ГОДИТИ

ГОДИ́ТИкому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане),ДОГОДЖА́ТИкому,ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯкому і без додатка, діал.,ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯкому і без додатка, діал.;ПОТРАФЛЯ́ТИкому, на кого, розм.,ПОТРАПЛЯ́ТИкому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги);ПРИСЛУГО́ВУВАТИкому,ПРИСЛУ́ЖУВАТИкому,ПРИСЛУ́ГУВАТИкому,ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯкому і без додатка,УПАДА́ТИбіля (коло) кого,ОБВИВА́ТИСЯбіля (коло, навколо) кого, рідше,УВИВА́ТИСЯ(ВВИВА́ТИСЯ)біля (коло, навколо) кого, розм.,ТУПЦЮВА́ТИбіля (коло) кого, розм.,ТУ́ПЦЯТИбіля (коло) кого, розм.,НАДСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, розм.,ЗАСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи);ВОЗИ́ТИСЯз ким, розм.,НОСИ́ТИСЯз ким, розм.,ПА́НЬКАТИСЯз ким., розм.,ЦЯ́ЦЬКАТИСЯз< ким, розм.,МАНІ́ЖИТИСЯз ким, розм.,ПА́НЬКАТИколо кого, кому, заст. (потурати всім примхам). — Док.:догоди́ти,угоди́ти(вгоди́ти),приподо́битися,потра́фити,потра́пити,прислужи́ти,прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив (Юрішко) панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); (Бруклі:) Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає (Віталик) з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); — Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав (Онуфрій) у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: — Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); — Спасибі, що хати не мина (становий). — Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить (Левко) її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, — з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). — Пор.підлабу́знюватися.

НАЙМА́ТИ(приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату),БРА́ТИрозм.,ГОДИ́ТИдіал.;НАБИРА́ТИ(певну кількість);ПІДРЯДЖА́ТИ,ДОГОВО́РЮВАТИрозм.,РЯДИ́ТИзаст.,ЗРЯДЖА́ТИдіал.,ПОРЯДЖА́ТИдіал. (щодо відрядної роботи — наймати, домовляючись про плату за всю роботу). — Док.:найня́ти(наня́тизаст.),узя́ти(взя́ти),згоди́ти,набра́ти,підряди́ти,договори́ти,зряди́ти,поряди́ти. Війна для нього, як і для багатьох кореспондентів Америки, де й солдатів наймають, була періодом високого заробітку (Я. Баш); — Нехай собі із другого села беруть (на жнива), а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний); Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (І. Нечуй-Левицький); Пан звелів набирати селян у свій двір (І. Нечуй-Левицький); Тут Ївга й мотнеться: і сюди пошле, й туди сама збігає, там купила, тут найняла, тут підрядила — і все у неї справно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Збудую (хату), уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями (А. Головко).

ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо),ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ(ПІДСО́ВУВАТИСЯ)розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше,ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД'ЇЖДЖА́ТИ(ПІД'ЇЗДИ́ТИ)фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ(ПІДДОБРЯ́ТИрідше)кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ(ПІДДОБРЯ́ТИСЯ)розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ(ПРИДОБРЯ́ТИСЯ)також кому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ(ПРИМИЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал.,ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ(ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ)кому, діал. (подарунками, послугами);ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ,ЛЕСТИ́ТИСЯ,ПІДЛЕ́ЩУВАТИ(ПІДЛЕЩА́ТИ)кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ(ВЛЕЩА́ТИ)кого,УЛЕ́ЩУВАТИ(ВЛЕ́ЩУВАТИ)кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ(ПРИЛЕЩА́ТИСЯ)розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ(ПРИЛАЩА́ТИСЯ)розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). — Док.:підлабу́знитися,запобі́гти,підби́тися,підли́пнути,підсу́нутися,розпросте́ртися,розстели́тися,розпласта́тися,підлі́зти,під'ї́хати,підкоти́тися,підлата́тися,підси́патися,підмости́тися,підлиза́тися,піддобри́ти,піддобри́тися,придобри́тися,примилитися,прима́затися,підма́затися,підмасти́ти,приподо́битися,підлести́тися,підлести́ти,облести́ти,улести́ти(влести́ти),прилести́тися,підла́щитися,підла́ститися,прила́щитися,розси́патися. — Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, не в оцих руках, — думає вона, — вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); — Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); (Хведоска:) Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. (Хотина:) Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); — Підіб'юсь під нового (сотника) та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ'яненко); (Старшина:) Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться (економ) і завилює тут перед пані (С. Васильченко); (Нечай:) В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться (Санька) із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба — стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне, як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ'яненко); Захар умів.. під'їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); — А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); — Годі до мене лататися, — задихаючись, сказав він (В. Собко); — Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? — Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); — А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив (Охрім), що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); — Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); — Знає (Палажка), як піддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); — Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, — говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); — Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); — Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. — Не придобряйся, знаю, — буркнув Матвій (І. Цюпа); (Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):) Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); — Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім'я немовляті — Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); (Галіма:) Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар'єру (В. Самійленко); (Юда:) Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); — Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! — лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив (Садовський) йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір'ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув (до пана) далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). — Пор. 1.годи́ти.

