ГОЛОСИТИ

ГОЛОСИ́ТИнад ким-чим, по кому-чому і без додатка (голосно плакати на похороні, весіллі тощо),ЗАВО́ДИТИза ким-чим,ТУЖИ́ТИза ким-чим, рідше по кому-чому,ПОБИВА́ТИСЯнад ким-чим;ПРИМОВЛЯ́ТИдо кого,ПРИКА́ЗУВАТИдо кого,ПРИЧИТА́ТИнад ким, розм.,ПРИЧИ́ТУВАТИнад ким, розм. (над небіжчиком — плачучи, примовляти);УБИВА́ТИСЯ(надто тяжко). — На кого ж ти нас покинула? — голосила Марина над помершою (померлою) матір'ю (Панас Мирний); Невелика була вартість срібних та мідяних прикрас.., але тепер мусив Мстислав добути і їх, щоби оплатити плачок-жалібниць, що мали заводити на похороні (Юліан Опільський); Гірко побивалась над тілом чоловіка нещасна дружина (І. Цюпа); Вона тужила й голосила голосно, як тужать по мертвому (І. Нечуй-Левицький); Все їх гукала, все до їх примовляла: "Тату мій, тату! Нащо ви мене покинули?" (Марко Вовчок); Христя теж не стримала сліз. Але не приказувала, як мати, — тільки глибоко відхлипувала та судорожно здригалась, тамуючи в собі тяжкий біль (А. Іщук); Тужила би, тужила (Маруся), русою косою шию овиваючи, і причитувала би над кимось помершим (померлим) (Г. Хоткевич). — Пор. 1.пла́кати.

КРИЧА́ТИ(видавати крик),ЯЧА́ТИрозм.;РЕПЕТУВА́ТИрозм.,ЗІПА́ТИрозм.,ДЕ́РТИСЯ(ДРА́ТИСЯ)розм.,ПЕРЕРИВА́ТИСЯрозм.,ВЕРЕДИ́ТИСЯдіал.,ФУ́КАТИдіал. (сильно, голосно);ГОРЛА́ТИрозм.,ГОРЛА́НИТИрозм.,ГОРЛОПА́НИТИрозм.,ГВАЛТУВА́ТИрозм. (на все горло);ЛЕМЕНТУВА́ТИ,ЛЕМЕНТІ́ТИрозм.,ГОЛОСИ́ТИрозм. (перев. з плачем);ВИЩА́ТИ,ВЕРЕЩА́ТИрозм. (пронизливо, різко);ЗО́ЙКАТИ,ЙО́ЙКАТИ(від болю, страху, горя);ПОКРИ́КУВАТИ,СКРИ́КУВАТИ(не дуже голосно або час від часу). — Док.:закрича́ти,скрича́ти,прокрича́ти,кри́кнути,крикону́типідсил.зарепетува́ти,прорепетува́ти,зіпну́ти,зіпо́ну́типідсил.фу́кнути,загорла́ти,загорла́нити,залементува́ти,ви́снути(ви́скнути),завища́ти,вере́сну́ти(вере́скну́ти),завереща́ти,зо́йкнути,йо́йкнути,скри́кнути. У балці стало щось кричати (Т. Шевченко); — Прийдеш з поля, то діти хазяйські, як поросята годовані: пустують, ячать... (А. Тесленко); Аж ось паромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза, І мов на пуп репетував (І. Котляревський); Я починаю плаксиво зіпати, щоб було чути аж на городі (С. Васильченко); Троє забутих мужичих дітей качались під грубою й од переляку дерлись не своїм голосом (І. Нечуй-Левицький); Марно старшина та голова завкому переривались, закликаючи людей до порядку (Ю. Смолич); — Ануте, хлопці, зв'яжіт їх обоє, зав'яжіт їм роти, щоби не вередилися (І. Франко); Юрба котилася через майдан, горланячи щосили і розмахуючи руками (П. Кочура); -Чого ти прибігла в пасіку гвалтувати? Що там трапилось? (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (О. Гончар); Мама стогне, лементить і хапається то за серце, то за мене, наче я зараз збираюся її покинути назавжди (В. Речмедін); А дрібнота Уже за поргом Як кинеться по вулицях Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити, Та верещать (Т. Шевченко); Вищать від захвату й сміху захоплені хлоп'ята (Н. Забіла); Хлопець верещав не своїм голосом (І. Нечуй-Левицький); Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (П. Козланюк); Іванко приходить і бачить: сестра у постелі йойкає (казка); Уночі сови та сичі покрикували (Панас Мирний).

