ДАРМОЇД

ДАРМОЇ́Дрозм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.),ПАРАЗИ́Трозм.,ЗАХРЕБЕ́ТНИКрозм.,ТРУ́ТЕНЬрозм.,ТРУТрозм.,ОБ'ЇДА́ЛОрозм.,ГАЛАПА́Сдіал. (Микита:) Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ — захребетник, Бюрократ — нахлібник, Бюрократ — недолугий управитель — він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів'я); Об'їдало.. норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). — Пор.ле́дар.

ЛЕ́ДАР(людина, яка не любить працювати),ЛЕДА́ЧИЙ,ЛІНИ́ВИЙ,ЛІНИ́ВЕЦЬрозм.,ЛІНЮ́Хрозм.,ЛЕДА́ЩОзневажл.,ЛЕДАРЮ́ГАпідсил. зневажл.,ЛЕДАЦЮ́ГАпідсил. зневажл.,ЛЕДАЩИ́ЦЯзневажл. рідше;ГАВОЛО́Взневажл. (той, хто байдикує);ЛЕ́ЖЕНЬрозм.,ЛЕЖЕБО́Крозм.,ЛЕЖЕБО́КАрозм.,ВАЛЯ́КАрозм.,ПІЧКУ́Ррозм.,БАБА́К(БАЙБА́К)розм. рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). — Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів'я); Як зведе (козак) його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); Ледарюгою Остапа назвала (жінка), мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); — Наш син ледацюга, — скаржиться мати. — Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); — Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); — Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько, — та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); (Пугач:) Ну, я все сказав. Не хочете — як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); — А що? — Ірися щебетала: — Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). — Пор.гульві́са,дармої́д.

дармоїд—мен. чол. роду жив.той хто живе на чужий кошт чужою працею неробадармоед...Большой украинско-русский словарь
дармоїд—а ч.i зневажл.i Той хто живе на чужий кошт чужою працею нероба....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дармоїд—дармод а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
дармої́д—дармод ж. дармодка той хто живе на чужий кошт чужою працею нероба уживаться також як лайливе слово. Одчепися дармоде бо до мене кращий де псня Явдоха налаяла Мотрю дармо...Жайворонок. Знаки української етнокультури
дармоїд—дармод менник чоловчого роду стота зневажл....Орфографічний словник української мови
дармоїд—Дармод да дов ди дв...Правописний словник Голоскевича
дармоїд—див.em ледачий...Словник синонімів Вусика
дармоїд—паразит трутень нахлбник ок. захребетник г. галапас трут нероба ЛЕДАР звиклий до розкошв сибарит розкошелюб ЛАЙ. лобур лобуряка дармодисько....Словник синонімів Караванського
дармоїд—той що живе чужим коштом розм. трутень паразит....Словник синонімів Полюги
дармої́д—ДАРМОД а ч. зневажл. Той хто живе на чужий кошт чужою працею нероба. Ми не мусимо держатися чужих шаблонв давати масн французьк оперетки для забавки дармодв Фр. XVI К...Словник української мови в 11 томах
дармоїд—м idler...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
дармоїд—а ч. зневажл. Той хто живе на чужий кошт чужою працею нероба....Толковый словарь украинского языка
дармоїд—freeloader parasite sponger...Украинско-английский юридический словарь
дармоїд—знев.drone parasite hangeron spongerжити дармодом to idle to sponge not to be worth ones salt...Українсько-англійський словник
дармоїд—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
дармоїд—Snylter snyltegst...Українсько-датський словник
дармоїд—em em...Українсько-китайський словник
дармоїд—Snylter snyltegjest...Українсько-норвезький словник
дармоїд—[darmojid]darmozjad сусп.em розм....Українсько-польський словник
дармоїд—а m darmozjad...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дармоїд—презр. дармоед тунеядец любящий пожить на чужой счт прихлебатель живущий на чужих хлебах нахлебник приживальщик бути дармодом быть дармоедом дармоедничать быть тунеядцем...Українсько-російський словник
дармоїд—Snyltare snyltgst...Українсько-шведський словник