Словник синонімів української мови

ДЖБАН

ГЛЕК(висока кругла посудина, розширена донизу),ГЛЕ́ЧИК,ДЗБАН(ЗБАНрозм.),ДЗБА́НОК(ЗБА́НОКрозм.),ДЖБАН(ЖБАНрозм.),ЖБА́НОКрозм.,ГЛАДИ́ШКАрозм.,КУ́ХВАзаст.,ГЛАДУ́ЩИКдіал.,ГЛАДУ́Ндіал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).

  1. джбан—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. джбан—див.i дзбан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. джбан—джбан а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. джбан—джбан менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. джбан—ДЖБАН див. дзбан. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  6. джбан—див. дзбан....Толковый словарь украинского языка
  7. джбан—[dzban]...Українсько-польський словник