ДОКОРЯТИ

ДОКОРЯ́ТИкому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь),ДОРІКА́ТИ,ЗАКИДА́ТИкому що,КОРИ́ТИкого,КАРТА́ТИкого,ГА́НИТИкого,ВИГОВО́РЮВАТИкому,ВІДЧИ́ТУВАТИкого,ВИЧИ́ТУВАТИ,НАРІКА́ТИна кого, розм.,ПРОБИРА́ТИкого, розм.,ПОПРІКА́ТИкого, розм.,ТОЧИ́ТИкого, розм.,ПИЛЯ́ТИкого, розм.,ПОЇДА́ТИкого, розм.,Ї́СТИкого, часто зі сл. поїдом, розм.,ЦВІ́КАТИ(ЦВІ́РКАТИ)кому, перев. зі сл. в очі, розм.,ДОМОВЛЯ́ТИкому, розм. рідше,ЖУРИ́ТИкого, розм. рідше,ЗОЛИ́ТИкого, розм. рідше,ПЕНЯ́ТИна кого, рідко кого, розм., заст.,УКОРЯ́ТИкого, діал.,ДОКА́ЗУВАТИкому, діал.,ВИПОМИНА́ТИкому, зах.,ВИМОВЛЯ́ТИкому, діал.,ДОГАНЯ́ТИкому, діал.,УРІКА́ТИ(ВРІКА́ТИ)кому, кого і без додатка, діал.;КОЛО́ТИкого, розм.,ШТРИКА́ТИкого, розм. (особливо в'їдливо, дошкульно). — Док.:докори́ти,доректи́,дорікну́ти,заки́нути,скарта́ти,ви́говорити,відчита́ти,ви́читати,пробра́ти,попрікну́ти,цві́кнути(цві́ркнути),пожури́ти,попеня́ти,укори́ти,доказа́ти,ви́мовити,уректи́(вректи́),уколо́ти(вколо́ти),штрикну́ти,штрикону́ти. Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Марко Вовчок); — Ти закидаєш мені, що я не знаю того, що діється довкола нас (І. Франко); Жінка Гельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський); Сварив і картав людей (бесідник), що вони самі тій кривді винні, бо намість з'єднатися разом і допомагати собі, то вони ще помагають панам у тій кривді (Лесь Мартович); Пані й панночки іще на мене обіжаються.. Котра не прийде — дорікає та ганить, і словом, і оком (Марко Вовчок); — А я ж тобі колись у жнива дитину тішила!.. Так, звичайно, виговорювала свекруха Варці (Грицько Григоренко); — Як приїхав з дідом секретар, та як викликав Гаркушу прямо з постелі в контору, та як узяв його в шори, та як заходився відчитувати (І. Рябокляч); Вона раділа кожній новій роботі, сердилася, коли Тарас зволікав надсилку, вичитувала, докоряла йому в листах (О. Іваненко); — Навіщо ти, Романе, запустив оту бороду та ті патли? — нарікала на його Соломія (І. Нечуй-Левицький); Інспектор якось пробирав одного малого учня, гімназиста, за якусь провину (Олена Пчілка); (Домаха:) Чого ви тільки не казали на мене, чим тільки не попрікали мене?.. (М. Кропивницький); — Та в городі тільки й жити! Там вільно, там людно... Ніхто тебе не примічає, ніхто не пиляє, не точить, не золить (Панас Мирний); А що вже наймита маленького, то він (хазяїн) поїдав немилостиво (Марко Вовчок); — Їсть мене господиня, як іржа залізо, за ті поросята (Ганна Барвінок); — І ви вже навчилися від старого пана цвікати мені в очі моєю службою (І. Франко); — Як ви мені, бабуню, на перешкоді станете — умру!.. І не гомоніть! Не домовляйте! (Марко Вовчок); Мати хитала головою й журила сина. — Хіба ж можна отак робити? (А. Головко); Билинка косаря пеняла, Що рано скошена — зов'яла (Л. Боровиковський); Оксану і Микося я не укоряю за те, що вони мені не пишуть (Леся Українка); Було старий і стане доказувать жінці: — На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? (О. Стороженко); Той не батько, хто випоминає дитині всю свою трату на нього (С. Руданський); Мати суворо вимовляла дочці: ходить, як п'яна, впору не з'їсть, не засне (К. Гордієнко); Горнець котлові доганяє, а обоє смільні (прислів'я); З шинкаря (Максим) насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Панас Мирний); Гостра була на язик Казимирова жінка, так і штрикала його словами (І. Муратов). — Пор. 1.осу́джувати.

