ГАВКАТИ

ГА́ВКАТИ(про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт),ГАВКОТІ́ТИ,БРЕХА́ТИрозм.;ДЗЯ́ВКАТИ,ДЗЯВКОТІ́ТИ,ДЗЯВОЛИ́ТИ,ЦЯ́ВКАТИрозм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо);РЯ́ВКАТИрозм. (грубо, грізно);ГВАЛТУВА́ТИ,ВАЛУВА́ТИ(перев. про багатьох собак — голосно й тривалий час);ЗАЛИВА́ТИСЯ(перев. зі сл. аж, гавкаючи тощо — надривно);В'ЇДА́ТИрозм. (на кого, що — гавкотом передавати ворожість, незадоволення). — Док.:га́вкнути,брехну́ти,дзя́вкнути,ця́вкнути,ря́вкнути,зали́тися. Північ, все село дрімає, Гавкають де-де собаки (І. Франко); Собака почув щось недобре. Він підняв угору морду і двічі гавкнув (О. Довженко); За високим дощаним парканом гавкотів пес (В. Речмедін); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць лисиця (Г. Косинка); Собака, видно, брехнув на місяць і замовк (М. Стельмах); Щеня кидається до воріт і, .. мов заведене, починає дзявкати (М. Стельмах); Широко розставивши клишоногі передні і осівши на задні лапки, цуценя, заграючи з дівчинкою, лінькувато, але гучно дзявкотіло (В. Козаченко); Собачка не давався до рук, ховався десь.. і гавкав, дзяволив, скавучав (П. Загребельний); Цуценя попереду десь цявкнуло біля хвіртки (П. Панч); Докучай (собака) зиркає у ваш бік, бачить, що нічого нема, рявкнув суворим басом і летить далі (Остап Вишня); Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки (М. Коцюбинський); Сполохані пси валували і рвалися з припон (Ю. Смолич); Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами (І. Франко); Гурмою біжать (пси) довкола візка; деякі уїдають на конячку (І. Франко).

ГОВОРИ́ТИ(передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось),КАЗА́ТИ,ПРОМОВЛЯ́ТИ,ПРОКА́ЗУВАТИ,ВИМОВЛЯ́ТИ,БАЛА́КАТИ,МО́ВИТИ,МОВЛЯ́ТИзаст.,ПОВІДА́ТИзаст.,ПРОРІКА́ТИпоет.,РЕКТИ́заст., поет.,БА́ЯТИфольк.,ДЕ́ЙКАТИдіал.;ВІЩА́ТИзаст., уроч. (щось значне, важливе);ГА́ВКАТИвульг. (стосовно людини, яку зневажають);ТЯГТИ́,ТЯГНУ́ТИ(повільно, протяжно);ЦІДИ́ТИрозм.,ВИЦІ́ДЖУВАТИрозм. (неохоче, недбало);ПРОЦІ́ДЖУВАТИрозм. (перев. із сл. крізь зуби — повільно);КАРБУВА́ТИ,ЧЕКА́НИТИ(перев. із сл. слово, речення тощо — чітко, роздільно);РУБА́ТИрозм. (різко);ГРИМІ́ТИрозм. (голосно, басом);ГАРЧА́ТИзневажл. (сердито, невдоволено);ВИДА́ВЛЮВАТИ,ВИДУ́ШУВАТИ,ВИТИСКА́ТИ,ВИТИ́СКУВАТИ(перев. із сл. із себе — через силу, переборюючи якесь почуття тощо);ХРИПІ́ТИ(хрипким голосом);СКРИПІ́ТИрозм. (різким, неприємним голосом);СТОГНА́ТИ(жалібно, зі стогоном);ХЛИ́ПАТИрозм. (із схлипуванням);СИЧА́ТИ(з присвистом, а також здавленим від люті голосом);ШИПІ́ТИрозм. (вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом). Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк (В. Сосюра); Або розумне казать, або зовсім мовчать (прислів'я); — Бачите, як в житті заведено: що кому дошкуля, той про те й промовля (Григорій Тютюнник); — Я теж москвич, — тихо проказує капітан (А. Хижняк); — Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко! — вимовляє Михайло потихесечку (Марко Вовчок); — Чи правда, що ото балакають? (А. Головко); А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг (В. Самійленко); До часу глек, — мовляв один розумний лях, — До часу, голубе, нам глечик носить воду (П. Гулак-Артемовський); — Як же я верну зі школи без кожуха? — повідає хлопець (І. Франко);І надійшовши, дід прорік: "Ти змій і гор-дий чоловік..." (М. Драй-Хмара); І плаче, плаче Ярославна в Путивлі городі й рече: — Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш..? (Т. Шевченко); Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (М. Номис); Дейкають, що через них і нам життя не стало (П. Панч); (Печериця:) Балакайте! Он Христос, коли про братолюбіє віщав, скільки з того часу віків пройшло, а ми й досі того братолюбія шукаємо (Панас Мирний); — Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала, — кричала Мотря до Мелашки (І. Нечуй-Левицький); — Я теж тут не гуляв, сину, — тяг він по-старечому (Ю. Збанацький); — Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити, — цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба); Маєвський не говорив, а зневажливо виціджував слова (Ю. Шовкопляс); — Припізнились, припізнились, пора, хлопці, в ліс, — занепокоєно проціджує (Гнат) крізь загущені вуса й бороду неквапні слова (М. Стельмах); — Що таке війна, я знаю. Мабуть, не гірш, ніж ти, — карбуючи кожне коротке речення, заговорила Галина (О. Копиленко); — Демонстрацію ліквідовано, сер, — сухо чеканить він (В. Собко); Насупленими очима нікуди мовби не дивився й рубав: — Ми телеграфували в ЦК спілки (І. Ле); — Негарчи. Справлю і собі, і тобі (чоботи) (М. Стельмах); — Ти тепер найстарший у громаді, — гримів Степан. — Що ти скажеш, так має бути (Лесь Мартович); А Масло повчає і повчає... Він лукаво підхихикує і хриплим голосом скрипить і скрипить (А. Хижняк); — Ви... ви... — хрипить пан Микола, — ви не гнівайтесь на мене (М. Коцюбинський); Степура важко видавлював з себе товстими, ніби обвареними губами: — Бомбили вночі Київ, Севастополь і ще якісь міста... (О. Гончар); — Я не знаю, про що ви говорите, Ольго Матвіївно, — нарешті видушує з себе Федір (Д. Ткач); Парубок.. ледь витискує з себе "добривечір" (М. Стельмах); — Орли сини мої, орли! — стогнав старий Чиж (О. Довженко); І стала (Венера) хлипать перед ним: "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату?.." (І. Котляревський); Мати.. сичить: — Я тебе питаю, де ти до цього часу сиділа? (Ірина Вільде); — Посватав! узяв добро! — шипіла вона з кривим усміхом (М. Коцюбинський). — Пор. 1.базі́кати,баси́ти,белькота́ти, 1.бо́вкнути,бурмота́ти,верзти́, 1.вимовля́ти, 1.повто́рювати,сказа́ти, 2.торохті́ти,шепеля́вити.

