ГОГОТАТИ

ГЕ́ГАТИ(видавати звуки, властиві гусям),ГЕГОТА́ТИ(ГЕГОТІ́ТИ)підсил.,ГЕГЕ́КАТИ,ГЕ́ЛГАТИ,ГЕЛГОТА́ТИ(ГЕЛГОТІ́ТИ)підсил.,ГЕЛКОТА́ТИ(ГЕЛКОТІ́ТИ)підсил.,ГОГОТА́ТИ(ГОГОТІ́ТИ)підсил.,ГЕРГОТА́ТИ(ГЕРГОТІ́ТИ)підсил. — Док.:ґе́ґнути,ґе́лґнути,ґе́рґнути. Під вікном ґеґали гуси (М. Коцюбинський); Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину, ґеґотало, як гуска (І. Нечуй-Левицький); По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають, квочки кудкудакають (Г. Квітка-Основ'яненко); Не можу я в кучі спати, бо ґелґають гуси (коломийка); З берега повертались до двору гуси, задоволено ґелґотали (І. Ле); Гуси з радощів сичали і ґелкотали (Л. Боровиковський); Гуси під небом почнуть гоготіти (Я. Щоголів).

СМІЯ́ТИСЯбез додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо),ШКІ́РИТИСЯрозм.,ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше,КИ́ХКАТИрозм. рідше;ГИГИ́КАТИрозм.,ХИХИ́КАТИрозм.,ХІХІ́КАТИрозм.,ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом);ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу);ПИ́РСКАТИ,ПО́РСКАТИ(раптово);РЕГОТА́ТИ,РЕГОТА́ТИСЯрозм.,ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,ГИГОТА́ТИрозм.,ГИГОТІ́ТИрозм.,ГОГОТА́ТИрозм.,ГОГОТІ́ТИрозм.,ХИХОТА́ТИрозм.,ХИХОТІ́ТИрозм.,ІРЖА́ТИ(РЖА́ТИрідше)зневажл. (гучно й нестримно);ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно);ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИрозм.,УМИРА́ТИ(ВМИРА́ТИ)розм. (із сл. від, зі, зо сміху, реготу — сміятися до нестями). — Док.:засмія́тися,розсмія́тися,гиги́кнути,хихи́кнути,хіхі́кнути,хехе́кнути,пи́рснути,по́рснути,зарегота́ти,зарегота́тися,розрегота́тися,розреготітися,гоготну́ти,хихотну́ти,заіржа́ти(заржа́ти),зали́тися,залля́тися,зайти́ся,покоти́тися. Жартувала Соломія і все сміялась, аж заливалась (І. Нечуй-Левицький); Регочуть люди з смішних дідових вигадок, і дід регоче (Панас Мирний); Смішна була карикатура, і сам Бугор теж реготавсь, впізнавши себе (О. Гончар); Прислів'я всім сподобалось. Навіть Маслов гиготів на весь клас (Ю. Збанацький); Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко); — Людоньки добрі, ну чого ще й іржете?! — обернулась Харланиха до глядачів (І. Волошин); Дівчина заливається сміхом і аж тупотить ногами (М. Стельмах); Діти заходилися од реготу, танцювали, качалися по долівці (С. Васильченко); Вона (Катруся) якраз відхилялась, а він (Федько) потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Н. Кобринська). — Пор.пи́рскати.

гоготати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem гоготавши гогочучигоготатьДеепричастная формаem гоготав гогоча...Большой украинско-русский словарь
гоготати—очу очеш i гоготти очу отиш недок.i Видавати сильн глух переривчаст звуки про грм полумя т. н. Видавати звуки схож на гого про гусей. розм. Голосно нестримно смятися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гоготати—гоготати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
гоготати—Гоготати гогочу гогочеш гогочуть em гоготти гогочу гоготиш гоготять...Правописний словник Голоскевича
гоготати—див.em горти густи кричати...Словник синонімів Вусика
гоготати—див.em горти густи кричати...Словник синонімів Вусика
гогота́ти—ГОГОТАТИ очу очеш ГОГОТТИ очу отиш недок. . Видавати сильн глух переривчаст звуки про грм полумя т. н. Грм гогоче а блискавка Хмару роздира Шевч. Тльки тепер почув [...Словник української мови в 11 томах
гоготати—ГОГОТАТИ очу очеш ГОГОТТИ очу отиш недок. Видавати сильн глух переривчаст звуки про грм полумя т. н.Грм гогоче а блискавка Хмару роздира Т. ШевченкоТльки тепер почув [Са...Словник української мови у 20 томах
гоготати—очу очеш em гоготти очу отиш недок. Видавати сильн глух переривчаст звуки про грм полумя т. н. Видавати звуки схож на гого про гусей. розм. Голосно нестримно смятися....Толковый словарь украинского языка
гоготати—To roar with laughter...Українсько-англійський словник
гоготати—To roar with laughter...Українсько-англійський словник
гоготати—гоготти гоготать о пламени гудеть...Українсько-російський словник
гоготати—гоготти гоготать о пламени гудеть...Українсько-російський словник