ГОЛОСНИЙ

ГАЛАСЛИ́ВИЙ(який зчиняє галас; сповнений галасу, криків),ГАМІРЛИ́ВИЙ,ГАМІРНИ́Й,ГУЧНИ́Й,ГОМІНЛИ́ВИЙ,ГОМІНКИ́Й,БУЧНИ́Й,ГОЛОСНИ́Й,ШУМЛИ́ВИЙ,ГАЛАСУВА́ТИЙрозм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Копиленко); Верескливий дзвінок відчиняє пащі класів і випускає з них гамірливих та веселих дівчат (Ірина Вільде); Гамірливі вулиці; Гамірна метушня вулиць мене вражає (Т. Масенко); Росли вони собі та виростали, ходячи та бродячи по луці, дивлячись на гучне, бучне місто (Марко Вовчок); Місто росло гомінливе і галасливе, як і належить столиці (З. Тулуб); Гомінка ватага дітей перегородила нам дорогу (С. Журахович); Так сидів він і не вважав на голосну юрбу, що вулицею, мов поток, котилась (Леся Українка); Шумливий базар — місце спродажу рибалками здобичі моря й овочівниками плодів землі (Ю. Смолич).

ГОЛОСНИ́Й(про голос, звук — який добре чути),ГУЧНИ́Й,ГРОМОВИ́Йпідсил.,ГРОМОПОДІ́БНИЙпідсил.,ДЗВІНКИ́Й,ЗВУ́ЧНИЙ,ГРИМКИ́Й,ЗИ́ЧНИЙ,ХЛЬОСТКИ́Йрозм.;ОГЛУ́ШЛИВИЙ,ОГЛУ́ШНИЙ(який спричиняє біль у вухах);ГРОМО́ХКИЙ(сильний і різкий);ЛУНКИ́Й,ЛУНА́СТИЙрідше,ЛЯСКИ́Йрідше,ЛЯСКОТЛИ́ВИЙрідше (з відгомоном);ЗАЛИ́ВЧАСТИЙ,РОЗЛИ́ВЧАСТИЙ,ЗАЛИ́ВИСТИЙ,ЗАЛИВНИ́Й,РОЗЛИВНИ́Й(з переливами);РОЗКО́ТИСТИЙ(з розкотами);РОЗГО́НИСТИЙ(який чути далеко). Колеса в млині крутилися, вода шуміла й розливала голосний гук по долині (І. Нечуй-Левицький); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми (М. Коцюбинський); Мабуть, таки любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій" (Г. Хоткевич); Незважаючи на свій громоподібний голос, професор справив на неї враження доброго й сердечного дідугана (Л. Дмитерко); Соломія.. враз залилася дзвінким сміхом (М. Коцюбинський); Бенедьо був на вид спокійний, говорив рівним, звучним голосом (І. Франко);-Панове-браття! — знов гаркнув могутній бас Кособудського, і його гримкий оклик змусив усіх обернутися (З. Тулуб); Там, у тій каплиці, примостилася полкова му-зика, і її зичний поклик та голосні заводи розходились по всьому садку (Панас Мирний); Ще не затихло збуджене шумовиння (оплесків), коли з радіоприймача продерся хльосткий голос коментатора (І. Волошин); Повітря прорізав оглушливий свисток (В. Собко); Перед світанком здригнулася земля від оглушних ударів грому (Н. Рибак); Громохкий шум води на хвилину оглушує хлопчика (О. Донченко); Повно, краплисто падає в свіжу післягрозову тишу лунке зозулине: ку-ку! (О. Гончар); І по льоду лунастий дзеньк соловейковим стогоном під чобітьми дитячими аж у вершину котиться... (І. Микитенко); Голос сильний, ляский, як лясне на вулиці — за два квартали чути (Я. Баш); Безперестану били гармати, ляскотливий гострий звук розривав мозок (П. Кочура); Здалеку долітає бадьорий і заливчастий гудок паровоза (Ю. Яновський); Він ще й досі.. чує сміх її сріблястий, розливчастий (О. Гончар); В кінці коридора заплакала дитина. Митько відразу ж подався на цей заливистий крик (І. Волошин); Щось булькнуло, приснуло... почулося заливне реготання (Панас Мирний); Враз почувся з гущини Розливний тенорок (М. Рильський); У залі знявся сміх, з якого виділявся розкотистий чоловічий голос (Ірина Вільде); Нараз Ігор заходиться нестримним розгонистим сміхом (О. Донченко). — Пор. 1.дзвінки́й.

ГОЛОСНИ́Й(який набув великого розголосу),ГУЧНИ́Й,БУЧНИ́Й,ГАЛАСЛИ́ВИЙ,СЕНСАЦІ́ЙНИЙ(який викликає сенсацію);ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ(який дивує, приголомшує);ПІКА́НТНИЙ(який викликає нездоровий інтерес). Він мою справу вже добре знав, вона стала голосною (Уляна Кравченко); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниць і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр (О. Гончар); Одного разу, після якоїсь гучної та бучної студентської історії, Якима.. випровадили з університету (І. Нечуй-Левицький); Кому було потрібно, щоб він став ще й перед судом у такій галасливій справі? (І. Ле); Ліну теж брала цікавість, кортіло торкнутися ближче цієї сенсаційної новини (О. Гончар); Приголомшлива чутка пішла серед гостей (О. Полторацький); По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Г. Хоткевич).

ГОЛОСНИ́Йім. (звук),ГОЛОСІ́ВКАзаст. Сполучний голосний; Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко).

