ГАВКНУТИ

ГА́ВКАТИ(про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт),ГАВКОТІ́ТИ,БРЕХА́ТИрозм.;ДЗЯ́ВКАТИ,ДЗЯВКОТІ́ТИ,ДЗЯВОЛИ́ТИ,ЦЯ́ВКАТИрозм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо);РЯ́ВКАТИрозм. (грубо, грізно);ГВАЛТУВА́ТИ,ВАЛУВА́ТИ(перев. про багатьох собак — голосно й тривалий час);ЗАЛИВА́ТИСЯ(перев. зі сл. аж, гавкаючи тощо — надривно);В'ЇДА́ТИрозм. (на кого, що — гавкотом передавати ворожість, незадоволення). — Док.:га́вкнути,брехну́ти,дзя́вкнути,ця́вкнути,ря́вкнути,зали́тися. Північ, все село дрімає, Гавкають де-де собаки (І. Франко); Собака почув щось недобре. Він підняв угору морду і двічі гавкнув (О. Довженко); За високим дощаним парканом гавкотів пес (В. Речмедін); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць лисиця (Г. Косинка); Собака, видно, брехнув на місяць і замовк (М. Стельмах); Щеня кидається до воріт і, .. мов заведене, починає дзявкати (М. Стельмах); Широко розставивши клишоногі передні і осівши на задні лапки, цуценя, заграючи з дівчинкою, лінькувато, але гучно дзявкотіло (В. Козаченко); Собачка не давався до рук, ховався десь.. і гавкав, дзяволив, скавучав (П. Загребельний); Цуценя попереду десь цявкнуло біля хвіртки (П. Панч); Докучай (собака) зиркає у ваш бік, бачить, що нічого нема, рявкнув суворим басом і летить далі (Остап Вишня); Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки (М. Коцюбинський); Сполохані пси валували і рвалися з припон (Ю. Смолич); Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами (І. Франко); Гурмою біжать (пси) довкола візка; деякі уїдають на конячку (І. Франко).

СКАЗА́ТИ(передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.),МО́ВИТИ,ПРОМО́ВИТИ,ПРОГОВОРИ́ТИ,ПРОКАЗА́ТИ,ВИ́МОВИТИ,ВИ́СЛОВИТИ,ПОВІ́ДАТИ,ВИ́ГОВОРИТИрозм.,ПРОГЛАГО́ЛИТИ(ПРОГЛАГОЛАТИ)заст., ірон.,ПРОРЕКТИ́заст. поет. ірон.;КИ́НУТИ,ЗРОНИ́ТИ,ПРОРОНИ́ТИ,ОБРОНИ́ТИрідше,ПРОЛЕПЕТА́ТИ,ПРОЛЕПЕТІ́ТИрозм. (нерозбірливо, лагідно);ПРОГОВОРИ́ТИСЯ,ПРОМОВИТИСЯ,ПРОБО́ВКАТИСЯрозм.,ПРОБО́ВКНУТИСЯрозм.,ПРОБО́ВКНУТИрозм. (ненавмисне виказати щось);ВИ́ПАЛИТИ(несподівано і швидко);ПРОГАРЧА́ТИрозм.,ПРОГА́ВКАТИвульг.,ГА́ВКНУТИвульг. (сердито);ПРОТЯГНУ́ТИ,ПРОТЯГТИ́,ПРОВЕСТИ́розм. (повільно, розтягуючи слова);ПРОЦІДИ́ТИ(перев. із сл. крізь зуби — знехотя, невиразно);РУБОНУ́ТИ(РУБАНУ́ТИрідше),РУБНУ́ТИ(різко);ПРОБАСИ́ТИрозм. (низьким голосом, басом);ПРОСКРИПІ́ТИрозм.,ПРОРИПІ́ТИрозм. (скрипучим голосом);ВИ́ДАВИТИ,ВИ́ДУШИТИ,ВИ́ТИСНУТИ(через силу);ПРОХРИПІ́ТИ(хрипло);ПРОСТОГНА́ТИ(зі стогоном);ПРОСИЧА́ТИ,ПРОШИПІ́ТИ(притишено, із здавленим від роздратування або люті голосом);ПРОТОРОХТІ́ТИрозм.,ПРОЦОКОТАТИ,ПРОЦОКОТІ́ТИрозм.,ПРОЩЕБЕТА́ТИрозм. (швидко й голосно, дзвінко);ПРОМИ́МРИТИ,ПРОБУБОНІ́ТИ,ПРОБУБНІ́ТИ(невиразно);ПРОША́МКАТИрозм.,ПРОШАМКОТІ́ТИрозм.,ПРОШАМОТІ́ТИрозм.,ПРОШАМОТА́ТИрозм. (перев. про людину з беззубим ротом — невиразно, шепелявлячи);ПРОГУГНЯ́ВИТИ,ПРОГУГНИ́ТИ,ПРОГУГНІ́ТИ(гугняво, в ніс);ПРОГУДІ́ТИ,ПРОГУСТИ́(глухим, низьким голосом),ПРОГОРЛА́ТИрозм.,ПРОГРИМІ́ТИрозм.,ПРОГРИМОТІ́ТИрозм.,ПРОГРИМОТА́ТИрозм. (дуже голосно, оглушливо). Соромиться молода дружина свекрухи своєї та дівера.. і опускає вона перед ними очі, слова не може сказати (Григорій Тютюнник); Ви щасливі, пречистії зорі, ваше проміння — ваша розмова, якби я ваші проміння мала, я б ніколи не мовила слова (Леся Українка); — На коня, Остапе! — промовив Бульба (О. Довженко); — Ви, мабуть, їсти хочете? — проказала вона співчутливо (П. Панч); Наталя ледве встояла. Хоче сказати й не вимовить словечка (Марко Вовчок); — А й радіти нема з чого, — поволі виговорив хтось у тьмі (Г. Хоткевич); Так проглаголивши, замовк старий (П. Куліш); Якби ти слово прорекла мені, Я б був щасливий, наче цар могучий (І. Франко); В сусідній бригаді шаленів Шафорост.. — Добре, хоч нас не застав, — занепокоєно кинула (Надія) бригадирові. — А то б нагоріло (Я. Баш); За весь час, що тяглась нарада, вона ще не обронила жодного слова (П. Панч); Зараз навіть пожаліла (Марія), що згарячу випалила те все Петрові вчора в порту (В. Кучер); Десь.. взялося якесь хлоп'я. Тимофій як гавкнув на бідне, то воно з переляку мало не впало у воду (Г. Хоткевич); — Да-а-а, — здивовано протяг Степан Пасюга. — Собака в тебе страшний (Є. Гуцало); Капітан зверхньо процідив: — А це ми ще подивимося, що ви за особи (П. Автомонов); Михайло Гнатович хотів почати здаля, ..але замість того просто рубонув: — Олексію Михайловичу, я дуже прошу допомогти (В. Собко); Чужий голос проскрипів: "Роз'єдную!" .. Але Остапчук ще з добру хвилину тримав трубку і посміхався (С. Журахович); — Допоможи... — прохрипів старий моряк. — Не допливу сам (Д. Ткач); — Пити!.. — простогнав Горленко. — Важко мені (З. Тулуб); Пистина Федорівна відхилила двері на ланцюжок, тигром подивилася на дідка й просичала: — Ніякого Рила тут нема! (Остап Вишня); — Ви... Ви блазень, розжалуваний мною! Документи!.. — прошипів Захар (І. Ле); — Поснули? га? — прошамкав раптом дід Овсій, вернувшись з берега. — А зараз перевіз буде (М. Коцюбинський); — Дай-но, доню, холодненької напитись, — прошамкотіла баба Круподериха (А. Іщук); До хлопців підійшов Безпояско і прогримів своїм розкотистим басом: — Гай-гай, молодята! (О. Гуреїв). — Пор. 1.бо́вкнути, 2.вставля́ти.

