ДОЇЖДЖАТИ

ПІД'ЇЖДЖА́ТИ(їдучи, наближатися до когось, чогось),ПІД'ЇЗДИ́ТИ,НАД'ЇЖДЖА́ТИ,НАД'ЇЗДИТИ,ДОЇЖДЖА́ТИ,ДОЇЗДИ́ТИ,ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм.,ПІДКО́ЧУВАТИрозм.;ПІДРУ́ЛЮВАТИ,ПРИРУ́ЛЮВАТИ(літаком, автомобілем; про літак, автомобіль);ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). — Док.:під'їхати,над'ї́хати,дої́хати,підкоти́тися,підкоти́ти,підрули́ти,прирули́ти,підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під'їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під'їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над'їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над'їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують (поїзди) до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). — Пор. 1.приїжджа́ти.

ПРИЇЖДЖА́ТИ(їдучи, прибувати кудись),ПРИЇЗДИ́ТИ,ДОЇЖДЖА́ТИ,ДОЇЗДИ́ТИ,ПРИКО́ЧУВАТИрозм.,ПРИКО́ЧУВАТИСЯрозм.,З'ЇЖДЖА́ТИзаст.,З'ЇЗДИ́ТИзаст.;НАЇЖДЖА́ТИ,НАЇЗДИ́ТИ(перев. у якій-небудь кількості);ЗАЇЖДЖА́ТИ,ЗАЇЗДИ́ТИ(ненадовго або за кимсь, чимсь). — Док.:приї́хати,дої́хати,прикоти́ти,прикоти́тися,з'їхати,наї́хати,заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться — аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); — Отсе так і побіжу, як ген купці з'їжджають у двір (Г. Квітка-Основ'яненко); Рік у рік з'їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). — Пор. 1.під'їжджа́ти.

доїжджати—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem дожджавши дожджаючидоезжатьДеепричастная формаem доезжая...Большой украинско-русский словарь
доїжджати—аю аш i доздити жджу здиш недок.i дохати ду деш док.i дучи добиратися до чогонебудь пджджати прижджати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
доїжджати—дожджати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
доїжджати—Дожджати жджаю жджаш...Правописний словник Голоскевича
доїжджа́ти—ДОЖДЖАТИ аю аш ДОЗДИТИ жджу здиш недок. ДОХАТИ ду деш док. дучи добиратися до чогонебудь пджджати прижджати. Скоро став козак з походу прибувати. Став до нових ворт. дож...Словник української мови в 11 томах
доїжджати—аю аш em доздити жджу здиш недок. дохати ду деш док. дучи добиратися до чогонебудь пджджати прижджати....Толковый словарь украинского языка
доїжджати—недок.em дожджати док.em дохатиto arrive atem to reach...Українсько-англійський словник
доїжджати—em...Українсько-китайський словник
доїжджати—дсл....Українсько-польський словник
доїжджати—аю аш dojeda...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
доїжджати—несов. дожджати сов. доздити дохати доезжать доехать...Українсько-російський словник