гавкати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem гавкаючилаятьДеепричастная формаem лаяв лая...Большой украинско-русский словарь
гавкати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem гавкаючилаятьДеепричастная формаem лаяв лая...Большой украинско-русский словарь
гавкати—аю аш недок.i Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин. мтувати ц звуки. перен. вульг. Уживаться в знач. говорити стосовно людини яку зневажають....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гавкати—аю аш недок.i Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин. мтувати ц звуки. перен. вульг. Уживаться в знач. говорити стосовно людини яку зневажають....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гавкати—гавкати песик гавка але з буди не виходить песик...Лексикон львівський
гавкати—гавкати песик гавка але з буди не виходить песик...Лексикон львівський
гавкати—гавкати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
гавкати—гавкати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
гавкати—Гавкати каю каш...Правописний словник Голоскевича
гавкати—Гавкати каю каш...Правописний словник Голоскевича
гавкати—про собак брехати валувати дзявкати дзяволти дзявулти дзявчати перегавкувати перегавкуватися пдгавкувати погавкувати...Словник синонімів Вусика
гавкати—про собак брехати валувати дзявкати дзяволти дзявулти дзявчати перегавкувати перегавкуватися пдгавкувати погавкувати...Словник синонімів Вусика
гавкати—брехати звдусль валувати валтувати цуцика дзявкати дзявкотти гавкотти....Словник синонімів Караванського
гавкати—брехати звдусль валувати валтувати цуцика дзявкати дзявкотти гавкотти....Словник синонімів Караванського
га́вкати—ГАВКАТИ аю аш недок. . Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин. Птиц щебечуть воли ревуть собаки гавкають Мирний II Веселий песик хнй компаньйон ...Словник української мови в 11 томах
гавкати—ГАВКАТИ аю аш недок. Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин.Птиц щебечуть воли ревуть собаки гавкають. Панас МирнийВеселий песик . На позд гавкав ...Словник української мови у 20 томах
гавкати—ГАВКАТИ аю аш недок. Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин.Птиц щебечуть воли ревуть собаки гавкають. Панас МирнийВеселий песик . На позд гавкав ...Словник української мови у 20 томах
гавкати—аю аш недок. Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин. мтувати ц звуки. перен. вульг. Уживаться в знач. говорити стосовно людини яку зневажають....Толковый словарь украинского языка
гавкати—аю аш недок. Видавати уривчаст звуки про собак лисиць та деяких нших тварин. мтувати ц звуки. перен. вульг. Уживаться в знач. говорити стосовно людини яку зневажають....Толковый словарь украинского языка
гавкати—недок.em гавкати док.em гавкнутиto bark atem to bay...Українсько-англійський словник
гавкати—недок.em гавкати док.em гавкнутиto bark atem to bay...Українсько-англійський словник
гавкати—брахаць...Українсько-білоруський словник II
гавкати—брахаць...Українсько-білоруський словник II
гавкати—Брахаць...Українсько-білоруський словник II
гавкати—Брахаць...Українсько-білоруський словник II
гавкати—брахаць...Українсько-білоруський словник
гавкати—брахаць...Українсько-білоруський словник
гавкати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
гавкати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
гавкати—Glamme g...Українсько-датський словник
гавкати—Glamme g...Українсько-датський словник
гавкати—em em em...Українсько-китайський словник
гавкати—em em em...Українсько-китайський словник
гавкати—Bjeffe gj...Українсько-норвезький словник
гавкати—Bjeffe gj...Українсько-норвезький словник
гавкати—[hawkaty]...Українсько-польський словник
гавкати—аю аш szczeka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гавкати—аю аш szczeka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гавкати—несов. гавкати сов. гавкнути лаять несов. разг. гавкать гавкнуть перен. прен. гавкать гавкнуть...Українсько-російський словник
гавкати—несов. гавкати сов. гавкнути лаять несов. разг. гавкать гавкнуть перен. прен. гавкать гавкнуть...Українсько-російський словник
гавкати—Glfsa...Українсько-шведський словник
гавкати—Glfsa...Українсько-шведський словник