ГРИМКИЙ

ГОЛОСНИ́Й(про голос, звук — який добре чути),ГУЧНИ́Й,ГРОМОВИ́Йпідсил.,ГРОМОПОДІ́БНИЙпідсил.,ДЗВІНКИ́Й,ЗВУ́ЧНИЙ,ГРИМКИ́Й,ЗИ́ЧНИЙ,ХЛЬОСТКИ́Йрозм.;ОГЛУ́ШЛИВИЙ,ОГЛУ́ШНИЙ(який спричиняє біль у вухах);ГРОМО́ХКИЙ(сильний і різкий);ЛУНКИ́Й,ЛУНА́СТИЙрідше,ЛЯСКИ́Йрідше,ЛЯСКОТЛИ́ВИЙрідше (з відгомоном);ЗАЛИ́ВЧАСТИЙ,РОЗЛИ́ВЧАСТИЙ,ЗАЛИ́ВИСТИЙ,ЗАЛИВНИ́Й,РОЗЛИВНИ́Й(з переливами);РОЗКО́ТИСТИЙ(з розкотами);РОЗГО́НИСТИЙ(який чути далеко). Колеса в млині крутилися, вода шуміла й розливала голосний гук по долині (І. Нечуй-Левицький); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми (М. Коцюбинський); Мабуть, таки любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій" (Г. Хоткевич); Незважаючи на свій громоподібний голос, професор справив на неї враження доброго й сердечного дідугана (Л. Дмитерко); Соломія.. враз залилася дзвінким сміхом (М. Коцюбинський); Бенедьо був на вид спокійний, говорив рівним, звучним голосом (І. Франко);-Панове-браття! — знов гаркнув могутній бас Кособудського, і його гримкий оклик змусив усіх обернутися (З. Тулуб); Там, у тій каплиці, примостилася полкова му-зика, і її зичний поклик та голосні заводи розходились по всьому садку (Панас Мирний); Ще не затихло збуджене шумовиння (оплесків), коли з радіоприймача продерся хльосткий голос коментатора (І. Волошин); Повітря прорізав оглушливий свисток (В. Собко); Перед світанком здригнулася земля від оглушних ударів грому (Н. Рибак); Громохкий шум води на хвилину оглушує хлопчика (О. Донченко); Повно, краплисто падає в свіжу післягрозову тишу лунке зозулине: ку-ку! (О. Гончар); І по льоду лунастий дзеньк соловейковим стогоном під чобітьми дитячими аж у вершину котиться... (І. Микитенко); Голос сильний, ляский, як лясне на вулиці — за два квартали чути (Я. Баш); Безперестану били гармати, ляскотливий гострий звук розривав мозок (П. Кочура); Здалеку долітає бадьорий і заливчастий гудок паровоза (Ю. Яновський); Він ще й досі.. чує сміх її сріблястий, розливчастий (О. Гончар); В кінці коридора заплакала дитина. Митько відразу ж подався на цей заливистий крик (І. Волошин); Щось булькнуло, приснуло... почулося заливне реготання (Панас Мирний); Враз почувся з гущини Розливний тенорок (М. Рильський); У залі знявся сміх, з якого виділявся розкотистий чоловічий голос (Ірина Вільде); Нараз Ігор заходиться нестримним розгонистим сміхом (О. Донченко). — Пор. 1.дзвінки́й.

гримкий—адктив...Большой украинско-русский словарь
гримкий—а е рдкоi.Який голосно звучить луна голосний гучний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гримкий—гримкий прикметник рдко...Орфографічний словник української мови
гримкий—Гримкий ка ке...Правописний словник Голоскевича
гримки́й—ГРИМКИЙ а е рдко. Який голосно звучить луна голосний гучний. Пановебраття! знов гаркнув могутнй бас Кособудського його гримкий оклик змусив усх обернутися Тулуб Людоло...Словник української мови в 11 томах
гримкий—а е рдкоem. Який голосно звучить луна голосний гучний....Толковый словарь украинского языка