарів передражнює? — Я! (Панас Мирний). — Пор. 1.бося́к.

жебрак—ЖЕБРАК Антон Романович [ . . дер. Збляны Гродненской губ. . Москва] советский генетик и селекционер акад. АН БССР . Чл. КПСС с . Окончил Моск. с.х. академию им. К. А. Т...Большая советская энциклопедия
жебрак—мен. чол. роду жив. людина яка живе з милостинi старець. дуже бiдна людинанищий...Большой украинско-русский словарь
жебрак—а ч.i Людина яка живе з милостин старець. Дуже бдна людина....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
жебрак—жебрак а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
жебра́к—жебрак ж. жебрачка жебран людина яка живе з милостин старець який ходить на жебри тобто на збирання милостин звдси ходити на жебри просити милостиню кажуть Пшов дд на ж...Жайворонок. Знаки української етнокультури
жебрак—жебрак менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
жебрак—жебрак м.em на акоuвакуu кл.em аuчеиsup мн.em акиu ак...Орфоепічний словник української мови
жебрак—жеибрак ака м. на аковаку кл. ачеи мн. аки ак....Орфоэпический словарь украинского языка
жебрак—Жебрак ка ков раче! раки кв...Правописний словник Голоскевича
жебрак—ЖЕБРАК польск. zebrak. Нищий. Словарь иностранных слов вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н. нищий...Словарь иностранных слов русского языка
жебрак—а м.iПол. ebrak.Един.iНищей прошака жебрак. ЛВsup I ....Словарь русского языка XVIII в
жебрак—жебрак сущ. колво синонимов нищий Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы нищий...Словарь синонимов II
жебрак—жебракstrong попрошайка живущй подвянемъ [Ф] прошак що живе з милостин. в.Фр. [III]...Словник з творів Івана Франка
жебрак—Голобриш дд жебра жебран злидень злидняк канюка ковдош койдош лабза дал.em лазар либець лигир лигиряка прохач прошак рахман старець старцюга старцюган старчиха ж.em торбе...Словник синонімів Вусика
жебрак—старець прохач прошак тор бар дд зн. торботряс кландало кландига д. гдира у фр. лазар р. старун П. БДАР злидняк....Словник синонімів Караванського
жебра́к—ЖЕБРАК а ч. . Людина яка живе з милостин старець. Хата до котро ми зайшли то була напврозвалена стара кучка житло старого дда жебрака Фр. Безногий Шпулька був головою...Словник української мови в 11 томах
жебрак—ЖЕБРАК Антон Романович генетик и селекционер академик и президент АН Белоруссии. Основные труды по гибридизации полиплоидии и иммунитету растений филогении и биологиче...Современный энциклопедический словарь
жебрак—а ч. Людина яка живе з милостин старець. Дуже бдна людина....Толковый словарь украинского языка
жебрак—Beggar pauper mendicant cadger амер.em panhandler...Українсько-англійський словник
жебрак—жабрак...Українсько-білоруський словник II
жебрак—Жабрак...Українсько-білоруський словник II
жебрак—жабрак...Українсько-білоруський словник
жебрак—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
жебрак—Fattigmand tigger...Українсько-датський словник
жебрак—em...Українсько-китайський словник
жебрак—Fattigmann tigger...Українсько-норвезький словник
жебрак—[ebrak]...Українсько-польський словник
жебрак—а m ebrak...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
жебрак—нищий попрошайка разг. побирушка як жебрак в знач. нар. как нищий [попрошайка побирушка] нищенски...Українсько-російський словник
жебрак—Tiggare...Українсько-шведський словник