ДАРМО

ДАРЕ́МНО(ДАРЕ́МНЕрідше)(без сподіваних наслідків),ДАРМА́(ДА́РМАрідше)(ДА́РМОрідше),МА́РНО(МА́РНЕ),БЕЗПЛІ́ДНО,БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО,БЕЗУСПІ́ШНО,ТАКрозм.,ДА́РОМрозм.,ЗАДА́РОМрозм.,НАДАРЕ́МНО(НАДАРЕ́МНЕ)розм.,ДУ́РНОрозм.,ДУРНІ́СІНЬКОпідсил. розм.,ЗАДА́РМА(ЗАДА́РМО)розм.,НАДА́РМА(НАДА́РМО)розм.,НАМА́РНО(НАМА́РНЕ)розм.,ПО-ДУРНО́МУрозм.,ПУ́СТОрозм.,ПО-ПУСТО́МУрозм.,ШКОДА́розм.,БЕЗ ПУТТЯ́розм.,БЕЗ ТО́ЛКУрозм.,ДУРНИ́ЦЕЮрозм.,ЗА́ЙВОрозм.,ВСУ́Єзаст. книжн.,ГА́РМА-ДА́РМАдіал.,ЗДА́РМАдіал. Скілько літ вона билася, скілько утрат понесла — і все марно, все даремно... (Панас Мирний); Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись (Б. Грінченко); Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає (Т. Шевченко); Ніщо не гине в світі духа марно, що творить дух, як у природі не щезає дармо найменший рух (Уляна Кравченко); — Не будемо дурно гаяти часу, Ахмете, бо ніхто не поверне безплідно втрачених хвилин (З. Тулуб); Два роки Яновський безрезультатно оббивав пороги губернаторства й суду, доводячи незаконність дій князівських посіпак (С. Добровольський); Стоїть (Печений) перед люстром, намагається зав'язати краватку, але безуспішно (О. Підсуха); Може, знов у ліжко покладуть (лікарі) на довгий час, а вже мені так не минеться (Леся Українка); І вже на кухні говорила, зітхаючи під брязкіт скла: Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (І. Гончаренко); Лихо! Згину я задаром! (В. Самійленко); Треба поспішати, бо інакше вся розвідка надаремне (М. Трублаїні); — Ти, Гризельдо, дурнісінько сердишся на мене (І. Нечуй-Левицький); — Ти думаєш, я задарма чоботи бив (П. Панч); Крикнула (Леся), да задармо. Розбишаки тільки зглянулись та всміхнулись між собою (П. Куліш); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова, а поруч, витрачаючи надарма своїх воїнів, не відставав Тугай-бей (Р. Іваничук); Ой заридала моя гітара... Хочу утішить — надармо, хочу утишить — намарно (переклад М. Лукаша); Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (В. Козаченко); Життя нам дається справді тільки раз — зовсім не для того, звичайно, щоб прогайнувати його по-дурному! (М. Рильський); — Хлопці, ану не сидіть пусто, бо час дорогий! (І. Чендей); — Не слухайся тих, що по-пустому геройствують (О. Гончар); Ми й доби й тижні погубили в сій клятій тьмі, шкода їх і шукати! (Леся Українка); (Гнат:) Пропав зрадник! Так пропаде і Сава без пуття, без слави (І. Карпенко-Карий); — В ґрунт без толку зажене (жадюга) і своє життя, і життя дітей своїх (М. Стельмах); — І морено, й мучено нас — та все дурницею (Марко Вовчок); Як добре, Земле наша не мала, Що на тобі тривкі сліди лишили Не злодії, що крадуть уночі, А мудрі ратаї та сівачі З ногами чулими, що не ступали зайво (В. Мисик); Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко); Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (пісня); Сон, що сниться у неділю рано, Зроду-звіку не минає здарма (Леся Українка).

дармо—lat.i darmoничего ну и что пусть...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
дармо—Ничего ну и что пусть...Белорусско-русский словарь
дармо—прислвник...Большой украинско-русский словарь
да́рмо—Дармо нар. Даремне. Ном. . Зненавидли мене дармо. в. . XX. . Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
дармо—дармо дармо час гаяти час...Лексикон львівський
дармо—дармо прислвник незмнювана словникова одиниця рдко...Орфографічний словник української мови
дармо—Дармо в Бога день краде.Докр лнюхов.Дармо сушиш голову небоже крупа з пшона бути не може.Людсько натури не переробиш.Завтра за дармо а сьогодн за грош.Коли за товар дають...Приповідки або українсько-народня філософія
дармо—див.em даремно даром...Словник синонімів Вусика
да́рмо—ДАРМО див. дарма. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
дармо—[darmo]...Українсько-польський словник