ГРЯСТИ

ІТИ́(ЙТИ)(роблячи кроки, пересуватися в просторі),ПРОСТУВА́ТИ,ПРЯМУВА́ТИ,СТУПА́ТИ,МАНДРУВА́ТИрозм.,ТО́ПАТИрозм.,ТУПЦЮВА́ТИрозм.,ТУ́ПЦЯТИрозм.,ТУ́ПАТИрозм.,ГРЯСТИ́уроч., поет.,ПОСТУПА́ТИСЯрозм.,ПОСТУПА́ТИзаст.;КРОКУВА́ТИ,МАРШИРУВА́ТИ(МАРШУВА́ТИ)розм. (перев. широким, розміреним кроком);ВИСТУПА́ТИ(поважно, з гідністю);ПЛИВТИ́(ПЛИ́СТИ),ПЛИ́НУТИ(плавно або суцільною масою);БРА́ТИСЯрозм. (перев. через силу);МАХА́ТИрозм.,ШУРУВА́ТИрозм. (перев. у наказ. способі — швидко, енергійно);ЧИМЧИКУВА́ТИрозм. (часто ступаючи);РУБА́ТИрозм. (енергійно, ступаючи твердо, чітко);ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЮ́ЩИТИСЯрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм. (далеко або неохоче);ПЕ́РТИфам.,ПЕ́РТИСЯфам.,ТАРАБА́НИТИСЯфам. (на велику відстань). Вона йшла день, ішла два і не бачила ні одного села, ні одного хутора (І. Нечуй-Левицький); Простували (люди) дорогою, потім звернули в занесений і неходжений степ (В. Барка); Дівчата купками прямували вулицею (М. Коцюбинський); Поруч коня ступав босий хлопчак (П. Козланюк); Сахно з якимсь моторошним почуттям мандрувала через анфіладу порожніх покоїв (Ю. Смолич); — Хто йде?.. А — ти? Утік? Ну, топай же в яр. Наші там (А. Головко); Голова ставить прапор біля хвіртки і по-качачому тупцює до хати (В. Яворівський); Батько бадьоро тупав по сходах (Л. Смілянський); Мезентій наперед Тирренський Пред страшним воїнством гряде (І. Котляревський); Окине (Пилип) оком через плече — поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (з газети); За возиком поступав, пхаючи його наперед себе, молодий парубчак (І. Франко); Надя швидко крокує попереду (І. Рябокляч); Я живу на околиці міста і до центру люблю марширувати пішки (О. Ковінька); Йдуть ковалівці на роботу в поле. Одні виступають поважно і не швидкуються, інші поспішають (В. Кучер); Юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); Не йде (Андрій) уже, а плине — Згорда стрельне з-під брови (Д. Білоус); Чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір слідком беруться (Марко Вовчок); Василино, а ти що дома? Ти не знаєш, що в мене робота? Махай на лан (Лесь Мартович); Не встиг скинути комбінезон, як його покликали: — Студент, шуруй до механіка! (М. Зарудний); Ясь тим часом чимчикував толокою, поки не сховався у сутінках (Р. Іванчук); — Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва? (В. Кучер); — Піти б до Петра та до Якима, — подумав він. — Так же не близький світ: треба аж на Побиванку теліпатись... (Панас Мирний); Або з чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку і телющитися за сотні верст від одного житла до другого, щоб описати життя.. тубільців (М. Стельмах); А козаки роздирають його на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й непогоду чортзна-де (З. Тулуб); (Христина:) А звідки ти, хлопчику? (Хлопчик:) Я з Головчинців. (Христина:) Бідне — такий світ перло проти ночі (С. Васильченко); — Чого тобі тарабанитись до тієї розхристаної оселі аж на край села? (М. Стельмах). — Пор. 1.брести́, 1.дріботі́ти, 1.перехо́дити.