ПОШИ́РЮВАТИ(про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох),ШИ́РИТИ,РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ,РОЗСІВА́ТИ,СІ́ЯТИперев. книжн.,ГОЛОСИ́ТИдіал.;РОЗПУСКА́ТИ,ПЕРЕНО́СИТИ,РОЗНО́СИТИрозм. (перев. чутки, плітки);ПРОПАГУВА́ТИ,ПРОПОВІ́ДУВАТИ,ПРОВО́ДИТИ(ПРОВА́ДИТИ),ПОПУЛЯРИЗУВА́ТИ(глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання). — Док.:поши́рити,розповсю́дити,розсі́яти,розголоси́ти,розпусти́ти,перенести́,рознести́. Слинько придивлявся до Каргата так, наче то була зовсім не та людина, про яку він стільки знав і чию думку він усі ці дні поширював по заводу (Ю. Шовкопляс); Царські лакузи ширили в Петербурзі чутки, що цар хоче дарувати кріпакам волю і цим виявити свою любов і турботу про них (П. Колесник); Тося і її друзі розповсюджували листівки, надруковані на склографі, на машинці, написані від руки (Ю. Мартич); Буде він малювати портрети, а відтак... будуть у дальшій приязні і під плащем штуки та науки розсівати соціалізм (О. Кобилянська); В цих полях не раз ходив Синиця, Сіяв слово правди для удачі... І здалося: то не шум пшениці — То слова його шумлять гарячі (Я. Шпорта); Рутенців плем'я перед ним (князем) Хилило чола покірно І голосило на весь світ Його славу безмірно (І. Франко); Урядник.. говорив похмуро до селян: — Це тільки внутрішні вороги.. сіють крамолу отаку: розпускають чутки, афішки розкидають (А. Головко); Од того часу, як були побиті козаки, й народ знов опинився в неволі в панів, його кобза не вгамувалась: переносила невольницькі думи од міста до міста, з ярмарку на ярмарок (І. Нечуй-Левицький); Десь ізнадвору, з вулиці, долинали голоси баглайчат, що всій Зачіплянці розносили свою радісну новину: — Лист від тата! (О. Гончар); Ідею, гасло можна і треба пропагувати (В. Еллан); Його дуже вразила темнота того товариства, серед якого він хотів проповідувать свої ідеї (І. Нечуй-Левицький); Ніяк не могла (Раїса) уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); Пропагандою свого твору.. Савка був заполонений цілковито й популяризував книжку з неабиякою турботливістю (Т. Масенко). — Пор. 1.пропагува́ти.

ПЛА́КАТИ(лити сльози з горя, від болю тощо),РЮ́МАТИрозм.,РЮ́МСАТИрозм.,СЛИ́НИТИзневажл.,НЮ́НИТИзневажл.,НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИзневажл.,СКВИ́РИТИдіал.,СКВИ́РИТИСЯдіал.;РИДА́ТИ,РЕВІ́ТИрозм.,РЕВТИ́розм.,ВИ́ТИрозм.,РОЗЛИВА́ТИСЯрозм.,ЖЕЛІПА́ТИдіал. (голосно, гірко);ГОЛОСИ́ТИ,ЗАВО́ДИТИ,ТУЖИТИ(голосно, приказуючи);ПХИ́КАТИ,ПХИ́НЬКАТИ,КВИЛИ́ТИ,ХНИ́КАТИрозм.,СКІ́МЛИТИрозм.,СКАВУЧА́ТИрозм.,СКАВУЛІ́ТИрозм.,СКИ́ГЛИТИрозм.,КВИ́СНУТИдіал. (тихо, жалібно);СХЛИ́ПУВАТИ,ХЛИ́ПАТИрозм.,ВІДХЛИ́ПУВАТИрозм. (з хлипанням);КУВА́КАТИрозм. (про немовлят). Отак цілісіньку нічку рюмали, і я з ними; сижу та плачу (О. Стороженко); — Ну, годі рюмсати. До моїх похоронів ще далеко... — То я з радості плачу, що очуняв ти, братику (І. Цюпа); — Вона й тепер слинить, ну й хай слинить. Подумаєш — жіночі сльози! (Ю. Збанацький); — Нюниш, — ніби радісно констатував дідок, — за мамою скучив (Н. Рибак); (Галька (крізь сльози):) Я не хочу жити у панів! (Плаче). (Савка:) Ну, Галочко, годі! Не годиться комсомолці нюні розпускати (Я. Мамонтов); — А мені? — сквирив Петрик. — Купи й мені шаблю (З. Тулуб); Тільки й мовчить (дитина), як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись (Словник Б. Грінченка); О, не ридай, моя старенька, твій син повернеться назад! (В. Сосюра); Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (М. Коцюбинський); Настя сиділа в сінях.. і ревла, аж коса тремтіла (С. Васильченко); Вона сліз своїх не впиняла, розливалася, — хотіла, щоб він.. її розважив, стишив (Марко Вовчок); Невеличку дівчинку Маринку, що желіпала на всі хати, Христя узяла на руки, носила, шикала, дзенькала у вікно, — ніщо не помагало (Панас Мирний); Ліна підсадовила її на грушу, а тоді не хотіла знімати. І Зінка злякалася, пхикала, просилася (Ю. Мушкетик); Дитина пхинькає, зривається на крик (А. Дімаров); Ген там, на могилі, хрест Божий стоїть, Під ним рано й вечір матуся квилить (Є. Гребінка); Від шуму прокидається Валя й починає хникати (В. Гжицький); Зігрівшись трохи, вже й не кричало (немовля), а тільки скімлило (О. Ільченко); Лягла (Фатьма) в холодку од сонця, гризла сирий овоч і хлипала-скавучала, як щеня (Ю. Яновський); — Лише Бог один знає, як я не раз із голоду скавуліла! (О. Кобилянська); Малеча скиглила в темряві, й матері ніяк не могли їх ні приспати, ні забавити (А. Головко); Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик (І. Вирган); Він уже виплакав свої сльози — схлипував (Г. Косинка); Мирослава хлипала голосно, втираючи рясні сльози, що котились по її лиці (І. Франко); Хлоп'ятко Простягає рученята Та кувака істихенька (І. Манжура). — Пор. 1.голоси́ти, 1.плач.

