ГОДИТИСЯ

ВА́РТОприсудк. сл. (про доцільність, доречність якоїсь дії тощо),ВАРТ,ДОРЕ́ЧНО,ДОЦІ́ЛЬНО,ЛИ́ЧИТЬ,ГОДИ́ТЬСЯ,НЕ ВА́ДИТЬ,НЕ ЗАВА́ДИТЬ,ГО́ЖЕ,НЕ ЗА́ЙВО(НЕ ЗА́ЙВЕ),НЕ ЗАЙВИНА́,НЕ ШКО́ДИТЬ. Варто б помістити у Віснику його (Рильського) портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); — Воля, бач, дорога річ, за неї варт дорого заплатить, — сказав перевожчик і привів їх (бурлаків) до попа (І. Нечуй-Левицький); Доречно буде розповісти історію Кортелісів — одного з сіл на Волині (з газети); Кінофільми доцільно використовувати як під час викладу нового матеріалу, так і на повторювально-узагальнюючих уроках (з журналу); У дорозі ж ридати не личить (Т. Масенко); Я сміло всім кажу, що.. темному народу просвітиться годиться (В. Самійленко); Часом не завадить І давніше пригадати (Леся Українка); Любої пари не знайшов, а побратись абияк не гоже (Марко Вовчок); Не зайво також розповісти учням і про хімічний склад чавуну (з посібника); Не зайвина перевірити ще раз (сівалку) (з газети); А ви записуйте, не шкодить такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко). — Пор.ба́жано,тре́ба.

I.ГОДИ́ТИСЯ(задовольняючи певні вимоги, бути придатним для чого-небудь),ПРИДАВА́ТИСЯ,ПІДХО́ДИТИ. — Благословен, хто викопав криницю! — У східних так говориться племен, Але й для західних воно годиться (М. Рильський); — В горах росте залізо, що придасться на сокиру (А. Кримський); — Хороша тема... Актуальна... — сказав редактор. — Нам ця тема підходить (О. Ковінька).

ЗНАДОБИ́ТИСЯ(виявитися, стати придатним, необхідним),ЗГОДИ́ТИСЯ,ПРИГОДИ́ТИСЯ,ПРИДА́ТИСЯ,ПІДІЙТИ́,ЗДА́ТИСЯрозм. В ті дні Марія ще не знала, як знадобиться їй потім стрілецька справа (В. Кучер); Що взяв за юних літ, на старості згодиться: Наука, звичаї, традиції міцні... (переклад М. Рильського); — Ви заходьте, Іване.. У нас при газеті є гурток робітничої самоосвіти, там ви ой ще як пригодилися б (П. Колесник); От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Г. Хоткевич); Коли їла (Маланка) яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні. Воно здасться (М. Коцюбинський). — Пор. I. 1.годи́тися.

ПАСУВА́ТИ(відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям),ГОДИ́ТИСЯ,ПІДХО́ДИТИ,ПРИСТАВА́ТИ,ВИПАДА́ТИ,ПРИПАДА́ТИ,ПОДОБА́ТИ,ЛИ́ЧИТИ,ЛИЦЮВА́ТИдіал. Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині (Ірина Вільде); Кров людська — не водиця — Проливати не годиться (прислів'я); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесідка (Г. Хоткевич); Не схотів Василько їздити на волах.., бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли (М. Стельмах); (Неофіт-раб (до старого раба):) І вдома так само при однім столі їсте (з патрицієм)? (Старий раб:) Ні, брате, се б зовсім не випадало. (Неофіт-раб:) Чому? (Старий раб:) Бо так не личить... не подоба... (Леся Українка); Не припадає, як свині сідло (прислів'я); Її рум'яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до.. жалоби (І. Франко).

ПОГО́ДЖУВАТИСЯз ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні),ГОДИ́ТИСЯ,ЗГО́ДЖУВАТИСЯ,ВТОРУВА́ТИкому,ПРИТА́КУВАТИкому,ПІДТА́КУВАТИкому,ПОТАКА́ТИ(ПОТА́КУВАТИ)кому, розм.,ПІДДА́КУВАТИкому, розм.,ДА́КАТИбез додатка, розм.,ПІДСПІ́ВУВАТИкому, розм.,ПРИСТАВА́ТИдо кого, на що, розм. — Док.:пого́дитися,зго́дитися,прита́кнути,підта́кнути,потакну́ти,підда́кнути,да́кнути,підспіва́ти,приста́ти. Здавалося, вірили (селяни) в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав (завгосп) головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); — Людині по-людському слід жити. — Аякже, аякже, — піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); — Н-да! — дакнули колгоспники. — Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). — Пор.схва́лювати.

МИРИ́ТИСЯ(припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь),ПРИМИРЯ́ТИСЯ,ПРИМИ́РЮВАТИСЯ,ЗАМИРЯ́ТИСЯ,ЗМИРЯ́ТИСЯ,ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯрозм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир);ГОДИ́ТИСЯрозм.,ПОГОДЖА́ТИСЯрозм.,ЗГО́ДЖУВАТИСЯ,ЗГОДЖА́ТИСЯрозм. (приходити до згоди). — Док.:помири́тися,примири́тися,замири́тися,змири́тися,перепроси́тися,пого́дитися,зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); (Сербин:) Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); — Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде (в опришка гуцул) якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).

