ГОРДОВИТИЙ

ГО́РДИЙ(сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність),ГОРДОВИ́ТИЙ,АМБІ́ТНИЙ,ГОРДІВЛИ́ВИЙ,ГОРДЛИ́ВИЙ,ДУ́МНИЙ,ДУМЛИ́ВИЙ,ЧИ́ННИЙрозм. (сповнений почуття власної гідності). — Ти не знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (С. Васильченко); Гордий погляд; — В тобі нема ні кришки гордощів.. Пані повинна бути гордовита, поважна (І. Нечуй-Левицький); Гордовита поза; І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, — раптом став благати Василя Івановича (Ю. Яновський); — Мій брат Лука теж був поет і романтик, — в голосі Степана зазвучали гордливі нотки (І. Волошин); — Чого ж ти така думна? чого погорджаєш поповичами? (А. Свидницький); Де полягла козацькая голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка).

ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ(який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших),ГО́РДИЙ,ГОРДОВИ́ТИЙ,ПОГО́РДЛИВИЙ,ПОГО́РДИЙ,БУНДЮ́ЧНИЙпідсил.,ПИХА́ТИЙпідсил.,ПИ́ШНИЙпідсил.,ЧВАНЛИ́ВИЙпідсил.,СПЕСИ́ВИЙпідсил. рідко,ГОНОРОВИ́ТИЙрозм.,ГОНОРИ́СТИЙрозм.,ГОНОРО́ВИЙрозм.,ПИНДЮ́ЧНИЙпідсил. розм.,ПИНДЮ́ЧЛИВИЙпідсил. розм.,ПИХОВИ́ТИЙпідсил. розм.,ЧВАНЬКУВА́ТИЙ(ЧВАНЬКОВИ́ТИЙ)підсил. розм.,ФАНАБЕ́РИСТИЙпідсил. розм.,ВИСОКОДУ́МНИЙкнижн.,ГОНО́РНИЙрідко,МАРНОЛЮ́БНИЙрідко,МАРНОСЛА́ВНИЙрідко,ПИХЛИ́ВИЙпідсил. рідко,ПИХУВА́ТИЙпідсил. рідше,БУ́ТНИЙдіал.,КОКО́ШНИЙдіал.,ФУДУ́ЛЬНИЙдіал.;ЗАЗНА́ЙКУВАТИЙ(який став вважати себе в чомусь вищим від інших);НАБУНДЮ́ЧЕНИЙ,НАДУ́ТИЙрозм.,НАПИНДЮ́ЧЕНИЙрозм.,НАПРИ́НДЖЕНИЙрозм. (який прибрав зарозумілого вигляду);ПАНОВИ́ТИЙ(який своєю зарозумілістю нагадує пана);НЕПРИСТУ́ПНИЙ,НЕДОСТУ́ПНИЙ,НЕДОСЯ́ЖНИЙ(до якого важко звертатися через гордовиту вдачу). — Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але в ґрунті речей добра (О. Кобилянська); Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною (Панас Мирний); — Князь Єремія гордовитий, — зашепотіли кругом магнати та їх молоді сини, — не хоче признаватись до своїх давніх товаришів (І. Нечуй-Левицький); Окидала пари непривітним оком пихата, пишна Наталка Мамаєва (К. Гордієнко); Він був чванливий і пихатий, на Ціну зорив він крізь сміх (В. Сосюра); Ще в школі Оксана недолюблювала вродливу й гоноровиту Христю (Я. Гримайло); (Залєський:) Дивись ти, яка гонориста (В. Собко); Увійшло в хату оце пиховите цабе, розсілося — і давай хизуватися (О. Ковінька); Вона.. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати — дивиться, наче зараз тебе з'їсть (Марко Вовчок); Єремія був найбагатіший за всіх магнатів, гордий та високодумний (І. Нечуй-Левицький); Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей. Пихливе панство не звертає на неї уваги (З. Тулуб); Вона була горда і бутна (О. Кобилянська); — Ото пан був! Фудульний пан.. То бувало не приступай (Остап Вишня); Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (О. Ільченко); З'явились дами, гарно повбирані, надуті, вдаючи з себе значних, навіть великих паній (І. Нечуй-Левицький); — Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню (І. Нечуй-Левицький); Властолюбна королева Луїза, недавно горда і недосяжна, тепер щасливо посміхається (П. Кочура). — Пор.хвалькува́тий.

гордовитий—прикм. маem ступ. порвн. те саме що гордий. сповнений гордостi пiднесений. який зневажливо звисока ставиться до iнших пихатийгорделивый...Большой украинско-русский словарь
гордовитий—а е. Те саме що гордий . Сповнений гордост у знач. пднесений. Який зневажливо зверхньо ставиться до нших пихатий. Який виража пихатсть....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гордовитий—гордовитий прикметник...Орфографічний словник української мови
гордовитий—див.em пихатий...Словник синонімів Вусика
гордовитий—див.em пихатий...Словник синонімів Вусика
гордовитий—ГОРДОВИТСТЬ д! ГОРДИЙ ГОНОР....Словник синонімів Караванського
гордовитий—ГОРДОВИТСТЬ д! ГОРДИЙ ГОНОР....Словник синонімів Караванського
гордови́тий—ГОРДОВИТИЙ а е. . Те саме що гордий . Найчастше припливав молодий козак Семен уродливий парубок хисткий як очеретина смливий як сокл щиро покохала його наша гордовита К...Словник української мови в 11 томах
гордовитий—ГОРДОВИТИЙ а е. Те саме що гордийstrong .Найчастше припливав молодий козак Семен уродливий парубок хисткий як очеретина смливий як сокл щиро покохала його наша гордовит...Словник української мови у 20 томах
гордовитий—а е. Те саме що гордий . Сповнений гордост у знач. пднесений. Який зневажливо зверхньо ставиться до нших пихатий. Який виража пихатсть....Толковый словарь украинского языка
гордовитий—Proud пихатийem haughty disdainful high and mighty...Українсько-англійський словник
гордовитий—ганарысты...Українсько-білоруський словник II
гордовитий—ганарысты...Українсько-білоруський словник II
гордовитий—Ганарысты...Українсько-білоруський словник II
гордовитий—Ганарысты...Українсько-білоруський словник II
гордовитий—ганарысты...Українсько-білоруський словник
гордовитий—ганарысты...Українсько-білоруський словник
гордовитий—Selvglad selvgod selvtilfreds...Українсько-датський словник
гордовитий—Selvglad selvgod selvtilfreds...Українсько-датський словник
гордовитий—em...Українсько-китайський словник
гордовитий—em...Українсько-китайський словник
гордовитий—Selvglad selvtilfreds...Українсько-норвезький словник
гордовитий—Selvglad selvtilfreds...Українсько-норвезький словник
гордовитий—dumny wyniosy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гордовитий—dumny wyniosy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гордовитий—горделивый гордый надменный высокомерный...Українсько-російський словник
гордовитий—горделивый гордый надменный высокомерный...Українсько-російський словник
гордовитий—Egenkr...Українсько-шведський словник
гордовитий—Egenkr...Українсько-шведський словник