Словник синонімів української мови

ДОКАЗАТИ

ДОВО́ДИТИ(підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами),ДОКА́ЗУВАТИ,ОБҐРУНТО́ВУВАТИ,МОТИВУВА́ТИ,УМОТИВО́ВУВАТИ(ВМОТИВО́ВУВАТИ),ПОКА́ЗУВАТИ,АРГУМЕНТУВА́ТИкнижн.,ПРИСВІ́ДЧУВАТИдіал.;ОБСТАВЛЯ́ТИ,ПІДПИРА́ТИрозм. (надавати вірогідності чомусь);ДОКУМЕНТУВА́ТИ(користуючись документами);ПОБИВА́ТИ(наводячи неспростовні докази). — Док.:довести́,доказа́ти,обґрунтува́ти,умотивува́ти(вмотивува́ти),показа́ти,аргументува́ти,присві́дчити,обста́вити,підпе́рти,документува́ти,поби́ти. — Усе життя я доводив собі та іншим, які мене, правда, не розуміли, що світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів (Ю. Андрухович); — У Власівці дощу не було! Це ти брешеш. — Як же так не було? — доказували йому. — Я сам тільки що звідти приїхав, ще й одежа не встигла висохнути (Григорій Тютюнник); Він добре обґрунтував свою пропозицію (М. Трублаїні); Критик не говорив тобі нічого більше, не мотивував свойого суду (І. Франко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати цей факт (А. Головко); Сьогоднішня стаття в американському журналі показала йому на ввесь обсяг небезпеку, на яку він у коханні наразився (В. Підмогильний); Треба виступати з готовим, цілком виробленим планом, аби могти відповісти на кожне питання, аби аргументувати моцно й переконуюче (Г. Хоткевич); Присвідчиш ти мені, що мене любиш, Запевне тим серцем нігди не зблудиш (пісня); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: — Оце читав? Ні! (Д. Бедзик); Наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про "відмирання народної творчості". Та жива дійсність побиває їх (М. Рильський). — Пор. 1.перекона́ти.

ДОКОРЯ́ТИкому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь),ДОРІКА́ТИ,ЗАКИДА́ТИкому що,КОРИ́ТИкого,КАРТА́ТИкого,ГА́НИТИкого,ВИГОВО́РЮВАТИкому,ВІДЧИ́ТУВАТИкого,ВИЧИ́ТУВАТИ,НАРІКА́ТИна кого, розм.,ПРОБИРА́ТИкого, розм.,ПОПРІКА́ТИкого, розм.,ТОЧИ́ТИкого, розм.,ПИЛЯ́ТИкого, розм.,ПОЇДА́ТИкого, розм.,Ї́СТИкого, часто зі сл. поїдом, розм.,ЦВІ́КАТИ(ЦВІ́РКАТИ)кому, перев. зі сл. в очі, розм.,ДОМОВЛЯ́ТИкому, розм. рідше,ЖУРИ́ТИкого, розм. рідше,ЗОЛИ́ТИкого, розм. рідше,ПЕНЯ́ТИна кого, рідко кого, розм., заст.,УКОРЯ́ТИкого, діал.,ДОКА́ЗУВАТИкому, діал.,ВИПОМИНА́ТИкому, зах.,ВИМОВЛЯ́ТИкому, діал.,ДОГАНЯ́ТИкому, діал.,УРІКА́ТИ(ВРІКА́ТИ)кому, кого і без додатка, діал.;КОЛО́ТИкого, розм.,ШТРИКА́ТИкого, розм. (особливо в'їдливо, дошкульно). — Док.:докори́ти,доректи́,дорікну́ти,заки́нути,скарта́ти,ви́говорити,відчита́ти,ви́читати,пробра́ти,попрікну́ти,цві́кнути(цві́ркнути),пожури́ти,попеня́ти,укори́ти,доказа́ти,ви́мовити,уректи́(вректи́),уколо́ти(вколо́ти),штрикну́ти,штрикону́ти. Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Марко Вовчок); — Ти закидаєш мені, що я не знаю того, що діється довкола нас (І. Франко); Жінка Гельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський); Сварив і картав людей (бесідник), що вони самі тій кривді винні, бо намість з'єднатися разом і допомагати собі, то вони ще помагають панам у тій кривді (Лесь Мартович); Пані й панночки іще на мене обіжаються.. Котра не прийде — дорікає та ганить, і словом, і оком (Марко Вовчок); — А я ж тобі колись у жнива дитину тішила!.. Так, звичайно, виговорювала свекруха Варці (Грицько Григоренко); — Як приїхав з дідом секретар, та як викликав Гаркушу прямо з постелі в контору, та як узяв його в шори, та як заходився відчитувати (І. Рябокляч); Вона раділа кожній новій роботі, сердилася, коли Тарас зволікав надсилку, вичитувала, докоряла йому в листах (О. Іваненко); — Навіщо ти, Романе, запустив оту бороду та ті патли? — нарікала на його Соломія (І. Нечуй-Левицький); Інспектор якось пробирав одного малого учня, гімназиста, за якусь провину (Олена Пчілка); (Домаха:) Чого ви тільки не казали на мене, чим тільки не попрікали мене?.. (М. Кропивницький); — Та в городі тільки й жити! Там вільно, там людно... Ніхто тебе не примічає, ніхто не пиляє, не точить, не золить (Панас Мирний); А що вже наймита маленького, то він (хазяїн) поїдав немилостиво (Марко Вовчок); — Їсть мене господиня, як іржа залізо, за ті поросята (Ганна Барвінок); — І ви вже навчилися від старого пана цвікати мені в очі моєю службою (І. Франко); — Як ви мені, бабуню, на перешкоді станете — умру!.. І не гомоніть! Не домовляйте! (Марко Вовчок); Мати хитала головою й журила сина. — Хіба ж можна отак робити? (А. Головко); Билинка косаря пеняла, Що рано скошена — зов'яла (Л. Боровиковський); Оксану і Микося я не укоряю за те, що вони мені не пишуть (Леся Українка); Було старий і стане доказувать жінці: — На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? (О. Стороженко); Той не батько, хто випоминає дитині всю свою трату на нього (С. Руданський); Мати суворо вимовляла дочці: ходить, як п'яна, впору не з'їсть, не засне (К. Гордієнко); Горнець котлові доганяє, а обоє смільні (прислів'я); З шинкаря (Максим) насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Панас Мирний); Гостра була на язик Казимирова жінка, так і штрикала його словами (І. Муратов). — Пор. 1.осу́джувати.