гавкнути—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem гавкнувшигавкнутьДеепричастная формаem гавкнув...Большой украинско-русский словарь
гавкнути—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem гавкнувшигавкнутьДеепричастная формаem гавкнув...Большой украинско-русский словарь
гавкнути—ну неш док.i Однокр. до гавкати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гавкнути—ну неш док.i Однокр. до гавкати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гавкнути—гавкнути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
гавкнути—гавкнути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
га́вкнути—ГАВКНУТИ ну неш док. Однокр. до гавкати. У двор гавкнуло цуценя Вовчок Глянула [Параска] на мене та як роззявить свою вершу як гавкне на ввесь город Н.Лев. II Наза...Словник української мови в 11 томах
гавкнути—ГАВКНУТИ ну неш док.Однокр. до гавкати.У двор гавкнуло цуценя Марко Вовчок Глянула [Параска] на мене та як роззявить свою вершу як гавкне на ввесь город . НечуйЛевицький ...Словник української мови у 20 томах
гавкнути—ГАВКНУТИ ну неш док.Однокр. до гавкати.У двор гавкнуло цуценя Марко Вовчок Глянула [Параска] на мене та як роззявить свою вершу як гавкне на ввесь город . НечуйЛевицький ...Словник української мови у 20 томах
гавкнути—ну неш док. Однокр. до гавкати....Толковый словарь украинского языка
гавкнути—ну неш док. Однокр. до гавкати....Толковый словарь украинского языка
гавкнути—недок.em гавкати док.em гавкнутиto bark atem to bay...Українсько-англійський словник
гавкнути—недок.em гавкати док.em гавкнутиto bark atem to bay...Українсько-англійський словник
гавкнути—em гавкати...Українсько-китайський словник
гавкнути—em гавкати...Українсько-китайський словник
гавкнути—[hawknuty]...Українсько-польський словник
гавкнути—ну неш zaszczeka szczekn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гавкнути—ну неш zaszczeka szczekn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гавкнути—сов. от гавкати...Українсько-російський словник
гавкнути—сов. от гавкати...Українсько-російський словник
гавкнути—собака не гавкне не загавка. . Нхто зовсм не згада або не помтить. Еге поки гладкий схудне худого на цвинтар понесуть собака не гавкне М. Стельмах Пропав собаки не з...Фразеологічний словник української мови
гавкнути—собака не гавкне не загавка. . Нхто зовсм не згада або не помтить. Еге поки гладкий схудне худого на цвинтар понесуть собака не гавкне М. Стельмах Пропав собаки не з...Фразеологічний словник української мови