Словник синонімів української мови

ЖАРТІВНИК

ДОТЕ́ПНИК,ГОСТРОСЛО́В(ГОСТРОСЛІ́В)розм. Клим Стурчак ще замолоду визначався надвинятковою забудькуватістю і відтоді з легкої руки якогось сільського грамотія-дотепника дістав прізвисько Феномен (В. Логвиненко); Знайшлися в області такі гострослови, що жартома прозвали Легкоступа "кандидатом бур'янознавства" (І. Цюпа). — Пор.жартівни́к,насмі́шник.

ЖАРТІВНИ́К(той, хто любить жартувати),ЖАРТУ́Н,ВЕСЕЛУ́Н,КУМЕ́ДНИКрозм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.,СМІХУ́Нрозм.,СМІХОТУ́Нрозм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм.,СМІХОТВО́РЕЦЬрозм.,СМІХОТВО́Рзаст. Старий залізничник здивовано глянув на жартівника (М. Томчаній); Гомеричний сміх був нагородою жартунові (А. Кримський); Автором дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І. Муратов); Януш щиро і весело засміявся. — Кумедник ви, пане Наливаю (І. Ле); Він був душею Запорозької Січі, підносив дух скривджених і підупалих, вселяв віру в справедливу грядущину.. Кобзар, бандурист, співець, кобзар-лірник, перебендя... (з газети); Семен вглядається уважно в обличчя цього батарейного сміхуна (Л. Смілянський); — Веселий він! — говорять всі, хто зна його одверту, непідробну вдачу. — А сміхотун! — хтось скаже на додачу (В. Бичко); (Жандарм:) Здох би-сь! Гарно ти мені здоровля зичиш! Ха-ха-ха! Сміхованець з тебе, Миколо, бігме, сміхованець! (І. Франко); Вася, перший на заводі сміхотворець, аж присідає, аж до землі припадає — регочеться (О. Ковінька); (Королівна:) Хто напотужується других смішить — смішить більш самого себе. Надивилася я на таких сміхотворів (М. Кропивницький). — Пор.доте́пник,насмі́шник.

НАСМІ́ШНИК(той, хто любить насміхатися),ПЕРЕСМІ́ШНИКрозм.,КЕПКУ́Нрозм.,ЗУБОСКА́Лзневажл.,СКАЛОЗУ́Б(СКАЛИЗУ́Б)зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В. Собко); — Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, — захихикав старий Патлатий (П. Загребельний); А голос дрижить, в горлі пересохло. Хотіла (Леся) вже простягти руку до склянки з водою і побоялася — ще піднімуть на сміх зубоскали (А. Хижняк). — Пор.доте́пник,жартівни́к.

  1. жартівникмен. чол. роду жив.той хто любить жартуватишутник...Большой украинско-русский словарь
  2. жартівника ч.i Той хто любить жартувати у знач. жартун....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. жартівникжартвник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. жартівникжартвник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. жартівникАртист перен.emрон.em баляндрасник балясник веселун весельчак вигадник витвака витвник гострослов гострословець дотепник жартвливий жартливий жартовливий жартун забавник ...Словник синонімів Вусика
  6. жартівникжартун кумедник смхун смхотун дотепник не. скализуб суч. скалозуб у дях пустун б.з. чмут пор. КОМЕДЯНТ....Словник синонімів Караванського
  7. жартівни́кЖАРТВНИК а ч. Той хто любить жартувати у знач. жартун. [Горлов] Жартвник же ти. Який був у молодост такий залишився Корн. II Вс засмялися а старий залзничник здивован...Словник української мови в 11 томах
  8. жартівника ч. Той хто любить жартувати у знач. жартун....Толковый словарь украинского языка
  9. жартівникWag joker facetious person jester амер.em funster...Українсько-англійський словник
  10. жартівник...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  11. жартівникem...Українсько-китайський словник
  12. жартівникSkyer...Українсько-норвезький словник
  13. жартівник[artiwnyk] artowni figlarz filut...Українсько-польський словник
  14. жартівникжартун а m artowni dowcipni...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  15. жартівникжартун шутник...Українсько-російський словник