ДОНО́СИТИна кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь),ПОКА́ЗУВАТИ,ВИКА́ЗУВАТИкого,КА́ПАТИрозм.,НАКА́ПУВАТИрозм.,Я́БЕДНИЧАТИзневажл.,ФІСКА́ЛИТИзневажл.,ТОПИ́ТИкого, розм.,ШЕПТА́ТИрозм.,ДОКА́ЗУВАТИзаст.,ДОВО́ДИТИдіал. — Док.:донести́,показа́ти,ви́казати,нака́пати,ная́бедничати,нафіска́лити,шепну́ти,доказа́ти,довести́. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський); — А як Ілько покаже, що тебе не було... Він тепер ненавидить тебе, то, може... (В. Винниченко); Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не піду виказувати, самого себе ганьбити (Б. Грінченко); — — На наш полк капав (Гудзій). Заявив, що нема ніякого смислу озброювати нас... (А. Головко); — Навіщо ти бунтуєш чесних колгоспників?.. — Сергій накапав? — Не твоє діло (Григорій Тютюнник); — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх (Панас Мирний); Нафіскалити класному наглядачеві на товариша, вислужитися перед шкільним начальством — що могло бути мерзеннішим за це? (О. Донченко); — На каверзи пускаєшся, п'янице? Не тілько себе губиш — других топиш! (Панас Мирний); Невже забув (Пуер) ключі у своїх друзів.., певно, знайшлись би й такі, що шепнули вищому начальству (А. Хижняк); На нього доказують, що він з ними заодно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як будеш, — каже (стражник), — як слід наглядати та про все мені доводити, то як запопадуть твого пана на злому вчинку.., — то тобі, каже, начальство медаль дасть (Панас Мирний).

  1. доказатидсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem доказавшидосказатьДеепричастная формаem досказав...Большой украинско-русский словарь
  2. доказатидив.i доказувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. доказа́тиДоказати См. Доказувати. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
  4. доказатидоказати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. доказатидоказать доказывать...Сербско-русский словарь
  6. доказа́тиДОКАЗАТИ див. доказувати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  7. доказати. учынць дамагчыся. даказаць пацвердзць...Старабеларускі лексікон
  8. доказатидив. доказувати....Толковый словарь украинского языка
  9. доказатинедок.em доказувати док.em доказати закнчувати говоритиem to finish telling to tell to as far as доводитиem to prove наочноem to demonstrate to show тк. недок.em to argue...Українсько-англійський словник
  10. доказатидаказаць даказваць...Українсько-білоруський словник II
  11. доказатиДаказаць...Українсько-білоруський словник II
  12. доказатидаказацьдаказваць...Українсько-білоруський словник
  13. доказатисов. от доказувати...Українсько-російський словник
  14. доказатидоказати свого. Зробити посвому добитися здйснення сво мети. Брюховецький доказав таки свого хоч псля й прийняв слушну кару од гетьмана Дорошенка П. Кулш Якось глянула Хи...Фразеологічний словник української мови