годити—ГОДИТИstrong ЖОУstrong ДИТЬstrong гл. Угождатьem Подобать всем крьстьан члвк. годти бви свом. СбТр ХIХ об. тъ мала годща тл свому брашны сладкыми. ИларПоуч XI сп. XIIXI...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
годити—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem годивши годячи. неперех. задовольняти когонебудь роблячи примне потрiбне бажане. перех.дiал найматиугождатьДе...Большой украинско-русский словарь
годити—годжу годиш недок.i неперех. Задовольняти когонебудь роблячи примне потрбне бажане догоджати. перех. дал. Наймати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
годити—годити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
годити—годити гоuдиеsupш нак.em годиu гоу...Орфоепічний словник української мови
годити—годити гоuдиеsupш нак.em годиu гоу...Орфоепічний словник української мови
годити—годитие гоуджу годиеш нак. годи гоудт....Орфоэпический словарь украинского языка
годити—годитие гоуджу годиеш нак. годи гоудт....Орфоэпический словарь украинского языка
годити—Годити годжу годиш годять...Правописний словник Голоскевича
годити—Годи бд як сам соб а бда бдою.Догаджай лихому як лиш можеш але тим його не змниш.Годться або розйдться.Як не хочете погодитися то розйдться бо допровадите себе до лиха.Що...Приповідки або українсько-народня філософія
годити—нравиться быть по нутру заключать договор договариваться...Сербско-русский словарь
годити—див.em балувати коритися лестити...Словник синонімів Вусика
годити—див.em балувати коритися лестити...Словник синонімів Вусика
годити—кому догоджати потрапляти лататися до кого запобгати перед ким здувати порохи з кого годити як болячц....Словник синонімів Караванського
годити—кому догоджати потрапляти лататися до кого запобгати перед ким здувати порохи з кого годити як болячц....Словник синонімів Караванського
годити—старатися когось задовольнити догоджати кому прислужуватися кому упадати бля кого заскакувати бля кого стелитися пд ноги гнутися в дугу....Словник синонімів Полюги
годити—старатися когось задовольнити догоджати кому прислужуватися кому упадати бля кого заскакувати бля кого стелитися пд ноги гнутися в дугу....Словник синонімів Полюги
годи́ти—ГОДИТИ годжу годиш недок. . неперех. Задовольняти когонебудь роблячи примне потрбне бажане догоджати. Старому та слабому годи завше як малому Укр. присл. Вимага вн повс...Словник української мови в 11 томах
годити—ГОДИТИ годжу годиш недок. кого дал.Домовлятися про наймання когонебудь.Йому няково було при Хвр годити Сиклету соб за наймичку . НечуйЛевицькийВйт Федр Дирда почав годити...Словник української мови у 20 томах
годити—годжу годиш недок. неперех. Задовольняти когонебудь роблячи примне потрбне бажане догоджати. перех. дал. Наймати....Толковый словарь украинского языка
годити—Годити. Мирити. Годити людий може також Старшина коли люди добровльно на суд громадский пристануть См.Стоцький Громада пол. godzi мирити заст. kogo наймати домовляти...Українська літературна мова на Буковині
годити—Годити. Мирити. Годити людий може також Старшина коли люди добровльно на суд громадский пристануть См.Стоцький Громада пол. godzi мирити заст. kogo наймати домовляти...Українська літературна мова на Буковині
годити—To humour to gratify to please тж.em див.em догоджати...Українсько-англійський словник
годити—To humour to gratify to please тж.em див.em догоджати...Українсько-англійський словник
годити—выдыгаць...Українсько-білоруський словник II
годити—выдыгаць...Українсько-білоруський словник II
годити—Выдыгаць...Українсько-білоруський словник II
годити—Выдыгаць...Українсько-білоруський словник II
годити—выдыгаць...Українсько-білоруський словник
годити—выдыгаць...Українсько-білоруський словник
годити—...Українсько-китайський словник
годити—...Українсько-китайський словник
годити—джу диш dogadza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
годити—джу диш dogadza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
годити—угождать нанимать договариваясь об условиях обл. подряжать рядить...Українсько-російський словник
годити—угождать нанимать договариваясь об условиях обл. подряжать рядить...Українсько-російський словник