Словник синонімів української мови

ГОВІРКИЙ

БАЛАКУ́ЧИЙ(який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент),БАЛАКЛИ́ВИЙ,ГОВІРКИ́Й,ГОВІРЛИ́ВИЙ,ЯЗИКА́ТИЙрозм.,ПАЩЕКУВА́ТИЙрозм.ПРОСТОРІ́КУВАТИЙрозм. рідше;ГОМІНКИ́Й,ГОМІНЛИ́ВИЙ,ЛЕПЕТЛИ́ВИЙрозм. (який багато, жваво, голосно говорить);ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ,ЦОКОТЛИ́ВИЙрозм. (перев. про жінок та дітей — гомінливий). Балакучий дід починає розповідати, як і за що забрали Маркса (С. Васильченко); Він мало говорив, та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу, жінку, Домаху (Грицько Григоренко); Грицько був говіркий, веселий, любив пореготатися; Семен був мовчазний та похмурий (Б. Грінченко); Ольга була сьогодні збуджена і говірлива, як рідко коли (Я. Галан); Дорогою язикатий виконавець (сільради) розказав їм, що "голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе" (Григорій Тютюнник); Єзуїт розгублено глянув довкола, шукаючи просторікуватого хама (П. Колесник); Під ворітьми, на лавках, сиділи рядами, як горобці на плоті, веселі й гомінкі румуни (М. Коцюбинський); Колись гомінливі рибалки і веселі курортники звеселяли цю землю (В. Кучер); Ненавиджу я тих лепетливих дам, що дзиґорять як ті сороки (І. Нечуй-Левицький); На галявину.. вибігає табунець дітей. Усі вони ясноокі, веселі, щебетливі (Ю. Збанацький); Цікава дівчинка.. Жвава, цокотлива (М. Чабанівський). — Пор. 1.багатомо́вний.

  1. говіркий—прикм. маem ступ. порвн.який любить поговорити охочий до розмов балакучийразговорчивый...Большой украинско-русский словарь
  2. говіркий—а е.Який любить поговорити охочий до розмов балакучий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. говіркий—ГОВРКИЙ ГОВРКОВИЙ Балакучий говркий хлопець говрка бабуся. Який стосуться говркиstrong рзновиду загальнонародно мови говркова лексика говрков елементи говрков особливос...Літературне слововживання
  4. говіркий—ГОВРКИЙ ГОВРКОВИЙ Балакучий говркий хлопець говрка бабуся. Який стосуться говркиstrong рзновиду загальнонародно мови говркова лексика говрков елементи говрков особливос...Літературне слововживання
  5. говіркий—говркий прикметник...Орфографічний словник української мови
  6. говіркий—Говркий ка ке к ких...Правописний словник Голоскевича
  7. говіркий—див.em балакучий...Словник синонімів Вусика
  8. говіркий—див.em балакучий...Словник синонімів Вусика
  9. говіркий—балакучий балакливий гомнливий гомнкий лепетливий д. говрливий говорючий....Словник синонімів Караванського
  10. говіркий—балакучий балакливий гомнливий гомнкий лепетливий д. говрливий говорючий....Словник синонімів Караванського
  11. говірки́й—ГОВРКИЙ а е. Який любить поговорити охочий до розмов балакучий. Стар люди говрк Барв. Опов. Шашло помтив що навть завжди говркий веселий Шитов ста мовчазним Збан. Т. Ш...Словник української мови в 11 томах
  12. говіркий—ГОВРКИЙ а е.Який любить поговорити охочий до розмов балакучий.Стар люди говрк Ганна БарвнокГовркий поважний гсть сподобався Матвв У. СамчукШашло помтив що навть завжди г...Словник української мови у 20 томах
  13. говіркий—а е. Який любить поговорити охочий до розмов балакучий....Толковый словарь украинского языка
  14. говіркий—Talkative garrulous loquacious...Українсько-англійський словник
  15. говіркий—Talkative garrulous loquacious...Українсько-англійський словник
  16. говіркий—em...Українсько-китайський словник
  17. говіркий—em...Українсько-китайський словник
  18. говіркий—[howirkyj]...Українсько-польський словник
  19. говіркий—gadatliwy rozmowny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  20. говіркий—gadatliwy rozmowny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  21. говіркий—разговорчивый говорливый словоохотливый разг. речистый общительный...Українсько-російський словник
  22. говіркий—разговорчивый говорливый словоохотливый разг. речистый общительный...Українсько-російський словник