ДОКУЧИТИ

МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань),БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ,ЗАКАТО́ВУВАТИ,МОРДУВА́ТИ,ЗАМОРДО́ВУВАТИ,НІ́ВЕЧИТИ,РОЗПИНА́ТИ(завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань);КАРА́ТИ(завдавати мук, тортур);ТЕРЗА́ТИ,РОЗТЕ́РЗУВАТИ,РОЗША́РПУВАТИ,РОЗДИРА́ТИ,КРА́ЯТИ,РОЗКРА́ЮВАТИ,РІ́ЗАТИ,СУШИ́ТИ,КРУШИ́ТИ,ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань);ДОКУЧА́ТИ,ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою — про думки, почуття тощо);ПЕКТИ́,ПАЛИ́ТИ,СПА́ЛЮВАТИ(дуже хвилювати — про певні відчуття, переживання);МОРИ́ТИ,ЗМО́РЮВАТИ(доводити до виснаження, знемоги);МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИ)розм. (не давати спокою);ТИРА́НИТИ,ТИРАНІЗУВА́ТИ(зумисне завдавати моральних мук комусь). — Док.:заму́чити,зму́чити,закатува́ти,замордува́ти,поні́вечити,розіпну́ти,покара́ти,розтерза́ти,розша́рпати,розде́рти(розідра́ти),розкра́яти,ізсуши́ти,доку́чити,згри́зти,з'ї́сти,спекти́,спали́ти,змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала (мати), мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); (Єпископ:) І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); — Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); — Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають — я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ'яненко); — Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); — Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, а туга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнували Солохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п'єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); — Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили (опришки) про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

НАБРИ́ДНУТИкому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності),ОБРИ́ДНУТИ,ДОКУ́ЧИТИ,НАДОКУ́ЧИТИ,НАДОЇ́СТИрозм.,НАСТИ́РИТИСЯрозм.,ПРЕДОКУ́ЧИТИпідсил. розм.,ЗНАВІСНІ́ТИпідсил. розм.,ОНАВІСНІ́ТИпідсил. розм., рідше,ОСОРУ́ЖИТИСЯпідсил. розм.,ОСТОГИ́ДНУТИпідсил. розм.,ОСТОГИ́ДІТИпідсил. розм.,НАСТОГИ́ДНУТИпідсил. розм.,ОСТОБІ́СІТИпідсил. фам.,ОСТОЧОРТІ́ТИпідсил. фам.,НАСТОБІ́СІТИпідсил. фам.,НАСТОЧОРТІ́ТИпідсил. фам.,ОБІСІ́ТИпідсил. фам., рідше,ОЧОРТІ́ТИпідсил. фам., рідше,ОПРИ́КРИТИСЯрідше,ОПРИ́КРІТИрідше,СПРИ́КРИТИСЯрідше,НАПРИ́КРИТИСЯдіал.,НАЗОЛИ́ТИдіал.,ОПОГАНІ́ТИдіал.,ЗБРИ́ДНУТИдіал.,НАДОЗО́ЛИТИдіал.,ОСТИ́ТИдіал.;ПРИЇ́СТИСЯрозм.,ПРОЇ́СТИСЯрозм. рідше (утратити інтерес для кого-небудь);ЗНУ́ДИ́ТИрозм.,ЗАНУ́ДИ́ТИрозм. (кого, що — ви́кликати нудьгу в кого-небудь). — Недок.:набрида́ти,обрида́ти,докуча́ти,надокуча́ти,надоїда́ти,насти́рюватися,наприкря́тися,надозо́лювати,остива́ти,приїда́тися,проїда́тися,ну́ди́ти. — Набридло лежати — страх як!.. — знову промовляє хворий (Л. Смілянський); Христі вже обридла лайка та кривда Грицькова (Панас Мирний); Йон згоджувався на все: йому й самому докучила вся ця історія (М. Коцюбинський); Родинна сцена мені вже стала надокучати (І. Франко); (Ковшик:) І все життя хочете малювати колгоспників? Не надоїсть вам? (О. Корнійчук); Їй так остобісіла служба в панів та безперестанна робота, так настирились пани (М. Коцюбинський); Остогидла важка робота, знавісніла, як нудний тьмяний осінній день (В. Козаченко); — Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. Надокучило! (Марко Вовчок); Їй жизнь (життя) зробилася немила, і осоружився весь світ (І. Котляревський); — Іди, — сказав той (дід), — хоч оленячого м'яса поїси, бо риба вже настогидла (І. Багмут); — Ніхто мені нічого не заподіяв, — осточортіли мені ваші злидні собачі! (Л. Яновська); Бувало, йому до печінок настобісіє балаканина на сходці (М. Рудь); Терпіли довго, але насточортіло, і тепер ось піднялись, щоб здобути все, що належить людині (О. Гончар); (Писар:) Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (І. Карпенко-Карий); Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри (Б. Грінченко); Їй оприкріло надокучливе зимове життя — вона рвалася на волю (В. Земляк); Вона (жінка) йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Б. Грінченко); — О, вже мені те письмо остило та опоганіло (Г. Квітка-Основ'яненко); Однак дуже-таки надозолила Кабарда січовикам (О. Стороженко); — Я кажу, бо знаю, Олег. Усе тобі тут приїсться, минеться і потягне додому (О. Лупій); Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами (В. Гжицький); — Послухай, що тобі казатиму. Не зануджу тебе довгим оповіданням (І. Франко). — Пор.спроти́витися.

докучити—комучомуem дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem докучившинадоестьДеепричастная формаem надоев...Большой украинско-русский словарь
докучити—див.i докучати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
докучити—докучити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
докучити—Докучити кучу чиш чать...Правописний словник Голоскевича
докучити—понять уяснить себе выведать проникнуть...Сербско-русский словарь
доку́чити—ДОКУЧИТИ див. докучати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
докучити—див. докучати....Толковый словарь украинского языка
докучити—недок.em докучати док.em докучитиto bother to annoy to trouble to worry to pester to plague проханнямиem to importune...Українсько-англійський словник
докучити—[dokuczyty]...Українсько-польський словник
докучити—сов. от докучати...Українсько-російський словник