годитися—I джуся дишся недок.i Бути на щонебудь для чогонебудь придатним задовольняти певн вимоги. безос. Уживаться у знач. доречно доцльно слд варто. Такий звичай так прийнято.Дл...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
годитися—I годжуся годишся. Бути на щонебудь до чогось придатним задовольняти певн вимоги для годиться як годиться. \[Митрохван\] Правда що кажуть нбито воно так годиться за куму...Літературне слововживання
годитися—I годжуся годишся. Бути на щонебудь до чогось придатним задовольняти певн вимоги для годиться як годиться. \[Митрохван\] Правда що кажуть нбито воно так годиться за куму...Літературне слововживання
годитися—Iгоджуся годишся. Бути на щонебудь до чогось придатним задовольняти певн вимоги для годиться як годиться.em [Митрохван] Правда що кажуть нбито воно так годиться за куму ...Літературне слововживання
годитися—Iгоджуся годишся. Бути на щонебудь до чогось придатним задовольняти певн вимоги для годиться як годиться.em [Митрохван] Правда що кажуть нбито воно так годиться за куму ...Літературне слововживання
годитися—годитися дслово недоконаного виду задовольняти певн вимоги годитися дслово недоконаного виду домовлятися жити в злагод...Орфографічний словник української мови
годитися—годитисяса гоuдиеsupса гоuдиеsupца го...Орфоепічний словник української мови
годитися—годитисяса гоuдиеsupса гоuдиеsupца го...Орфоепічний словник української мови
годитися—годитиеса гоуджуса годиеса годиеца годаца....Орфоэпический словарь украинского языка
годитися—годитиеса гоуджуса годиеса годиеца годаца....Орфоэпический словарь украинского языка
годитися—Що не годиться те хай не бариться.Швидше позбудься того що не подобаться тоб....Приповідки або українсько-народня філософія
годитися—для чого придаватися здаватися знадоблятися сов. пдходити г. надаватися У ФР. личити пасувати на що згоджуватися приставати....Словник синонімів Караванського
годитися—для чого придаватися здаватися знадоблятися сов. пдходити г. надаватися У ФР. личити пасувати на що згоджуватися приставати....Словник синонімів Караванського
годи́тися1—ГОДИТИСЯ джуся дишся недок. Бути на щонебудь для чогонебудь придатним задовольняти певн вимоги. Погане дурне ледащо не годиться н на що! Укр. присл. Куди воно жнка сам...Словник української мови в 11 томах
годитися—ГОДИТИСЯstrongstrong джуся дишся недок.Бути на щонебудь для чогонебудь придатним задовольняти певн вимоги.Погане дурне ледащо не годиться н на що! прислвя Куди воно жнка ...Словник української мови у 20 томах
годитися—Istrong джуся дишся недок.Бути на щонебудь для чогонебудь придатним задовольняти певн вимоги. безос. Уживаться у знач. доречно доцльно слд варто. Такий звичай так прийн...Толковый словарь украинского языка
годитися—Годитися. Погоджуватися. Годжу ся з тим що основою образованя повинна бути матерна мова але в такм краю як Буковина мова нмецка конче потрбна для дальшого образованя се...Українська літературна мова на Буковині
годитися—Годитися. Погоджуватися. Годжу ся з тим що основою образованя повинна бути матерна мова але в такм краю як Буковина мова нмецка конче потрбна для дальшого образованя се...Українська літературна мова на Буковині
годитися—To suit to fit to be fit forem to do forem про людину тж.em to be fitted suited forцей папр годиться this paper will serve doвн не годиться в лкар he is not fit to be a...Українсько-англійський словник
годитися—To suit to fit to be fit forem to do forem про людину тж.em to be fitted suited forцей папр годиться this paper will serve doвн не годиться в лкар he is not fit to be a...Українсько-англійський словник
годитися—Egne...Українсько-датський словник
годитися—Egne...Українсько-датський словник
годитися—I Це нкуди не годиться Для годиться em...Українсько-китайський словник
годитися—I Це нкуди не годиться Для годиться em...Українсько-китайський словник
годитися—Egne...Українсько-норвезький словник
годитися—Egne...Українсько-норвезький словник
годитися—джуся дишся . godzi si zgadza si . nadawa si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
годитися—джуся дишся . godzi si zgadza si . nadawa si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
годитися—I подряжаться рядиться давать согласие на чтон. разг. соглашаться II годиться разг. быть под стать соответствовать безл. нужно должно следовать полагаться подходить ком...Українсько-російський словник
годитися—I подряжаться рядиться давать согласие на чтон. разг. соглашаться II годиться разг. быть под стать соответствовать безл. нужно должно следовать полагаться подходить ком...Українсько-російський словник
годитися—Duga...Українсько-шведський словник
годитися—Duga...Українсько-шведський словник
годитися—для годиться. Заради пристойност для порядку удавано. Не мав ван до Палагни жалю навть кривди не чув у серц хоч бився за не з Юром. Не з злост а для годиться коли люди зв...Фразеологічний словник української мови
годитися—для годиться. Заради пристойност для порядку удавано. Не мав ван до Палагни жалю навть кривди не чув у серц хоч бився за не з Юром. Не з злост а для годиться коли люди зв...Фразеологічний словник української мови