ДЗВІНКИ́Й(про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно),ДЗВЕНЯ́ЧИЙ,ДЗВЕНЮ́ЧИЙ,МЕТАЛЕ́ВИЙ,ГОЛОСИ́СТИЙрідше,ТРЕМКИ́Йрозм.;СРІБЛЯ́СТИЙ,СРІБЛИ́СТИЙ,СРІ́БНИЙ,КРИШТАЛЕ́ВИЙ(мелодійний, чистого звучання). Звідусюди чути мелодійний дзвенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Тулуб); І співає (невістка), і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий (Марко Вовчок); Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна (П. Тичина); О пів на сьому вихованців будив голосистий дзвоник (С. Добровольський); Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтонший кришталь (Словник Б. Грінченка); Сміялась Соломія, і одляски її сріблястого реготу аж луною йшли попід вербами (І. Нечуй-Левицький); Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? (Леся Українка); У неї був на диво красивий, високий, срібний голосок (В. Собко); Кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін (М. Стельмах) — Пор. 1.голосни́й.

голосний—прикм. маem ступ. порвн. який сильно звучить добре чутний гучний. перен. який став широко вiдомим. перен. надмiрно претензiйний. лiнгв. про звуки мовигромкиймен. чол. род...Большой украинско-русский словарь
голосний—а е. Який сильно звучить добре чутний гучний. Шумливий гомнкий. перен. Який став широко вдомим загальновдомий. перен. Надмрно претензйний. лнгв. Який утворються за вльног...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
голосний—голосний прикметник...Орфографічний словник української мови
голосний—Голосний на не...Правописний словник Голоскевича
голосний—Голосний як дзвн а дурний як довбня.Любить багато голосно говорити але все дурниц....Приповідки або українсько-народня філософія
голосний—Iбасистий голосистий гомеричний гримктливий гримкучий грмкий громовий гулкий гучний гучноголосий гучномовний дзвенячий дзвнкий дзвнковий дзвнкоголосий дзвнкучий дзвнний д...Словник синонімів Вусика
голосний—Iбасистий голосистий гомеричний гримктливий гримкучий грмкий громовий гулкий гучний гучноголосий гучномовний дзвенячий дзвнкий дзвнковий дзвнкоголосий дзвнкучий дзвнний д...Словник синонімів Вусика
голосний—ГУЧНИЙ р. грмкий с. громовий голос ок. ляский ляскучий базар гомнливий гомнкий шумливий дзвоник голосистий факт широковдомий знаменний назву претенсйний подю скандальни...Словник синонімів Караванського
голосний—ГУЧНИЙ р. грмкий с. громовий голос ок. ляский ляскучий базар гомнливий гомнкий шумливий дзвоник голосистий факт широковдомий знаменний назву претенсйний подю скандальни...Словник синонімів Караванського
голосний—який сильно звучить гучний дзвнкий звучний дуже сильний громовий набрав великого розголосу бучний галасливий дуже диву книжн. сенсацйний....Словник синонімів Полюги
голосний—який сильно звучить гучний дзвнкий звучний дуже сильний громовий набрав великого розголосу бучний галасливий дуже диву книжн. сенсацйний....Словник синонімів Полюги
голосни́й—ГОЛОСНИЙ а е. . Який сильно звучить добре чутний гучний. Серед того шуму подекуди було чути голосну двочу псню Н.Лев. II Адмнстратор св поштар махнув на коней батогом з...Словник української мови в 11 томах
голосний—ГОЛОСНИЙ а е. Який сильно звучить добре чутний гучний.Адмнстратор св поштар махнув на коней батогом задзеленчав голосний дзвоник тльки курява встала. Панас МирнийСеред ...Словник української мови у 20 томах
голосний—а е. Який сильно звучить добре чутний гучний. Шумливий гомнкий. перен. Який став широко вдомим загальновдомий. перен. Надмрно претензйний. лнгв. Який утворються за в...Толковый словарь украинского языка
голосний—техн. гулкий громкий...Украинско-русский политехнический словарь
голосний—гучнийem loud sonorous грам.em як м.em vowelголосний звук vowel sound vowel...Українсько-англійський словник
голосний—галосны голасны гучны зычны...Українсько-білоруський словник II
голосний—галосны голасны гучны зычны...Українсько-білоруський словник II
голосний—Галосны...Українсько-білоруський словник II
голосний—Галосны...Українсько-білоруський словник II
голосний—галосныголасныгучнызычны...Українсько-білоруський словник
голосний—галосныголасныгучнызычны...Українсько-білоруський словник
голосний—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
голосний—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
голосний—Vokal...Українсько-датський словник
голосний—Vokal...Українсько-датський словник
голосний—I em...Українсько-китайський словник
голосний—I em...Українсько-китайський словник
голосний—Selvlyd vokal lydlig...Українсько-норвезький словник
голосний—Selvlyd vokal lydlig...Українсько-норвезький словник
голосний—[hoosnyj] gony haaliwy...Українсько-польський словник
голосний—gony dwiczny звук samogoska...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
голосний—gony dwiczny звук samogoska...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
голосний—громкий громогласный зычный о голосе перен. громкий нашумевший прил. лингв. гласный сущ. гласный...Українсько-російський словник
голосний—громкий громогласный зычный о голосе перен. громкий нашумевший прил. лингв. гласный сущ. гласный...Українсько-російський словник
голосний—Vokal...Українсько-шведський словник
голосний—Vokal...Українсько-шведський словник