ЛА́ЯТИ(різкими словами висловлювати осуд, докори),СВАРИ́ТИ,ЛА́ЯТИСЯ,СВАРИ́ТИСЯ,КАРТА́ТИ,ГА́НИТИ,ГРОМИ́ТИ,РОЗНО́СИТИпідсил.,КЛЯ́СТИ́розм.,ВІДЧИ́ТУВАТИрозм.,ЧИ́СТИТИрозм.,ГРІ́ТИрозм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ГРИ́ЗТИрозм.,НАБИРА́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЧЕСА́ТИрозм.,ПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЦЮВА́ТИрозм.,РОЗДРАКО́НЮВАТИрозм.,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,КОСТИ́ТИфам. рідко,ЧЕСТИ́ТИзаст.,ЛОТО́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,БЕ́ШТАТИдіал.,БА́НИТИдіал.,БАНІТУВА́ТИдіал.;ГРИ́МАТИ(голосно);КОРЕНИ́ТИ,КРОПИ́ТИжарт. (дошкульно). — Док.:ви́лаяти,пола́яти,нала́яти,обла́ятирідкови́сварити,посвари́ти,насвари́тирозм.ви́лаятися,нала́ятися,насвари́тисярозм.зга́нити,ви́ганити,рознести́,відчита́ти,пошпе́тити,ви́шпетити,набра́ти,роздрако́нити,ви́бештуватидіал.ви́банітувати,нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме — таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти (Цезар) бунтівник (переклад М. Зерова); Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); — Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); — Он як він її перчить. Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); — Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); — Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); — То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); — І де ти, Ганко, волочишся стілький час? — гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ'яненко); — Це ти тут свекор над усіма, — почала вона кропити Макара (С. Васильченко). — Пор.докоря́ти.

ОСУ́ДЖУВАТИ(виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення),ЗАСУ́ДЖУВАТИ,СУДИ́ТИ,ГУ́ДИТИ,ОГУ́ДЖУВАТИ(ОБГУ́ДЖУВАТИрозм.),ГА́НИТИ,ПЛЯМУВА́ТИ,ОСУДЖА́ТИрідше,ПЛЯМИ́ТИрідше,ГАНЬБИ́ТИпідсил.,ТАВРУВА́ТИпідсил.,ШЕЛЬМУВА́ТИпідсил.,ГАНЬБУВА́ТИпідсил.,ХУЛИ́ТИпідсил. книжн.;БРИ́ТИрозм. (влучно, гостро). — Док.:осуди́ти,засуди́ти,посуди́ти,огу́дити(обгу́дити),загу́дити,ви́ганити,зга́нити,ви́ганьбити. (Джен:) Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть — огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь — не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум'яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); — Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). — Пор.докоря́ти.

докоряти—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem докоряючикомучому когощо i без додатка виражати сво незадоволення з приводу чогонебудьзвинувачувати когось у чомусь до...Большой украинско-русский словарь
докоряти—яю яш недок.i докорити рю риш док.i комуi чомуi розм.i когоi щоi i безi додаткаi.Виражати сво незадоволення з приводу чогонебудь звинувачувати когось у чомунебудь дорка...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
докоряти—докоряти дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
докоряти—Докоряти ряю ряш докорити рю риш рять кому...Правописний словник Голоскевича
докоряти—див.em доркати лаяти...Словник синонімів Вусика
докоряти—ДОРКАТИ вичитувати читати мораль картати кого вражати докорами д. уркати згадуючи грхи виказувати виговорювати п! ГУДИТИ....Словник синонімів Караванського
докоряти—виражати невдоволення доркати з сваркою картати розм. вичитувати кому журити кого сти подом цьвкати в оч....Словник синонімів Полюги
докоря́ти—ДОКОРЯТИ яю яш недок. ДОКОРИТИ рю риш док. кому чому розм. кого що без додатка. Виражати сво незадоволення з приводу чогонебудь звинувачувати когось у чомунебудь доркати...Словник української мови в 11 томах
докоряти—вибивати колоти очstrong кому ким чим за що цвкати вstrong очstrong кому.Почув Грицько та ще дужче сказився вилаяв Федора трохи не бив нахвалявся що вн сього Притику з у...Словник фразеологічних синонімів
докоряти—яю яш недок. докорити рю риш док. комуem чомуem розм. когоem щоem em безem додаткаem. Виражати сво незадоволення з приводу чогонебудь звинувачувати когось у чомунебудь до...Толковый словарь украинского языка
докоряти—rebuke reproach reprobate...Украинско-английский юридический словарь
докоряти—недок.em докоряти док.em докоритиto reproach to upbraid to rebuke to chide to reprobate to reprove to twit to cast to throw in ones teeth амер.em to call down...Українсько-англійський словник
докоряти—дакараць...Українсько-білоруський словник II
докоряти—Дакараць...Українсько-білоруський словник II
докоряти—дакараць...Українсько-білоруський словник
докоряти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
докоряти—Bebrejde...Українсько-датський словник
докоряти—em em...Українсько-китайський словник
докоряти—Bebreide...Українсько-норвезький словник
докоряти—яю яш dokucza robi wymwki...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
докоряти—несов. докоряти сов. докорити кому укорять корить разг. укорить кого упрекать упрекнуть разг. попрекать попрекнуть кого напоминать о чмн. неприятном несов. разг. журить...Українсько-російський словник
докоряти—Klandra...Українсько-шведський словник