голосити—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem голосивши голосячи. голосно плакати. за ким над ким по кому без додат. голосно причитати тужити. кричати вигу...Большой украинско-русский словарь
голосити—I ошу осиш недок.i Голосно плакати. за кимi над кимi по кому без додаткаi заст. Голосно причитати пд час виконання похоронного або весльного обрядв тужити. Кричати вигу...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
голосити—голосити дслово недоконаного виду кричати голосити дслово недоконаного виду поширювати чутку тощо дал....Орфографічний словник української мови
голосити—Голосити лошу лосиш лосять за ким...Правописний словник Голоскевича
голосити—Розповдати оповщувати проповдувати [V] ширити встки сповщати повдомляти [X]...Словник з творів Івана Франка
голосити—Розповдати оповщувати проповдувати [V] ширити встки сповщати повдомляти [X]...Словник з творів Івана Франка
голосити—див.em кричати плакати...Словник синонімів Вусика
голосити—див.em кричати плакати...Словник синонімів Вусика
голосити—ридма ридати плакати сил. голосом голосити над ким заводити за ким тужити оплакувати кого гучно КРИЧАТИ вигукувати правду проголошувати проклямувати ширити поширювати....Словник синонімів Караванського
голосити—ридма ридати плакати сил. голосом голосити над ким заводити за ким тужити оплакувати кого гучно КРИЧАТИ вигукувати правду проголошувати проклямувати ширити поширювати....Словник синонімів Караванського
голосити—плакати приповдаючи заводити за ким побиватися за ким р. по кому причитати над ким....Словник синонімів Полюги
голосити—плакати приповдаючи заводити за ким побиватися за ким р. по кому причитати над ким....Словник синонімів Полюги
голоси́ти1—ГОЛОСИТИ ошу осиш недок. . Голосно плакати. Голодна дтвора голосить Стор. Бдна Балашиха голосила Балаш соб плакав Н.Лев. II Образно. На Днпро позирав [козак] .Син ...Словник української мови в 11 томах
голосити—ГОЛОСИТИstrongstrong ошу осиш недок. Голосно плакати.Голодна дтвора голосить О. СтороженкоБдна Балашиха голосила Балаш соб плакав . НечуйЛевицький Образно. На Днпро пози...Словник української мови у 20 томах
голосити—Istrong ошу осиш недок. Голосно плакати. за кимem над кимem по кому без додаткаem заст. Голосно причитати пд час виконання похоронного або весльного обрядв тужити. Кри...Толковый словарь украинского языка
голосити—Голосити. Оголошувати повдомляти оприлюднювати. Тимньский знав про рубл давно бо й сам для себе х дстав а проте вднекував ся х доси та й голосив свтови що рубл то видум...Українська літературна мова на Буковині
голосити—Голосити. Оголошувати повдомляти оприлюднювати. Тимньский знав про рубл давно бо й сам для себе х дстав а проте вднекував ся х доси та й голосив свтови що рубл то видум...Українська літературна мова на Буковині
голосити—To lament for overem to wail to keen над мертвимem to wail over the dead...Українсько-англійський словник
голосити—выць крык...Українсько-білоруський словник II
голосити—выць крык...Українсько-білоруський словник II
голосити—Выць...Українсько-білоруський словник II
голосити—Выць...Українсько-білоруський словник II
голосити—выцькрык...Українсько-білоруський словник
голосити—выцькрык...Українсько-білоруський словник
голосити—em...Українсько-китайський словник
голосити—em...Українсько-китайський словник
голосити—ошу осиш gono paka lamentowa rozpacza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
голосити—ошу осиш gono paka lamentowa rozpacza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
голосити—голосить причитать приговаривая разг. вопить громко и протяжно...Українсько-російський словник
голосити—голосить причитать приговаривая разг. вопить громко и протяжно...Українсько-російський словник