ВІДДАТИСЯ

ВІДДАВА́ТИСЯ(якій-небудь справі, ідеям тощо),ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ,ВІДДАВА́ТИ,ПРИСВЯ́ЧУВАТИ(із сл. себе). — Док.:відда́тися,присвяти́тися,відда́ти,присвяти́ти. Після поразки революції (1905 р.) Хоткевич емігрує в Галичину й цілком віддається літературі, музиці, малюванню (з журналу); Мені здається, що мені треба присвятитися виключно науці (А. Кримський); Бодянський.. присвятив себе археології (І. Шаповал).

ВІДЛУ́НЮВАТИ(про звук — віддаватися луною),ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ,ВІДБИВА́ТИСЯ,ВІДДАВА́ТИ,ВІДДАВА́ТИСЯ,ВІДГУ́КУВАТИ,ВІДГУ́КУВАТИСЯ,ВІДЗИВА́ТИСЯ,ВІДКЛИКА́ТИСЯ,ОКЛИКА́ТИСЯрозм. — Док.:відлу́нити,відлу́нитися,відби́тися,відда́ти,відда́тися,відгукну́ти,відгукну́тися,відізва́тися,відкли́кнутися,окли́кнутися. Слово, повторене тисячоусто, В горах і долах відлунює густо (А. Малишко); А над рікою ще довго відлунювалися.. дівочі голоси (С. Чорнобривець); Постріли подвійною луною відбивалися межи гір (О. Досвітній); Вереск флейт, литаврів гуркіт В морі гуком віддає (М. Бажан); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко й виразно (Григорій Тютюнник); Гунява луна.. дерев'яними словами одгукувала з усіх боків чужі слова (С. Васильченко); Говорив увесь час він.. Кожне слово ніби відгукувалось луною в соборі (Ю. Яновський); Він як подасть голос з долини — далеко в горах окликнеться (С. Чорнобривець).

I.ЗДАВА́ТИСЯ(припиняючи опір, визнавати себе переможеним),КАПІТУЛЮВА́ТИ,ПІДДАВА́ТИСЯ,ВІДДАВА́ТИСЯрідше,ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст. — Док.:зда́тися,капітулюва́ти,підда́тися,відда́тися,переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О. Гончар); Стоїть на танку.. капітан Червоної Армії з білим прапорцем парламентарія, котрий приймав у полон солдатів, що капітулювали (П. Автомонов); Ворог лізе, кров нашу п'є, а ми все-таки не піддаємось (А. Хижняк); Він розумів, що добровільно віддається в руки хижака, і вірив, що це лише тимчасово (М. Ю. Тарновський); Дома, в Галичині, він за вчителя був, а потім на війну його забрали, та він передався до полону (А. Головко).

ОДРУЖИ́ТИСЯз ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка);ПОЖЕНИ́ТИСЯ,ПОЄДНА́ТИСЯ,СПАРУВА́ТИСЯ,ПОБРА́ТИСЯ,ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм.,ПОДРУЖИ́ТИСЯрозм.,ОБКРУТИ́ТИСЯрозм.,ПОШЛЮ́БИТИфольк., книжн.,ЗАШЛЮ́БИТИСЯзаст.,УЗЯ́ТИСЯ(ВЗЯ́ТИСЯ)заст.,ПОЙНЯ́ТИСЯ(ПОНЯ́ТИСЯ)заст.;ПРОДА́ТИСЯкому, розм. (взяти шлюб з розрахунку);ОБРУЧИ́ТИСЯ(обмінявшись з молодою або молодим обручками);ОБВІНЧА́ТИСЯ,ПОВІНЧА́ТИСЯ(виконуючи церковний обряд);ОЖЕНИ́ТИСЯ,ЖЕНИ́ТИСЯна кому,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)заст.,ПОЙНЯ́ТИ(ПОНЯ́ТИ)заст.,ОБА́БИТИСЯзневажл. рідше (про чоловіка);ПІТИ́,ВИ́ЙТИза кого, а також із сл. заміж,ВІДДА́ТИСЯ,ВИ́ДАТИСЯза кого, розм.,ПОБІ́ГТИрозм., ірон. (про жінку). — Недок.:одру́жуватися,дружи́тисярозм.жени́тися,поє́днуватися,парува́тися,бра́тися,продава́тися,обруча́тися,вінча́тися,женитися,бра́ти,іти́(йти),вихо́дити,віддава́тися,видава́тися. Вчора — в перший день весни — Одружилися вони (С. Олійник); (Іфігенія:) Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Леся Українка); Восени Оксен з супроти волі батька одружився на ній і забрав Олену до Троянівки (Григорій Тютюнник); Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер (Б. Грінченко); Поженились всі колишні друзі, парубками стала дітвора (В. Сосюра); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели Кругом хатини (Т. Шевченко); (Порфирій:) А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. (Товстоліс:) Та як вам сказати .. хотілось би. Та боюсь, знаєте, старий (І. Кочерга); Любилися, кохалися, Чому ж не беремся (П. Чубинський); Ти, удово, старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума); На плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем — обкрутилися (О. Кундзич); — Люд же знає, що князь прийняв нову віру не через проклятьбу, а через жону. Дуже-бо захотілося йому пошлюбити сестру ромейського імператора Василя (П. Загребельний); А як така любов народиться меж парубком і дівчиною і возьмуться (візьмуться) вони меж собою (Г. Квітка Основ'яненко); Старша (сестра) рік тому назад була понялась з одним чиновником (А. Кримський); Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (В. Забіла); Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату (І. Нечуй-Левицький); Козак оженився, наче утопився (прислів'я); — В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене і побачиш, як добре тобі буде (казка); (Марко:) Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз); — Я ніколи не вийду заміж, — з сумною довірливістю говорить мені трудівниця моря (О. Довженко); — Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний).

віддати(ся)—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem вддавши. повернути назад взяте. видiлити iз себе тепло холод. вiддячити за щонебудь. дати передати вручити. дати комусь щ...Большой украинско-русский словарь
віддати(ся)—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem вддавши. повернути назад взяте. видiлити iз себе тепло холод. вiддячити за щонебудь. дати передати вручити. дати комусь щ...Большой украинско-русский словарь
віддатися—див.i вддаватися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
віддатися—вддатися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
віддатися—Вддатися вддамся вддасися...Правописний словник Голоскевича
відда́тися—ВДДАТИСЯ див. вддаватися. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
віддатися—ВДДАТИСЯstrong див. вддаватися...Словник української мови у 20 томах
віддатися—див. вддаватися....Толковый словарь украинского языка
віддатися—недок.em вддаватися док.em вддатися комусьem to give oneself up toem чомусьem to devote oneself toem to give oneself up wholly toem to resign oneself to про звукem to ree...Українсько-англійський словник
віддатися—em вддаватися...Українсько-китайський словник
віддатися—[widdatysja]odda si...Українсько-польський словник
віддатися—сов. от вддаватися...Українсько-російський словник