НАСТА́ТИ(про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися),НАСТУПИ́ТИ,ПРИЙТИ́,ПОСТА́ТИрідше,СТА́ТИрозм.,ГРЯСТИ́ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет.,ЗАСТУПИ́ТИрозм.;НАСТИ́ГНУТИ(НАСТИ́ГТИ),НАСПІ́ТИ,ПІДОСПІ́ТИрозм.,ПОСПІ́ТИрозм.,ПРИСПІ́ТИрозм.,ПРИСТИ́ГНУТИ(ПРИСТИ́ГТИ)розм.,НАХОПИ́ТИСЯрозм. (розпочатися, поступово наблизившись);ПІДСКО́ЧИТИрозм. (раптово, несподівано);НАХЛИ́НУТИрозм. (раптово й швидко);ПРИЛЕТІ́ТИпоет.,ПРИЛИ́НУТИпоет. (про щось бажане, приємне);НАРОДИ́ТИСЯпоет.,ПІДНЯ́ТИСЯ(ПІДІЙНЯ́ТИСЯ)поет. (про світанок, ранок, день і т. ін.);СПА́СТИ,СПУСТИ́ТИСЯ,ЛЯГТИ́,ОСІ́СТИ,НАПЛИСТИ́(НАПЛИВТИ́),НАПЛИ́НУТИ(про вечір, ніч, сутінки);ДІЙТИ́до кого-чого і без додатка (про настання чогось у якійсь черзі, послідовності). — Недок.:настава́ти,наступа́ти,прихо́дити,постава́ти,заступа́ти,настига́ти,наспіва́ти,поспіва́ти,приспіва́ти,нахопля́тися,приліта́ти,наро́джуватися,підніма́тися(підійма́тися),спада́ти,спуска́тися,ляга́ти,осіда́ти,наплива́ти,дохо́дити. Настала Пилипівка. Почалася зима (І. Нечуй-Левицький); Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка); Все має пору, для всього приходить свій час (М. Коцюбинський); Ми не помічаємо, як закотився десь за дерева і гори місяць і постало світання (Л. Смілянський); Настала косовиця. За отамана ходить (Чіпка)!.. Стали жнива — й серпом як косою (Панас Мирний); І день гряде, настане час — Народ з судьбою вийде з бою (М. Нагнибіда); Весна тільки-тільки заступила, а вже так тепло надворі (Л. Яновська); Наливаються хліба, а там, і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива (О. Донченко); Тимчасом наспіла потреба виїхати в Київ в справі (І. Сенченко); Якраз підоспіла неділя і була нагода одягтися парадно (П. Козланюк); Тільки з городиною впораєшся — засріблиться коса на лузі, далі жнива поспівають (М. Стельмах); Та ото приспіло літо; Хліб поріс, прийшли жнива; Йде отаман по домівках, Жати хліба зазива (Я. Щоголів); Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Л. Яновська); Молодого віку робиш-робиш, а сам в убожестві.. — і таконьки старість нахопиться... (Марко Вовчок); — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи.. А там армія підскочить (Григорій Тютюнник); Крізь блокаду зими Прилетіла весна (Леся Українка); Зіллються і небо, і поле, і прилине вечірняя мить (В. Сосюра); Далеко за Дніпром на обрії народився світанок (В. Собко); Тихесенький вечір На землю спадає (В. Самійленко); Вже в тюрмі і то краще, можна було хоч пройтися по камері, а коли дійде черга, лягти на нарах і простягти ноги, хоч трохи спочити (А. Хижняк). — Пор. 3.наближа́тися.

грясти—уст. высок. tre attendu грядут большие перемены de grands changements sont attendus...Большой русско-французский словарь
грясти—уст. высок.tre attenduгрядут большие перемены de grands changements sont attendus...Большой французско-русский и русско-французский словарь
грясти—гряду грядеш недок.i уроч.i поет.i ти наступати наставати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
грясти—идти шествовать....Краткий церковнославянский словарь
грясти—гряду грядшь неопр.em и прош. не употр. прич. наст.em грядущий несов. высок.em Идти шествовать наступать приближаться.Но близок час! грядет минута роковая!em Пушкин Напол...Малый академический словарь
грясти—корень ГРЯС окончание ТИ Основа слова ГРЯСВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ГРЯС ТИ Слово Грясти содержит следующие морфемы или части ...Морфемный разбор слова по составу
грясти—Начальная форма Грясти третье лицо архаизм действительный залог единственное число переходный несовершенный вид настоящее время...Морфологический разбор глаголов
грясти—грясти несов. неперех. устар. Идти шествовать. перен. Наступать приближаться....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
грясти—грясти грясти гряду грядт...Орфографический словарь
грясти—Iu гряду грядшь грядт грядут неопр.ф.u и прош.u нemе употр....Орфографический словарь русского языка
грясти—грясти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
грясти—грясти гряду грядм грядшь грядте грядт грядут грядя гряди грядите грядущий грядущая грядущее грядущие грядущего грядущей грядущего грядущих грядущему грядущей грядущему г...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
грясти—Орфографическая запись слова грясти Ударение в слове грясти Деление слова на слоги перенос слова грясти Фонетическая транскрипция слова грясти [грасти] Характеристика вс...Полный фонетический разбор слов
грясти—грясти гряду грядт...Русский орфографический словарь
грясти—Несов. khn. glmk yaxnlamaq....Русско-азербайджанский словарь
грясти—грясти уст.icome forth...Русско-английский словарь
грясти—сц надыходзць прыблжацца...Русско-белорусский словарь
грясти—несовер. книжн.i сц надыходзць прыблжацца...Русско-белорусский словарь II
грясти—яду ядшь грядущий . т новое время....Русско-китайский словарь
грясти—tuvoties...Русско-латышский словарь
грясти—грясти наздик шудан расидан...Русско-таджикский словарь
грясти—иск.юг. алга кил якынлашу грядут великие события бек вакыйгалар булыр...Русско-татарский словарь
грясти—грясти см. идти ходить...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
грясти—гряду грядетem несов.i Грядущий Грядый прич.iСлав.i.Идти шествовать.Царь Римский Галлиен грядый в Медиолан от своих си воев быст убиен. Кн. жит. . Овца же видя волка гр...Словарь русского языка XVIII в
грясти—грястиСм. идти ходить....Словарь синонимов II
грясти—грясти См. идти ходить. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова М. Русские словари. грясти идти ходить предполагаться предвещаться ...Словарь синонимов II
грясти—грясти идти ходить предполагаться предвещаться...Словарь синонимов
грясти—гряду грядеш недок. уроч. поет. ти наступати наставати. Слова слова слова задосить словотеч нмують бо предтеч доба гряде нова. П....Словник мови Стуса
грясти—ур. ти приходити надходити наставати док. ГРЯНУТИ грмнути....Словник синонімів Караванського
грясти—ур. ти приходити надходити наставати док. ГРЯНУТИ грмнути....Словник синонімів Караванського
грясти́—ГРЯСТИ гряду грядеш недок. уроч. поет. ти наступати наставати. Вставай хто серцем кучерявий! Нова республко гряди! Тич. Весна гряде просторами свтить зрку молоду Над ...Словник української мови в 11 томах
грясти—ГРЯСТИ грянуть идти шествовать подвигаться близиться приходить однократн. набегать налетать наскакивать накидываться на кого ударить в сем знач. употреб. кур. грякать гр...Толковый словарь живого великорусского языка
грясти—ГРЯСТИ гряду грядшь и устар. грядешь прош. нет несов. книжн. ритор. Итти приближаться наступать. Поднимается красная заря грядет пролетарская революция. Ленин. В терновом...Толковый словарь русского языка II
грясти—грясти грясти неопред. и прош. вр. вышли из употр. гряду грядшь несов. устар. высок. Приближаться наступать. Грядут великие события....Толковый словарь русского языка II
грясти—ГРЯСТИнеопр. и прош. вышли из употр. гряду грядшь несовершенный вид устар. высок. Приближаться наступать. Грядут великие события....Толковый словарь русского языка
грясти—гряду грядеш недок. уроч. поет. ти наступати наставати....Толковый словарь украинского языка
грясти—Ударение в слове грястиУдарение падает на букву иБезударные гласные в слове грясти...Ударение и правописание
грясти—Czasownik грясти i kroczy...Универсальный русско-польский словарь
грясти—грясти гряду грядм грядшь грядте грядт грядут грядя гряди грядите грядущий грядущая грядущее грядущие грядущего грядущей грядущего грядущих грядущему грядущей грядущему г...Формы слова
грясти—Тис Тирс Тир Тигр Сиг Ряст Рия Рис Итр Грясти Гит Гиря Ясир Стр Стрия Стяг...Электронный словарь анаграмм русского языка